
- •1. Предмет курсу «іук». Еволюція поглядів та сучасні інтерпретації поняття «культура».
- •3. Етнопсихологічні риси українців як підґрунтя української культури.
- •4.Зіставлення та аналіз світової, національної та етнічної культури (самостійно).
- •5.Загальні особливості української культурологічної думки (самостійно).
- •6. Культурогенез українського народу. Автохтонна та міграційна теорії походження українців
- •8. Культура енеоліту. Феномен Трипільської культури
- •9. Культурні здобутки епохи бронзи, мідної та залізної доби (кіммерійці, скіфи, сармати).
- •10. Культурна спадщина населення Північного Причорномор’я.
- •11. Особливості та характерні риси Черняхівської та Зарубинецької культури східних слов’ян.
- •12. Специфіка та характерні риси дохристиянської культури східних слов’ян.
- •13. Вплив християнства на духовну культуру Київської Русі.
- •14. Загальні особливості матеріальної та духовної культури Київської Русі. Феномен книжної культури Київської Русі.
- •15. Архітектура та образотворче мистецтво культура Київської Русі.
- •16. Особливості та характеристика культури Галицько-Волинської Русі.
- •17. Поширення гуманістичних ідей в духовній культурі України доби Відродження. Феномен Олельковицького Ренесансу.
- •18.Ранній гуманізм в Україні та його найяскравіші представники.
- •19.Розвиток освіти та наукових знань в Україні доби Відродження: наукові осередки та культурно-просвітницька діяльність братських шкіл.
- •20.Архітектура і образотворче мистецтво доби Відродження.
- •21.«Золотий вік» Львівського архітектурного Ренесансу.
- •23.Загальні особливості української культури іі пол. Хvii – хviiі ст.
- •24.Самобутні риси культури Козацької держави.
- •25.Феномен козацького бароко в архітектурі та образотворчому мистецтві.
- •26.Розвиток освіти та наукових знань в Україні іі пол. Хvii – поч. Хviiі ст.
- •27.Особливості літературних пошуків в українській культурі іі пол. Хvii – поч. Хviiі ст.: барокова література, козацькі літописи, полемічна література тощо.
- •28.Музична культура і театральне мистецтво культури українського бароко.
- •29.Ґенеза та періодизація національно-культурного відродження в Україні наприкінці хvіii – початку хх ст.
- •30.Характерні риси дворянського періоду національно-культурного відродження в Україні.
- •31.Архітектурне мистецтво української культури поч. Хіх ст. Класицизм та ампір.
- •32.Особливості народницького періоду національно-культурного відродження.(1873— 1877).
- •33.Модерністичний період національно-культурного відродження в Україні та його характеристики.
- •36.Головні тенденції та періодизація розвитку української культури хх ст.
- •37.«Розстріляне Відродження» 20-30-х років хх ст. Та його трагічні наслідки для української культури.
- •39.Феномен дисидентів-шістдесятників як спроба відновлення української самобутності.
- •40.Творчість діячів української культури в еміграції.
- •41.Особливості та характерні риси українського соціокультурного простору наших днів.
- •44.Перспективи розвитку української культури у ххі ст.
20.Архітектура і образотворче мистецтво доби Відродження.
Епоха Ренесансу помітно вплинула на архітектуру й образотворче мистецтво, які розвивалися у контексті європейських архітектурних традицій і зазнали вагомого впливу ідей християнства. Архітектурні пам'ятки України цієї доби можна поділити на три групи: оборонні споруди, споруди-замки; церковне будівництво.
формувався український стиль. характерний для Західної України, де ренесансний стиль поєднувався з українським народним стилем, який був перенесений з дерев'яного у кам'яне будівництво. Церковне будівництво України вирізнялося архітектурними забудовами — "зрубними храмами" — трибанні та п'ятибанні церкви. Зберіглася церква Св.Духа (с.Потеличі Львівської області, 1555 р.) та церква Св.Миколая (м.Чернівці, Кам'яна архітектура відображала ренесансні віяння, а від середини XVII ст. — риси бароко. У цей період в Україні існували дві архітектурно-будівельні школи: галицька та волинська. Для галицької архітектурної школи характерним типом забудов була кам'яна кладка з міцними стінами і кількома вежами, що піднімалися над спорудами( замки у Білавані, Чер-нієві, Хотині, Кременці, Кам'янець-Подільському, Білгороді-Дніп-ровському, Олеську). В архітектурних спорудах оборонного типу волинської школи використовували великоформатну цеглу. Це засвідчує, зокрема, Острозький замок.
У першій половині XVII ст. замість стінових замків почали зводити бастіони з розкішними магнатськими палацами. Замки з бастіонами будувалися у формі квадрата (м.Золочів, м.Підбірці) або у формі п'ятикутника (м.Броди).
У храмовому будівництві з'явилися нові тенденції — споруди урочистого стилю. Наприклад, у м.Холмі були збудовані вежоподібні церкви Івана Предтечі, Кузьми та Дем'яна. До кам'яних споруд цього періоду необхідно віднести церкву св.Онуфрія у Львові (XV ст.) та церкву св.їв.Предтечі (XVI ст.) у Кам'янець-Подільському.
У Львові найбільший розквіт Ренесансу припадає на 70 —90-ті роки XVI ст. До найстаріших забудівель "золотого віку" львівського архітектурного Ренесансу належать будинки на площі Ринок — "Чорна кам'яниця", архітектури П.Барбон, П.Римлянин, П.Красовський; будинок Флорентійського різьбяра Бандінеллі, який заснував у м.Львові першу пошту.
Найвизначнішим досягненням українського Ренесансу у Львові є церковні споруди. Це, наприклад, тридільна і трикупольна церква Св.Успення Богородиці (митець Микола Пе-трахнович), архітектори П.Римлянин, В.Капинос, А.Прихильний. Успенська церква — архітектурний ансамбль, що складається із трьох частин: вежа Корнякта, каплиця Трьох Святих і власне самої церкви. Каплицю побудував архітектор П.Красовський із кам'яних квадратних плит. Вона має чудовий портал зі звіринним і рослинним орнаментом.Поряд із каплицею Трьох Святителів височіє краса і гордість українського Ренесансу, його найцінніша пам'ятка — Вежа КорняктаВисота вежі досягає 66 м. На урочисте її посвячення з Києва до Львова 1631 р. приїхав митрополит Петро Могила з церковним хором. Цікаве переплетення українського народного стилю з ренесансним становлять архітектурні пам'ятки кінця XVI — початку XVII ст. — Каплиця Кампіанів і Каплиця Боїмів. Впродовж першої третини XVII ст. був споруджений єзуїтський костьол св.Апостолів Петра і Павла
Гуманістичні ідеї епохи Ренесансу мали вплив і на розвиток образотворчого мистецтва, що характеризувалося монументальністю, витонченістю колориту, гармонією пропорцій, яскравістю малюнка, високою професійністю виконання. Утверджувався реалістичний напрям. Релігійні образи на полотнах художників поступово втрачали нерухомість і часто набували рис простих людей.
Серед пам'яток київського іконопису цієї доби збереглася ікона "Богоматері Печерської-Свенської". її прототипом стало зображення "Богоматері Кіпрської на троні"До полотен київської малярської школи необхідно віднести ікони "Микола з житієм", "Ігоревська Богоматір" і "Максимівська Богоматір". Однією із найвизначніших пам'яток живопису початку XIV ст. є ікона "Володимирської Богоматері". Особливою популярністю користувалися образи воїнів-переможців, наприклад, ікона "Юрій Змієборець", таємниця життя та смерті: "Оплакування Христа".