Хід роботи

1. Визначити зовнішні сутності, процеси, накопичувані даних, потоки даних; описати їх призначення згідно з інформаційної системи.

2. Дати опис діаграм потоків даних згідно нотації Гейна-Сарсона.

3. Побудувати контекстну діаграму для даної інформаційної системи.

4. Дати опис потоків даних, що використовуються для моделювання передачі інформації в даній інформаційній системі.

5. Деталізувати контекстну діаграму до другого рівня.

6. Дати опис сховища даних та зовнішніх сутностей, що використовуються в даній інформаційній системі.

Зміст звіту

1. Короткі теоретичні відомості.

1. Дати деталізований опис зовнішніх сутностей, потоків даних, процесів, накопичувачів даних.

2. Побудувати інформаційну систему в загальному вигляді.

3. Побудувати DFD першого та другого рівня.

4. Висновки.

Лабораторна робота №2

Побудова контекстних діаграм

за методологією Йордана

Мета лабораторної роботи: полягає у практичному засвоєнні основних принципів побудови контекстних діаграм за допомогою методології Йордана.

Теоретичні відомості

1. Опис предметної області

У даному прикладі використовується методологія Yourdon [2], реалізована в CASE- засобі Vantage Team Builder [4].

У якості предметної області використовується опис роботи відеобібліотеки, яка отримує запити на фільми від клієнтів і стрічки, що повертаються клієнтами. Запити розглядаються адміністрацією відеобібліотеки з використанням інформації про клієнтів, фільми і стрічки. При цьому перевіряється й обновлюється список орендованих стрічок, а також перевіряються записи про членство в бібліотеці. Адміністрація контролює також повернення стрічок, використовуючи інформацію про фільми, стрічки і список орендованих стрічок, котрий обновляється. Опрацювання запитів на фільми і повернення стрічок включає такі дії: якщо клієнт не є членом бібліотеки, він не має права на оренду. Якщо необхідний фільм є в наявності, адміністрація інформує клієнта про орендну плату. Проте, якщо клієнт прострочив термін повернення наявних у нього стрічок, йому не дозволяється брати нові фільми. Коли стрічка повертається, адміністрація розраховує орендну плату плюс пеню за невчасне повернення.

Відеобібліотека отримує нові стрічки від своїх постачальників. Коли нові стрічки надходять у бібліотеку, необхідна інформація про неї фіксується. Інформація про членство в бібліотеці міститься окремо від записів про оренду стрічок.

Адміністрація бібліотеки регулярно робить звіти за визначений період часу про членів бібліотеки, постачальників стрічок, видачу визначених стрічок і стрічки, придбані бібліотекою.

2. Організація проекту

Весь проект розділяється на 4 фази: аналіз, глобальне проектування (проектування архітектури системи), детальне проектування і реалізація (програмування).

На фазі аналізу будується модель середовища (Environmental Model). Побудова моделі середовища включає:

• аналіз поведінки системи (визначення призначення ІС, побудова початкової контекстної діаграми потоків даних (DFD) і формування матриці списку подій (ELM), побудова контекстних діаграм);

• аналіз даних (визначення складу потоків даних і побудова діаграм структур даних (DSD), конструювання глобальної моделі даних у вигляді ER- діаграми).

Призначення ІС визначає згоду між проектувальниками і замовниками щодо призначення майбутньої ІС, загальний опис ІС для самих проектувальників і межі ІС. Призначення фіксується як текстовий коментар у «нульовому» процесі контекстної діаграми.

Наприклад, у даному випадку призначення ІС формулюється в такий спосіб: ведення бази даних про членів бібліотеки, фільми, оренду і постачальників. При цьому керівництво бібліотеки повинно мати можливість отримувати різноманітні види звітів для виконання своїх задач.

Перед побудовою контекстної DFD необхідно проаналізувати зовнішні події (зовнішні об'єкти), які впливають на функціонування бібліотеки. Ці об'єкти взаємодіють з ІС шляхом інформаційного обміну з нею.

З опису предметної області випливає, що в процесі роботи бібліотеки беруть участь наступні групи людей: клієнти, постачальники і керівництво. Ці групи є зовнішніми об'єктами. Вони не тільки взаємодіють із системою, але також визначають її межі і зображаються на початковій контекстній DFD як термінатори (зовнішні сутності).

Початкова контекстна діаграма зображена на рисунку 1. На відміну від нотації Gane/Sarson зовнішні сутності позначаються звичайними прямокутниками, а процеси-окружностями.

Рис. 1. Початкова контекстна діаграма

Список подій будується у вигляді матриці (ELM) і описує різноманітні дії зовнішніх сутностей і реакцію ІС на них. Ці дії являють собою зовнішні події, що впливають на бібліотеку Розрізняють наступні типи подій:

Абревіатура	Тип
NC	Нормальне керування
ND	Нормальні дані
NCD	Нормальне керування/дані
TC	Тимчасове керування
TD	Тимчасові дані
TCD	Тимчасове керування/дані

Всі дії позначаються як нормальні дані. Ці дані є подіями, які ІС сприймає безпосередньо, наприклад, зміна адреси клієнта, що повинно бути відразу зареєстровано. Вони з'являються в DFD у якості вмісту потоків даних.

