
- •Поняття «історія Стародавнього Сходу», її місце у всесвітній історії.
- •Хронологічні та територіальні рамки історії Стародавнього Сходу.
- •Основні види джерел з історії Стародавнього Сходу.
- •Розвиток історичних знань про країни Стародавнього Сходу.
- •Основні дискусії по історії Стародавнього Сходу.
- •6. Роль географічного фактору в історії країн Стародавнього Сходу.
- •7. Основні шляхи розвитку держави на Стародавньому Сході (за д’яконовим).
- •8. Характерні риси соціальної структури суспільств Стародавнього Сходу.
- •9. Особливості політичного ладу в країнах Стародавнього Сходу.
- •10.Особливості зовнішньої політики в країнах Стародавнього Сходу.
- •11.Роль релігії в житті суспільств Стародавнього Сходу.
- •12.Основні риси економічного життя на Стародавньму Сході.
- •13Роль культури Стародавнього Сходу для розвитку людства.
- •14Періодизація історії стародавнього Єгипту.
- •15. Раннє та Стародавнє Царства в Єгипті: характеристика періодів.
- •Раннє царство
- •Давнє царство (біля 2800—2250 до н.Е)
- •Перший Перехідний період. Середнє Царство. Характеристика періодів.
- •Єгипет під владою гіксосів. Характеристика періоду.
- •Нове Царство: характеристика періоду.
- •19.Релігійна реформа Аменхотепа IV.
- •21.Пізнє Царство: характеристика періоду.
- •22. Малая азия в древности
- •23. Найдавніші цивілізації у стародавній Месопотамії.
- •24.Нашестя амореїв в Месопотамію. Піднесення Вавілону
- •25.Периодизация истории Вавилонии
- •26). Старовавілонський період: характеристика періоду.
- •27). Закони Хаммурапі як історичне джерело
- •30) Нововавілонський період: характеристика періоду.
- •35) Реформы Тиглатпаласара III
- •Зовнішня політика ассирійських царей.
- •Загибель Ассирійської держави.
- •Поява держави Ахеменидів.
- •Кір іі та його політика.
- •Правління Камбіза.
- •41.Повстання “мага Гаумати”. Прихід до влади Дарія і.
- •42.Реформи Дарія і.
- •43.Греко-перські війни.
- •44.Загибель Перської держави.
- •45.Створення Карфагенської держави.
- •46Політичний устрій Карфагену: вищі органи влади, їх функції.
- •47Виникнення Ізраїльського та Іудейського Царств.
- •48Рух пророків в Палестині. Реформи Іосії.
- •49Найдавніші цивілізації стародавньої Індії.
- •50Проблема аріїв.
- •51. Варно-кастова система в Індії.
- •52. . Основні події історії стародавньої Індії.
- •53.Релігійні вчення у стародавній Індії (брахманізм, буддизм).
- •54. Періодизація історії стародавнього Китаю.
- •Система соціальних рангів у стародавньому Китаї.
48Рух пророків в Палестині. Реформи Іосії.
Иосия (ивр. יֹאשִׁיָּהוּ, Иошияу, "Бог подкрепляет"), сын Амона — царь Иудеи. Взошёл на престол в восьмилетнем возрасте после убийства его отца Амона.
Естественным образом, в начале его правления власть в Иудее сосредоточилась в руках представителей партии, вернувшей ему трон и ориентированной на идеалы монотеизма и социальной справедливости, провозглашенные пророками.
Религиозная реформаЦарствование Иосии отмечено духовно-религиозным возрождением, и автор 4 Книги Царств(II Книги Царей) говорит о нём: «Не было до него царя подобного ему... и после него не восстал подобный ему» (4Цар.23:25).[1] При Иосии была осуществлена религиозная реформа, состоявшая в централизации богослужения в Иерусалиме (4Цар.23:4–24) и в ликвидации проникших в Иудею под ассирийским влиянием языческих и астральных культов. Было уничтожено также наиболее древнее и почитаемое святилище в Вефиле (Бейт-Эле) и известное с Х в. до н. э. святилище в Араде.
