4. Методика складання та оформлення основних змістовних елементів конкурсної роботи

• Порядок оформлення технологічних карт навчально-тематичних екскурсій

Одним із головних конкурсних елементів роботи є технологічні карти навчально-тематичних екскурсій, які розробляються й подаються авторами на всі екскурси, наявні в календарному плані загальноосвітнього навчального закладу. Розробляється одна технологічна карта на кожну окрему екскурсію.

Технологічна карта екскурсії (ТКЕ) - основний документ екскурсії, де викладаються мета, завдання та рекомендації щодо проведення екскурсії; . послідовність і тривалість демонстрації об'єктів, наочних приладь; вказуються й описуються методичні прийоми показу та розповіді. ТКЕ включає просторово-часові характеристики окремих етапів екскурсії (тривалість, протяжність, місце розташування зупинок, точок огляду тощо), основні творчі задачі екскурсовода на кожному етапі. Порядок оформлення ТКЕ визначається міжнародним стандартом. Нижче наводимо структуру технологічної карти для навчально-тематичних екскурсій:

Структура технологічної картки навчально-тематичної екскурсії:

1. Порядковий номер екскурсії в календарному плані загальноосвітнього навчального закладу, її назва.

2. Клас, навчальна дисципліна, яку забезпечує екскурсія.

3. Вік учнів-екскурсантів, середня кількість учасників екскурсії.

4. Тема екскурсії, її місце в навчальному плані учбової дисципліни (вивчення яких розділів, тем дисципліни забезпечує екскурсія).

5. Категорія екскурсії (відповідно до класифікації Б.В. Ємельянова)

1. За змістом;

2. За місцем проведення;

3. За способом пересування;

4. За формою проведення;

5. За сезонністю.

6. Загальна тривалість екскурсії в годинах.

7. Загальна протяжність екскурсії в кілометрах.

8. Обладнання для проведення екскурсії.

9. Маршрут екскурсії (перелік об'єктів, пунктів екскурсійного огляду):

1. Основний маршрут;

2. Резервний маршрут.

10. Етапи екскурсії (заповнюється для кожного місця, де передбачається: вихід з автобусу, огляд об'єкту з вікон автобусу без виходу екскурсантів, зупинка під час пішохідної частини екскурсії):

1. Місце зупинки №__.

А). Ділянка маршруту (вказується найменування місця початку та завершення ділянки маршруту, а також протяжність вказаної ділянки).

Б). Об'єкт показу (вказуються об'єкти показу - основні та допоміжні, які демонструються під час зупинки, переїзду або пересування групи до наступної зупинки. Вказується № паспорту кожного об'єкту показу або сервісу, що відвідуються під час конкретної зупинки).

В). Тривалість зупинки, хв. (вказується проміжок часу, який є сумою часу, що витрачається на показ конкретного об'єкту й розповідь екскурсовода).

Г). Стислий зміст інформації щодо об'єкту показу (вказується перелік основних питань, що висвітлюються під час зупинки).

Д). Вказівки щодо організації (вказуються рекомендації щодо пересування групи, забезпечення безпеки екскурсантів під час перебування на маршруті, дотримання санітарно-гігієнічних і протипожежних вимог, правил поведінки в місцях показу. Для заміських екскурсій надаються вказівки щодо санітарних зупинок, рекомендацій щодо збереження довкілля, правил безпечної поведінки екскурсантів під час зупинок, особливо на вулично-шляховій мережі, території промислових підприємств, інших місцях підвищеної небезпеки).

Е). Методичні вказівки (вказівки зі створення певного емоційно-психологічного настрою екскурсантів, з використання конкретних методичних прийомів ведення екскурсії).

2. Місце зупинки №__.

3. Місце зупинки №__й т.д.

11. Форми опрацювання матеріалів екскурсії з учнями по її завершенню.

12. Дата апробації екскурсії ___________200___

13. П.І.Б особи, яка оформила ТКЕ та проводила екскурсію.