Матриця списку подій мас такий вид:

№	Опис	Тип	Реакція
1	Клієнт бажає стати членом бібліотеки	ND	Реєстрація клієнта в якості члена бібліотеки
2	Клієнт повідомляє про зміну адреси	ND	Реєстрація зміненої адреси клієнта
3	Клієнт запитує оренду фільму	ND	Розгляд запиту
4	Клієнт повертає фільм	ND	Реєстрація повернення
5	Керівництво надає повноваження новому постачальнику	ND	Реєстрація постачальника
6	Постачальник повідомляє про зміну адреси	ND	Реєстрація зміненої адреси постачальника
7	Постачальник спрямовує фільм у бібліотеку	ND	Отримання нового фільму
8	Керівництво запитує новий фільм	ND	Формування необхідного запиту для керівництва

Для завершення аналізу функціонального аспекту поведінки системи будується повна контекстна діаграма, яка включає діаграму нульового рівня. При цьому процес «бібліотека» декомпозіюється на 4 процеси, що відбивають основні види адміністративної діяльності бібліотеки. Існуючі «абстрактні» потоки даних між термінаторами і процесами трансформуються в потоки, що подають обмін даними на більш конкретному рівні. Список подій показує, які потоки існують на цьому рівні: кожна подія зі списку повинна формувати деякий потік. Один «абстрактний» потік може бути розділений на більш ніж один «конкретний» потік.

Потоки на діаграмі верхнього рівня	Потоки на діаграмі нульового рівня
Інформація від клієнта	Дані про клієнта. Запит про оренду.
Інформація від клієнта	Членська картка. Відповідь на запит про оренду.
Інформація від керівництва	Запит звіту про нових членів. Новий постачальник. Запит звіту про постачальників. Запит звіту про оренду. Запит звіту про фільми.
Інформація від керівництва	Звіт про нових членів. Звіт про постачальників. Звіт про оренду. Звіт про фільми.
Інформація від постачальника	Дані про постачальника. Нові фільми.

На приведеній DFD (рис.. 1) накопичувач даних «бібліотека» є глобальним або абстрактним представленням сховища даних.

Аналіз функціонального аспекту поведінки системи дає уявлення про обмін і перетворення даних у системі. Взаємозв'язок між «абстрактними» потоками даних і «конкретними» потоками даних на діаграмі нульового рівня виражається в діаграмах структур даних (рисунок 2).

На фазі аналізу будується глобальна модель даних, яка подається у вигляді діаграми «сутність-зв'язок» (рисунок 3).

Між різноманітними типами діаграм існують наступні взаємозв'язки:

• ELM-DFD: події - вхідні потоки, реакції - вихідні потоки

• DFD-DSD: потоки даних - структури даних верхнього рівня

• DFD-ERD: накопичувані даних - ER- діаграми

• DSD-ERD: структури даних нижнього рівня – атрибути сутностей.

На фазі проектування архітектури будується предметна модель. Процес побудови предметної моделі містить у собі:

• детальний опис функціонування системи;

• подальший аналіз використовуваних даних і побудова;

• логічної моделі даних для наступного проектування бази даних;

• визначення структури користувацького інтерфейсу, специфікації форм і порядку їх появи;

• уточнення діаграм потоків даних і списку подій, виділення серед процесів нижнього рівня інтерактивних і неінтерактивних, визначення для них мініспецифікацій.

Рис.2. Контекстна діаграма

Рис. 3. Діаграма структур даних

Перелік інформаційних систем, які будуть використані для побудови функціональної моделі за допомогою методології Йордана.

1. Проект моделі організації інформаційної системи обслуговування пайовиків.

2. Функціональна модель діяльності з цінними паперами в комерційному банку.

3. Побудова моделі фірми, що займається реалізацією стоматологічного обладнання.

1. Побудова моделі організації, що займається організацією рекламної агенції.

2. Створення моделі функціонування туристичної фірми.

3. Обслуговування пацієнтів в лікарні.

4. Автотранспортне підприємство.

5. Обслуговування читачів в бібліотеці.

6. Організація роботи АТС.

10. Організація роботи з клієнтами в банку.

11. Диспетчеризація автотранспорту.

12. Організація міжнародних перевезень.

13. Складська діяльність підприємства.

14. Функціонування бухгалтерії.

15. Автотранспортні перевезення людей в межах міста "Пежо"

16. Медико-діагностичне тестування в лікарнях та медичних установах.

17. Обслуговування пацієнтів в лікарнях, поліклініках.

18. Зберігання, надходження розподіл товарів, що знаходяться на гуртових складах.

19. Збір даних про погоду на метрологічних станціях.

20. Фірми, що займаються розробкою, реалізацією апаратного та програмного комп'ютерного забезпечення.