Іі. Основна та допоміжна література.

45. Авилов А. Государственная поддержка малого и среднего бизнеса в развитых странах мира. — М., 1994.

46. Антикризисное управление: от банкротства к финансовому оздоровлению // Под. ред. Г.П. Иванова. — М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1995.

47. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента. — М.: Финансы и статистика, 1997.

48. Бандурака О.М., Коробов Н.Л., Орлов П.І., Петрова К.Л. Фінансова діяльність підприємств: Підручник. — К.: Либідь, 1998.

49. Бочаров М. Н. Корпоративные финансы. Ключевые вопросы. — Питер, 2001. — 256с.

50. Белолипецкий В.Г. Финансы фирмы. — М., 1998.

51. Бланк И.А. Стратегия и тактика управления финансами. — К., 1996.

52. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. — К.: Ника-Центр, Эльга, 1999.

53. Бланк И.А. Управление прибылью. — К., 1997.

54. Бригхем Ю., Гапенски Л. Финансовый менеджмент: Полный курс: В 2-х т. / Пер. с англ. под ред. В.В. Ковалёва. Т.1. — СПб.: Экономическая школа, 2000. — ХХХ+497 с.

55. Бригхем Ю., Гапенски Л. Финансовый менеджмент: Полный курс: В 2-х т. / Пер. с англ. под ред. В.В. Ковалёва. Т.2. — СПб.: Экономическая школа, 2000. — 669 с.

56. Брейли Р., Мейерс С. Принципы корпоративных финансов. Уч. для ВУЗов — М.: Олимп, 1997. — 1120с

57. Беркар Коласс. Управление финансовой деятельностью предприятия. — М.: Финансы, 1997.

58. Ван Хорн Дж. К. Основы управления финансами — М.: Финансы и статистика, 1999. — 800с.

59. Василик О.Д. Державні фінанси України: Навч. посібник. — К.: Вища шк., 1997.

60. Ефимова О.В. Финансовый анализ. — М.,1996.

61. Ковалёва А.М. Финансы в управлении предприятием. — М.: Финансы и статистика, 1995.

62. Крутик О.Б. Основы финансовой деятельности предприятия. — СПб., 1996.

63. Ли Ченг Ф., Джозеф И. Финансы корпораций: теория, методы и практика. — М.: Инфра-М, 2000. — 686с.

64. Мищеракова О.В. Налоговые системы развитых стран мира. — М.: Фонд “Правовая культура”, 1995.

65. Нікбахт Е., Гропеллі А. Фінанси: Пер. з англ. — К.: Основи, 1993.

66. Налоговые системы зарубежных стран: Учебн. пособие / Ред. В.А. Сленов, В.И. Смирнов. — М.: Рос. экон. академия, 1995.

67. Національний банк і грошово-кредитна політика. Підручник / За ред. д.е.н., Мороза А.М., к.е.н., доц. Пудовкіної М.Ф. — К.: КНЕУ, 1999.

68. Пушкарёва В.М. История финансовой мысли и политики налогов. — М.: Инфра, 1996.

69. Павлова Л.Н. Финансовый менеджмент в предприятиях и коммерческих организациях. Управление денежным оборотом. — М.: Финисы и статистика, 1993.

70. Павлова Л.Н. Финансы предприятия. — М.: Финансы, ЮНИТИ, 1998.

71. Родионова В.М., Федотова М.А. Финансовая устойчивость предприятий в условиях инфляции. — М.: Перспектива, 1995.

72. Росс С., Вестерфельд Р., Яффе И. Основы корпоративных финансов. — М.: Лаборатория базовых, 2000. — 720с.

73. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. Учебн. пособие. — Минск, М.: ИП “Экопеспектива”, 1998.

74. Суторміна В.М. та ін. Фінанси зарубіжних корпорацій. / В.М. Суторміна, В.М. Федосов, Н.С. Рязанова; за ред. В.М.Федосова. — К.: Либідь, 1993. — 247 с.

75. Томас П. Кармен, Альберт Р. Макмин. Ананлиз финансовых отчётов. — М.: Инфра–М, 1998.