• Порядок оформлення методичних розробок навчально-тематичних екскурсій

В змісті конкурсної роботи після технологічних карт екскурсій автор подає від трьох повних методичних розробок навчально-тематичних екскурсій (НТЕ), їх на свій розсуд обирає конкурсант із переліку екскурсій навчального плану.

Необхідно представити повноцінні розробки екскурсій рідно краєм, які змістовно й структурно відповідають наступним вимогам (містять обов'язкові структурні елементи):

1. методологія екскурсії (тема, цілі й завдання екскурсії);

2. маршрут й картосхема екскурсії;

3. контрольний текст екскурсії;

4. методична розробка на тему екскурсії;

5. паспорти екскурсійних об'єктів;

6. «портфель екскурсовода»;

7. бібліографія (джерела інформації) до екскурсії, об'єктів показу.

• Вимоги до складання маршруту й картосхеми екскурсії

Маршрутом екскурсії є найбільш зручний шлях проходження екскурсійної групи, який сприяє розкриттю теми. Він будується залежно від найбільш правильної для даної екскурсії послідовності огляду об'єктів, наявності майданчиків для розташування групи, необхідності забезпечення безпеки екскурсантів. Одне із завдань маршруту – сприяти якнайповнішому розкриттю теми. Основні вимоги, які мають бути враховані укладачами маршруту, – це організація показу об'єктів в логічній послідовності і забезпечення зорової основи для розкриття теми. У практиці екскурсійних установ існують три варіанти побудови маршрутів: хронологічний, тематичний і тематико-хронологічний. Прикладом хронологічної побудови маршруту можуть бути екскурсії, присвячені життєдіяльності видатних людей. За тематичним принципом побудовані екскурсії, пов'язані з розкриттям певної теми в житті міста (наприклад, «Літературне Придніпров'я» тощо). Всі оглядові міські екскурсії побудовані за тематико-хронологічним принципом. Послідовність викладу матеріалу по хронології в таких екскурсіях дотримується, як правило, тільки при розкритті кожної підтеми. При розробці автобусного маршруту слід керуватися Законом України «Про автомобільний транспорт», «Правилами дорожнього руху», Порядком організації перевезень пасажирів і багажу автомобільним транспортом , «Правилами перевезення учнівської молоді», «Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту» та іншими нормативно - правовими актами у сфері автомобільних перевезень. Маршрут будується за принципом найбільш правильної послідовності огляду об'єктів і намічається з урахуванням наступних вимог:

• показ об'єктів слід проводити в певній логічній послідовності, не допускаючи непотрібних повторних проїздів по одній й тій же ділянці маршруту (вулиці, площі, мосту, шосе), тобто так званих «петель»;

• екскурсійна доступність об'єкту (майданчики для його огляду);

• переїзд або перехід між об'єктами не повинний займати більше 10–15 хвилин, аби не було занадто тривалих пауз в показі й розповіді;

• наявність упорядкованих зупинок, зокрема, санітарних, і місць паркування транспортних засобів.

Рекомендується передбачити декілька варіантів руху групи – основний й резервний. Необхідність зміни маршруту у ряді випадків викликається транспортними «пробками», ремонтними роботами на міських магістралях. Все це повинно бути враховано при створенні різних варіантів маршруту. Розробка екскурсійного маршруту завершується складанням картосхеми маршруту, розрахунку кілометражу й часу екскурсії. Вимоги до оформлення картосхеми екскурсійного маршруту:

1. Картосхема повинна містити зображення території, якою відбувається екскурсія (населений пункт або його частина, адміністративний район, область тощо) у загальноприйнятій системі картографічного зображення (умовні позначення, кольорове зафарбування тощо). Найчастіше основою такої картосхеми слугують топографічні карти.

2. У змісті картосхеми необхідно відобразити місцезнаходження всіх туристсько-екскурсійних об’єктів, що відвідуються під час екскурсії – як основних, так й додаткових (із умовним зазначенням їхньої категорії – історичні пам’ятки, пам’ятка археології, скульптури, природи та ін.).

