3 Способи поточного та підсумкового контролю знань студентів

Індивідуальна й самостійна роботи студентів регулярно контролюються, аналізуються та оцінюються викладачем. Перевірка виконання студентами відповідних завдань відбувається як під час аудиторних занять, так і на консультаціях, у формі тестування, письмових контрольних робіт, усного опитування, реферативних виступів на семінарських заняттях, індивідуальних співбесід, колоквіумів. Результати індивідуальної та самостійної роботи враховуються при виставленні атестаційної оцінки під час міжсесійного контролю та безпосередньо впливають на екзаменаційну оцінку.

Контроль знань студентів денної форми навчання у ПолтНТУ здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Її запровадження спря­мо­ва­не на забезпечення ритмічності роботи студентів протягом семестру; сприяння рівномірному розподілу навчального навантаження; активізацію уваги студен­тів до предмета; мінімізацію самовільних пропусків занять; упорядкування самостій­ної навчальної діяльності студентів і, зрештою, зменшення напру­женості екзаменаційних сесій. Важливою рисою модульно-рей­тингової системи є більша об’єктивність оцінювання засвоєння матеріалу студентами, зведення до мінімуму суб’єктивних чинників.

Модульно-рейтингове оцінювання знань студентів із курсу «Історія України» передбачає кілька видів навчальної діяльності та відповідні форми контролю, зокрема:

• опитування й оцінювання знань студентів під час семінарських занять;

• оцінювання виконання студентами індивідуальних завдань;

• перевірка й оцінювання якості виконання завдань для самостійної роботи;

• міжсесійний контроль (атестація);

• проведення і перевірка письмових контрольних робіт, тестування;

• індивідуальні співбесіди;

• семестровий екзамен.

Важливо усвідомити, що відповідь студента (на семінарському занятті, на питання екзаменаційного білету тощо) має відповідати вимогам методологічних принципів історичної науки – об’єктивності та історизму. Водночас студент є цілковито вільним в оцінці історичних діячів, подій, явищ чи фактів. Його особисте ставлення, підкріплене необхідними аргументами, ніяк не відобразиться на оцінці відповіді викладачем.

4 Розподіл балів за структурними модулями

Загальна трудомісткість дисципліни – 100 балів. При визначенні підсумкової оцінки складаються результати з усіх видів контролю.

Залежно від виду навчальної роботи це може бути:

• виступ на семінарському занятті – до 3 балів (відповідно до отриманої оцінки за трибальною шкалою – 1, 2, 3), так само оцінюються письмові контрольні роботи або результати тестувань, котрі викладач може проводити під час семінарів;

• доповнення на семінарському занятті – 1 бал;

• виконання індивідуальних завдань – залежно від рівня складності та якості роботи (наприклад, текст реферату оцінюється за такими критеріями, як повнота розкриття теми – до 6 балів, наукова новизна – до 6 балів, продуманість структури, оформлення – до 3 балів);

• самостійна робота з вивчення матеріалу підручника – 2 бали за кожне вчасно та якісно виконане завдання.

Таким чином, упродовж семестру загалом студент може набрати таку максимальну суму балів:

• робота на семінарських заняттях – близько 30 балів;

• виконання індивідуальних завдань або самостійна робота з вивчення матеріалу підручника – близько 30 балів;

• підсумкова модульна контрольна робота (виконується на останньому семінарському занятті) – до 40 балів.

Присутність на лекціях і семінарах не оцінюється в балах. Пропуски занять підлягають обов’язковому відпрацюванню в індивідуальному порядку під час консультацій. Пропущене заняття має бути відпрацьоване упродовж двох наступних тижнів. У випадку тривалої відсутності студента з поважної причини викладачем складається індивідуальний план відпрацювання студентом пропущених занять, але не пізніше початку екзаменаційної сесії.

Систематичні пропуски занять без поважної причини (у разі неявки більше, ніж на 1/3 аудиторних занять) і без вчасного відпрацювання караються нарахуванням «штрафних» балів (до 10 максимально).

Участь студентів у науковій роботі кафедри історії заохочується нарахуванням додаткових балів (до 5 максимально).

Підсумковий контроль здійснюється у формі письмового тесту. Останній складається з закритої частини (30 питань – максимальна сукупна оцінка 10 балів) та відкритої частини (2 теоретичні питання – максимальна сукупна оцінка 30 балів).