76. Уланов В.А. Сборник задач по курсу финансовых вычислений. — Финансы и статистика, 2000. — 400с.

77. Уотшем Т.Дж., Паррам. Количественные методы в финансах. — Уч.для ВУЗов, ЮНИТИ, 2000. — 527с.

78. Финансы / Под. ред. В.М. Родионовой. — М.: Финансы и статистика, 1995.

79. Финансовый менеджмент / Авт. кол. под рук. Е.С. Стояновой. — М.: Перспектива, 1996.

80. Финансовый менеджмент / Под ред. акад. Г.Б. Поляка. — М.: Финансы, 1997.

81. Финансовый менеджмент / Под ред. д.э.н., проф., Н.Ф. Самсонова. — М.: Финансы, 1999.

82. Финасы предприятий: Тексты лекций / Под. ред. А.Н. Поддерёгина, — К, 1998.

83. Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. — К.: КНЕУ, 2000. — 460 с.

84. Финансы / Под. ред. А.М. Ковалёвой. — М.: Финансы и статистика, 1996.

85. Финансы предприятий / Л.М. Павлова. — М.: ЮНИТИ, 1998.

86. Холт Роберт. Основы финансового менеджмента. — М.: Дело, 1993.

87. Четыркин Е.М. Методы финансовых и коммерческих расчётов. — 2-е изд., испр. и доп. — М.: “Дело Ltd”, 1995. — 320 с.

88. Чиркова Е.В. Действуют ли менеджеры в интересах акционеров? Корпоративные финансы в условиях неопределённости. — М.: Олимп, 1999.

89. Шеремет А.Д. Финансы предприятий. — М. Финансы и статистика, 1997.

1 У плані доходів і витрат грошових коштів податок на додану вартість і акцизний збір не відображаються, оскільки вони вилучаються з виручки до утворення прибутку і тому не впливають на його величину.

2 Термін Cash-Row походить з англо-американської економічної літератури, де він був за­проваджений на початку 50-х років нашого століття для цілей аналізу фінансового стану підпри­ємства та аналізу оцінки привабливості цінних паперів. У різних країнах спостерігалися спроби перекласти дане поняття з англійської на іншу мову, однак, урешті-решт у більшості розвинених країн відмовилися від власних версій Cash-Row і використовують у звітності та в розрахунках саме англійський варіант. У вітчизняній літературі досить часто для характеристики Cash-Row використовується термін «грошовий потік», що, на нашу думку, є неприйнятним (виникає плу­танина щодо характеристики вхідних та вихідних грошових потоків). У нашому підручнику ми користуватимемось англійським терміном Cash-Row, що є виправданим навіть у контексті пере­ходу вітчизняних підприємств на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та звітності.

3 Див. Інструкцію про порядок заповнення форм річного бухгалтерського звіту підприємства, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 18.08. 1995р. № 139.

4 Згідно із статтею 14 Закону України «Про господарські товариства», на кожному під­приємстві, заснованому у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відпові­дальністю і т.д, повинен бути сформований резервний (страховий) фонд. Розмір цього фонду регламентується засновницькими документами, але не може бути меншим 25% статутного фонду підприємства. Розмір щорічних відрахувань в резервний фонд також передбачається засновницькими документами, але не може бути меншим 5% суми чистого прибутку підпри­ємств.

5 На практиці також трапляються випадки, коли зменшення статутного капіталу здійсню­ється для зменшення надзвичайно високого рівня капіталізації підприємства. Відтак зменшення капіталу є складовою частиною вибраної підприємством дивідендної політики. Однак такий мотив, як правило, не є головним для підприємств, що перебувають у фінансовій кризі.

6 Протягом усього часу володіння підприємством власними корпоративними правами розподіл прибутку, а також голосування та визначення кворуму на загальних зборах акціоне­рів провадяться без урахування придбаних підприємством власних акцій (паїв).

7 За спрямування цільових внесків засновників підприємства на погашення збитків мину­лих років, збитки списуються в дебет рахунків 75 «Розрахунки з учасниками» або 70 «Розра­хунки з оплати праці».