3. Лінія проходження екскурсійного маршруту (основного й резервного) із зазначенням виду переміщення екскурсантів, протяжності ділянок, часу переміщення між об’єктами екскурсійного показу.

4. Карта обов’язково повинна містити значення масштабу.

• Особливості оформлення табелю екскурсії

Табель екскурсії, або її методична розробка – документ, який визначає, як провести дану екскурсію, як краще організувати показ пам'ятників, яку методику і техніку ведення екскурсії слід застосувати, аби екскурсія пройшла ефективно. Табель викладає вимоги екскурсійної методики з урахуванням особливостей демонстрованих об'єктів і змісту

висловлюваного матеріалу. Її завдання полягає в тому, щоб: підказати екскурсоводові шлях для розкриття теми; озброїти його найбільш ефективними методичними прийомами показу і розповіді; містити чіткі рекомендації по питаннях організації екскурсії; враховувати інтереси певної групи екскурсантів (за наявності варіантів екскурсії); поєднувати показ і розповідь в єдине ціле. Табель (методична розробка) складається на кожну тему екскурсії. У варіантах методичної розробки знаходять відображення вікові, професійні й інші інтереси екскурсантів. Оформлення табелю здійснюється в табличному вигляді за наступною структурою (таблиця 1). Її для зручного представлення можна орієнтувати в альбомному форматі.

Таблиця 1. Форма подання табелю (методичної розробки) екскурсії

Маршрут	Зупинка	Об’єкти показу	Час	Найменування підтем й перелік основних питань	Організаційні вказівки	Методичні вказівки
1	2	3	4	5	6	7

