11.12. Підходи до проектування сховищ даних (§10.4 посібника Ситник…).

Можна виокремити такі 3 підходи до проектування сховищ даних:

1. Метод реконструкцій – на основі використання існуючих моделей даних OLTP – систем. Основним джерелом виступають дані, що зберігаються в БД трансакційних систем. Підхід полягає у трансформації існуючої моделі БД у модель сховища даних. Проектування за допомогою реконструкції рекомендується у випадках:

- коли модель OLTP- системи відносно нова та охоплює всі предметні області, для яких планується розробка сховища даних ,

- коли багато таблиць фактів та вимірів присутні в моделі БД.

2) Проектування за шаблоном –за основу для проектування береться існуюче, функціонуюча модель сховища даних у подібній предметній області. В цю модель вносяться зміни, що відобр-ть специфіку конкретного об’єкта упр-ня.

3) Проектування під замовлення – проектування з „чистого аркуша”. Проектування розробники цілком зосереджують свою увагу на потребах користувачів у результатах бізнес-аналізу та особливостях предметної області, що досліджується. При цьому підході акцент робиться на дослідження бізнес-вимог до сховища з боку користувачів. Недоліки: користувач, висуваючи вимоги, керується поточними потребами і не враховує перспективи розвитку.

11.13. Схема робіт при вимірному моделюванні сховищ даних (§10.6 посібника Ситник…).

Узагальнюючи методику вимірного моделювання сховищ даних можна подати у вигляді наступної послідовності робіт (рис. 10.1 5).

Визначення цілей побудови сховища даних

Визначення вимог користувачів та формулювання бізнес-запитів

Побудова таблиці взаємозв'язку змінних та вимірів

Виявлення запитів. що описуються однаковими вимірами і формування початкового напору факті

Аналіз змінних на адитивність

Аналіз ступеня деталізації фактів

Аналіз сумісності фактів за часовими вимірами

Уточнення структур початкового набору фактів

Дослідження фактів на можливість їх об'єднання

Формування кінцевого набору фактів

Проектування таблиць вимірювань

Об'єднаним факті в і таблиць вимірювань у вимірну модель сховища даних

Рис. 10.15. Схема послідовності робіт при вимірному моделюванні сховищ даних

11.14. Поняття метаданих у сховищах даних. Мета створення і використання метаданих. Класифікації метаданих.

Метадані це структуровані дані, що представляють собою характеристики описуваних сутностей для цілей їх ідентифікації, пошуку, оцінки, управління ними

Сховища метаданих. Бази даних використовуються для зберігання і керування

описами метаданих. Бази метаданих зі стандартними інтерфейсами запитів часто

називаються сховищами метаданих. Такий механізм надає більше гнучкості, тому що

метадані можна зробити відкритими в різних установках і синтаксисах, які згодом

можна легко модифікувати. Глобальні зміни та виправлення можна здійснювати

після початкового створення. Але створення сховища метаданих є складнішим

процесом, ніж просте введення метаданих на сторінку HTML, і існують логічні

операції для відновлення метаданих за допомогою пошукових механізмів.

Використання

Метадані використовуються для підвищення якості пошуку. Пошукові запити, використовуючі метадані можуть врятувати користувача від зайвої ручної роботи по фільтрації. Інформуючи комп'ютер про те, які елементи даних зв'язані і як ці зв'язки враховувати, стає можливим здійснювати достатньо складні операції по фільтрації та пошуку.

Зокрема, метадані створюються для оптимізації алгоритмів стиснення з втратою якості. Наприклад, якщо до відео додаються метадані, що дозволяють комп'ютеру розділити зображення на основну частину і фонову, то остання може бути стиснута сильніше, що дозволить досягти більшого коефіцієнта стиснення.

Деякі види метаданих призначені для забезпечення можливості різних видів представлення деяких даних. Наприклад, якщо до зображення додаються метадані, що містять інформацію про те, яка частина зображення найбільш важлива (допустимо, зображення людини), то програма для проглядання зображень на маленькому екрані (такому, як на мобільному телефоні), може відобразити тільки цю найбільш важливу частину зображення. Аналогічно використовуються метадані, що дозволяють зробити доступними для сліпих діаграми і зображення, шляхом їх перетворення для виводу на спеціальні пристрої, або читання їх опису з використанням програмного забезпечення, що перетворює текст в мову.

Інші описові метадані можуть використовуватися автоматизованими робочими потоками. Наприклад, якщо деяка «розумна» програма «знає» вміст і структуру даних, то дані можуть бути автоматично перетворені і передані іншій «розумній» програмі як вхідні дані. В результаті, користувачі будуть врятовані від необхідності виконання безлічі рутинних операцій, якщо дані надані для роботи таким «небагатослівним» програмам.

Метадані стають важливі у World Wide Web внаслідок необхідності забезпечення пошуку корисної інформації серед величезної кількості доступної. Метадані, створені вручну мають велику цінність, оскільки це гарантує свідомість. Якщо веб-сторінка на якусь певну тему містить слово або фразу, то всі інші веб-сторінки на цю тему можуть містити таке ж слово або фразу. Метадані також володіють різноманітністю, тому якщо з якоюсь темою зв'язано два значення, то кожне з них може бути використане. Наприклад, стаття про Живий Журнал може бути позначена за допомогою декількох значень: «Живий Журнал», «ЖЖ», «LiveJournal».

Метадані використовуються для зберігання інформації про записи Audio CD. Аналогічно MP3 файли зберігають метадані у форматі ID3.

класифікація:

• Змістом. Метадані можуть або описувати сам ресурс (наприклад, назва і розмір файлу), або вміст ресурсу (наприклад, «у цьому відеофайлі показано як хлопець грає у футбол»).

• За відношенням до ресурсу в цілому. Метадані можуть відноситься до ресурсу в цілому або до його частин. Наприклад, «Title» (назва фільму) відноситься до фільму в цілому, а «Scene description» (опис епізоду фільму) окреме для кожного епізоду фільму.

• За можливістю логічного виводу. Метадані можна підрозділити на три

шари: нижній шар — це «сирі» дані самі по собі; середній шар — метадані, що описують ці дані; і верхній шар — метадані, які дозволяють робити логічний вивід, використовуючи другий шар.