На 18-м году своего царствования (622 г. до н. э.)[2] Иосия начал очищение Иерусалимского храма и повелел провести в нём ремонт, во время которого первосвященником Хилкией была найдена «Книга Торы» или «Книга Завета». Царь издал указ, предписывающий зачитать текст перед всем народом. В библеистике существуют различные мнения, касающиеся содержания этой Книги. Обычно считается, что речь идёт о Второзаконии. В соответствии с найденным учением Иосия реорганизовал культ Единого Бога, отпраздновал Песах (4Цар.23:23) и в присутствии всего народа заключил с Господом новый завет, обязуясь, что отныне все евреи будут строго следовать Божьим заповедям.
Впервые в истории Израиля Тора приобрела государственный статус, что сыграло решающую роль в духовном и социальном формировании еврейского народа при возвращении из пленения вавилонского.
Под влиянием реформ Иосии в Иудее сложилась, так называемая девтерономическая школа, которая оказала решающее влияние на формирование исторического мировоззрения еврейского народа. Критерием оценки деятельности царей становится их вклад в концентрацию служения Единому Богу исключительно в Иерусалимском храме и забота о чистоте культа Единого Бога. Лишь те цари, которые вели бескомпромиссную борьбу против языческих влияний и против иных, нежели Иерусалимский храм, культовых центров, удостаивались похвалы. Падение северного Израильского царства являлось Божественной карой за отправление культа Бога Израиля в других святилищах (4Цар.17). К периоду правления Иосии относится начало деятельности наиболее известного и яркого представителя пророческого движения, пророка Иеремии.
49Найдавніші цивілізації стародавньої Індії.
50Проблема аріїв.
"Арійська" проблема - проблема походження і прабатьківщини, культурної ролі та історичної спадщини арійських племен займає світову науку більш двох століть.
Арійськими називають народи, що говорять на мовах іранської та індійської груп індоєвропейської мовної сім'ї, а також окупантів (Нуристанці) і Дарден. Арійськими називають народи, що говорять на мовах іранської та індійської груп індоєвропейської мовної сім'ї, а також окупантів (Нуристанці) і Дарден. Їхні предки мали спільне ім'я - "арья", "Арьяна", подібні культуру і побут, жили на одній території, але кілька тисячоліть тому покинули свою колиску і почали переселятися в далекі один від одного землі; поступово арійське єдність розпалася. В даний час народи іранської групи живуть в Осетії,Таджикистані, Ірані, Афганістані, Туреччині, Сирії, Іраку та Пакистані, а також в сусідніх з ними країнах. Представники індоарійських етносів населяють Індію - головним чином центральні та північні її райони, Шрі-Ланку, Непал, Бангладеш, Мальдіви, схід і південь Пакистану. Мігранти, нащадки індоарійці, утворили великі колонії в М'янмі, Сінгапурі, Малайзії, на островах Маврикій в Індійському та Фіджі в Тихому океанах, у Вест-Індії (Карибське море) і в Гвіані, в ПАР і на узбережжі Східної Африки. Чимале число їх осіло в Північній Америці і в Європі. Дарди і нуристанці живуть в Кашмірі та в прилеглих до Кашмір провінціях Афганістану і Пакистану. Загальна чисельність аріоязичних народів - близько 1 млрд. людей, вони складають приблизно сьому частину всього населення Землі. З цього мільярда індоаріїв налічується приблизно 900 млн., іранців - більше 90 млн., Дарден і Нуристанці - 5-6 млн. осіб.
Давні арії створили три високорозвинених і своєрідних цивілізації - перську, Гангську і Туран-скіфську, мали істотний вплив на культури Передньої і Південно-Східної Азії, Кавказу, Китаю, тюркських, монгольських, слов'янських та угрофінськими народів