Ефективність методичної розробки залежить від правильного заповнення всіх семи граф. Розмір розробки – 6–12 сторінок машинописного тексту. Обсяг документа залежить від кількості екскурсійних об'єктів, підтем, тривалості екскурсії за часом й протяжністю маршруту. У графі «Маршрут екскурсії» називається точка початку екскурсії і закінчення підтеми. У графі «Зупинка» називаються ті точки маршруту, де передбачається вихід з автобусу, огляд об'єкту з вікон автобуса без виходу екскурсантів, або зупинка на пішохідній екскурсії. Не слід робити таких неточних записів, як наприклад: «Набережна річки Дніпро» або «Центральна площа». Правильніше записати: «Набережна річки Дніпра біля пам'ятника загиблим афганцям». У графі «Об'єкти показу» перераховують ті пам'ятні місця, основні і додаткові об'єкти, які показують групі на зупинці, в ході переїзду або пересування групи до наступної зупинки. У заміській екскурсії об'єктами показу можуть бути в цілому місто, село, селище міського типу, а при проїзді маршрутом – видимі об’єкти (висока будівля, вежа, дзвіниця тощо). У міській екскурсії об'єктами показу можуть бути вулиця або площа (майдан). Графа «Час» показує суму часу, який витрачається на показ даного об'єкту, розповідь екскурсовода (та частина, коли відсутній показ) і на пересування екскурсантів маршрутом до наступної зупинки. Тут же необхідно враховувати час, що витрачається на рух поблизу об'єктів, які оглядаються, і між об'єктами. Графа «Найменування підтем і перелік основних питань» містить короткі записи. Насамперед називається підтема, яка розкривається на даному відрізку маршруту, в даний відрізок часу, на перерахованих в графі 3 об'єктах. Тут формулюють основні питання, що висловлюються при розкритті підтеми. Наприклад, в міській оглядовій екскурсії Дніпропетровськом одна з підтем носить назву «Наше місто за часів Київської Русі». Основні питання, які освітлюють в цій підтемі, – «Давні традиції православ’я на нашій землі» і «Шлях київських князів до Візантії». У підтемі «Новина старого міста» розкриваються основні питання: «Житлове будівництво в місті», «Розвиток культури і мистецтва», «Будівництво спортивного комплексу до ЄВРО–2012». Кількість основних питань, що входять в підтему, не повинна перевищувати п'яти. У графі «Організаційні вказівки» поміщають рекомендації про пересування групи, забезпеченні безпеки екскурсантів на маршруті і виконанні санітарно-гігієнічних вимог, правила поведінки учасників екскурсії в меморіальних місцях і біля пам'ятників історії та культури. Тут же висловлюються вимоги до екскурсантів по охороні природи і правила протипожежної безпеки. У цю графу включають всі питання, які входять в поняття «Техніка ведення екскурсії». Наведемо приклад запису: «Група розташовується так, щоб всі екскурсанти бачили вхід в будівлю». «На цій зупинці екскурсантам надається час для фотографування». У заміських екскурсіях в цю графу включають вказівки про санітарні зупинки, рекомендації з дотримання чистоти довкілля, правила пересування екскурсантів на зупинках, особливо поблизу автомагістралей з метою забезпечення їх безпеки. При проведенні виробничих екскурсій, відвідуваннях працюючих цехів наводяться рекомендації по техніці безпеки, витяги з інструкцій адміністрації підприємства, обов'язкові правила поведінки екскурсантів на підприємстві, називаються місця, де робляться паузи в розповіді і показі. Графа «Методичні вказівки» визначає напрям всього документа, формулює основні вимоги до екскурсовода з методики ведення екскурсії, даються вказівки по використанню методичних прийомів. Наприклад, тут можуть бути наведені наступні методичні прийоми ведення екскурсії: локалізації подій, репортажу, зорового порівняння, зорової реконструкції (відтворення), екскурсійної розповіді «питання – відповідь», зіткнення суперечливих версій тощо. Також в графі 7 наводять рекомендації екскурсоводу із побудови своєї розповіді, тембру голосу; викладається варіант логічного переходу до наступної підтеми, даються рекомендації по показу матеріалів «портфелю екскурсовода», включаються поради з правильності руху екскурсантів щодо об'єктів (наприклад, «Після спостереження об'єкту і розповіді екскурсовода екскурсанти можуть самостійно продовжити знайомство з об'єктом», «Екскурсоводові слід пояснити терміни...», «При показі об’єкту необхідно орієнтувати екскурсантів...» і т.д.). Успіх проведення екскурсії знаходиться в прямій залежності від використаних в ній методичних прийомів показу і розповіді. Вибір того або іншого методичного прийому диктується завданнями, поставленими перед екскурсією, інформаційною насиченістю конкретного об'єкту. Для екскурсії потрібно: відібрати найбільш ефективні методичні прийоми для висвітлення змісту екскурсії, які залежать також від екскурсійної аудиторії (дорослі, діти), часу проведення екскурсії (зима, літо, день, вечір), особливостей показу; визначити прийоми збереження уваги екскурсантів і активізації процесу сприйняття екскурсійного матеріалу; виробити рекомендації щодо використання виразних засобів мовлення екскурсовода; відібрати правила техніки ведення екскурсії. Не менш важливо визначити технологію використання методичних прийомів.

• Визначення техніки ведення екскурсії.

Техніка ведення екскурсії об'єднує всі організаційні питання екскурсійного процесу. Автор автобусної екскурсії, наприклад, ретельно продумує, коли і де екскурсанти виходять для огляду об'єкту, як відбувається пересування екскурсантів між об'єктами, як і коли демонструються експонати «портфеля екскурсовода» і т.д. Відповідні записи вносяться до графи 6 методичної розробки «Організаційні вказівки». Ці вказівки адресовані і водієві автобуса. Наприклад, в якому місці поставити автобус, де необхідно їхати повільніше для спостереження об'єкту з вікна. Окремі вказівки відносяться до екскурсантів (дотримання правил безпеки на вулиці, виходу з автобусу, розміщення в салоні). Важливо сформулювати рекомендації про використання пауз в екскурсії; про дотримання часу, відведеного на освітлення підтем, організацію відповідей на питання екскурсантів; про техніку використання експонатів «портфеля» тощо. Не менш важливі вказівки про місце екскурсовода при показі об'єктів, керівництві самостійною роботою екскурсантів на маршруті, проведенні розповіді при русі автобусу.

