2.11. Поняття скбд. Типова структура скбд. Призначення компонент скбд.

СКБД – програмно-технологічний комплекс, призначений для автоматизації процедур створення і використання БД певного типу.

СКБД відіграє центральну роль у функціонуванні АБД. СКБД є основою програмних засобів АБД. У ній можна виокремити ядро СКБД, яке забезпечує організацію введення, обробки та зберігання даних, а також компоненти, що відповідають за налагодження системи, засоби тестування, утиліти, які забезпечують виконання допоміжних функцій Дуже важливою задачею СКБД є забезпечення незалежності даних. Практично одна й та сама СКБД може бути застосована для ведення абсолютно різних файлів, які використовуються для розв'язання різнопланових, не пов'язаних між собою задач управління.

За технологічними особливостями використання СКБД поділяються па персональні та багатокористувацькі.

Персональні СКБД — це системи, що забезпечують можливість створення персональних БД та недороге прикладне програмне забезпечення (ПГІЗ),яке працює з нею. Персональні СКБД дуже часто можуть виступати як клієнтська частина багатокористувацької СКБД. До персональних СКБД належать Visual FoxPro, Paradox, Clipper, dBase, Access

Багатокористувацькі СКБД включають сервер БД і клієнтську частину та можуть працювати в неоднорідному обчислювальному середовищі (з різними типами ЕОМ та операційними системами). До багатокористувацьких СКБД Належать, наприклад, такі системи; Oracle, Informix. Sybase.

2.12. Клієнт-серверна архітектура бд: поняття, види, призначення компонент.

Це система, що складається з 2 частин: клієнт, сервер

Сервер – це СКБД, яка підтримує усі функції .Може мати будь-яку архітектуру

Клієнти – різні прикладні програми, що використовують інформацію з БД

При такій архітектурі на клієнтському робочому місці користувачем чи додатками формуються мовою SQL чи іншою мовою запити до сервера. Сервер обробляє запити, що надійшли, тобто викопує пошук необхідних даних та передачу їх клієнту. При виконанні запитів па сервері перевіряються повноваження клієнтів, забезпечується підтримка цілісності іі узгодженості даних, а також управління паралельністю доступу та відновленням даних.

Основними перевагами архітектури «клієнт-сервер» є такі:

• збільшення продуктивності системи за рахунок зменшення навантаження на мережу;

• підвищення рівня суперечності даних за рахунок того, то підтримка цілісності виконується централізовано на сервері;

• зменшення комунікаційних витрат. На клієнтських робочих місцях викопується переважна більшість операцій обробки даних. Через мережу посилаються лише запити до бази даних, що дозволяє значно знизити обсяги даних, що передаються по мережі.

Описана архітектура - це архітектура з дворівневим «клієнт-сервером». Ця архітектура при ускладненні прикладного програмного забезпечення та збільшенні його обсягів призводить іноді до виникнення проблеми «товстого» клієнта, яка полягає в тому, що для ефективної роботи клієнта потрібні значні машинні ресурси, великий дисковий простір, оперативна пам'яті, та потужний процесор.

Для вирішення проблеми «товстого» клієнта у 1995 р. була запропонована трирівнева архітектура клієнт-сервера. За цієї архітектури між сервером і клієнтом з'явився проміжний рівень, який називається сервером прикладного програмного забезпечення, па якому зосереджено прикладне програмне забезпечення.

Трирівнева архітектура клієнт-сервера мас такі переваги:

• вирішена проблема «товстого» клієнта, тобто для обладнання клієнтського робочого місця не потрібні надто дорогі та потужні ПЕОМ;

• централізація зберігання прикладного програмного забезпечення дозволяє виконувати його централізований супровід, що спрощує проблему його модифікації;

- вирішена проблема функціонального взаємозв'язку між модулями прикладного програмного забезпечення.

Трирівнева архітектура «клієнт-сервера» може бузи розщеплена до n-рівневої архітектури. Наприклад, проміжний рівень можна представити двома рівнями, один з яких викопує роль WEB-сервери, а другий — типові сервери ППЗ