• Вимоги до оформлення паспортів об’єктів показу екскурсії

Правильний відбір об'єктів екскурсійного показу, їх кількість, послідовність показу суттєво впливають на якість екскурсії. Екскурсія не має бути переобтяжена великою кількістю відвідуваних об'єктів, тому що це збільшує її тривалість і викликає стомлюваність екскурсантів, а увага і інтерес при цьому слабшають. В якості екскурсійних об'єктів можуть поставати:

1. історичні пам'ятки – будівлі і споруди, меморіальні й скульптурні пам'ятники, пов'язані з життям і діяльністю видатних особистостей, витвори архітектури і містобудування, житлові й суспільні будівлі, будівлі промислових підприємств, інженерні споруди (фортеці, мости, башти), будівлі культурного призначення й інші споруди;

2. історичні пам'ятні місця, пов'язані з історичними подіями в житті народу, розвитком суспільства і держави (наприклад, місце форсування Дніпра під час Великої Вітчизняної війни тощо);

3. пам'ятки археології – городища, стародавні стоянки, поселення, кургани з похованнями, земляні вали, дорогі, первісні гірськорудні виробки, загороди, святилища тощо;

4. експозиції державних і народних музеїв, картинних галерей, постійних і тимчасових виставок;

5. пам'ятники мистецтва – витвори образотворчого, декоративно-прикладного мистецтва, скульптура, садово-паркове тощо мистецтво;

6. природні об'єкти – пам’ятки природи, об’єкти природно-заповідного фонду, окремі ліси, гаї, парки, річки, озера, ставки, а також окремі дерева, реліктові рослини тощо.

Екскурсійні об'єкти класифікуються:

1. за змістом:

• однопланові (витвір живопису, річка, рослина, тварина, будинок);

• багатопланові (ліс, поле, архітектурний ансамбль, вулиця, площа);

2. за функціональним призначенням:

• основні (слугують основою для розкриття підтем екскурсії);

• додаткові (показуються під час переїздів (переходів) між основними об'єктами в ході логічних переходів в розповіді);

3. за ступенем збереження:

• повністю збережені;

• що дійшли до наших днів із значними змінами;

• частково збережені;

• втрачені.

Перед розробником екскурсії постає задача відібрати із безлічі об'єктів найцікавіші і на вигляд, і за тією інформацією, яку вони з собою несуть. Відбір об'єктів закінчується складанням паспорту (картки) на кожен з них. Ці паспорти (картки) використовуються як для теми, що конкретно розробляється, так і для майбутніх екскурсій.

До паспорту (картки) об'єкта НТЕ вносяться наступні дані:

1. найменування об'єкту (первинне і сучасне), а також назва, під якою об’єкт відомий місцевому населенню;

2. фотографія об'єкту, що відтворює його нинішній вигляд (при цьому слід зазначити, чи наявне у портфелі екскурсовода зображення колишнього, первинного стану об’єкту);

3. найменування екскурсій, в яких об’єкт використовується;

4. історична подія, з якою пов'язаний об’єкт, дата події;

5. місцезнаходження об'єкту (вказується місцезнаходження об'єкту з прив’язкою до конкретної місцевості, наявні під’їзди до нього, наявність та кількість місць стоянки туристичних автобусів, його поштова адреса, підпорядкування території місце розташування об’єкту місту, селищу, підприємству і т. д.);

6. опис об’єкту (вказується автор, дата виготовлення об’єкту, з яких матеріалів виготовлений, текст меморіального напису);

7. джерело відомостей про об’єкт (література, де описаний об’єкт і події, пов'язані з ним, архівні дані, усні перекази, основні друковані роботи);

8. збереження об’єкту (стан схоронності об’єкту, наявність зовнішніх пошкоджень, стан місця розташування, дата останнього ремонту, реставрації; санітарно-гігієнічний стан прилеглої території);

9. охорона об’єкту (на яку організацію, установу покладена);

10. ПІБ і посада укладача, дата складання паспорту (картки).