3. Організаційні типи підприємств

Залежно від кількості працівників, обсягу продукції, що випускається, суми доходів підприємства зараховують до малих, середніх, великих.

1. Малі підприємства.

Згідно з Господарським кодексом України до категорії малих відносяться підприємства незалежно від форм власності, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує 50 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує суми, еквівалентної 500 тис. євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.

Крім того, відповідно до Закону України „Про підприємства в Україні” малі підприємства класифікуються за показником чисельності зайнятих працівників із градацією за сферами діяльності : у промисловості і будівництві – до 200 осіб у науці і науковому обслуговуванні – до 100 осіб; у галузях виробничої сфери – до 50 осіб; у галузях невиробничої сфери – до 25 осіб; у роздрібній торгівлі – до 15 осіб.

Малі підприємства надають економіці гнучкості, активно реагують на кон’юнктурні зміни, забезпечують насиченість ринку товарами, послугами та додатковими робочими місцями, сприяють послабленню монополізму, мобільніші в переорієнтації на випуск нових товарів.

2. Середні підприємства (200-1000 працівників).

Здійснюють виробництво у значних обсягах невеликої номенклатури виробів. Здатні швидко реагувати на кон’юнктуру ринку завдяки оснащеності сучасною технікою і технологією, можливості впроваджувати нові розробки у виробництво.

3. Великі підприємства (більше 1000 праціників).

Виготовляють сталий асортимент масової продукції. Це дає їм можливість зменшити витрати на вироблювану продукцію, знизити ціну. Створюють нові види товарів і послуг, здійснюють великомасштабне фінансування науково-технічних проектів.

4. Види підприємств за формою власності

І. Одноосібне володіння.

Підприємство, майно якого належить одному суб’єкту, що самостійно веде справу, одержує прибуток, несе відповідальність за ризик від бізнесу.

ІІ. Товариство (партнерство).

Форма організації діяльності, що грунтується на об’єднанні майна різних власників.

1. Товариство з обмеженою відповідальністю (всі його учасники вносять певні частки до статутного фонду та несуть обмежену відповідальність у межах свої внесків).

2. Товариство з додатковою відповідальністю (всі його учасники вносять певні частки до статутного фонду та відповідають за боргами товариства своїми внесками і додатково майном, що їм належить, в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеску кожного учасника).

3. Повне товариство (учасники несуть солідарну відповідальність за зобовязаннями товариства всім своїм майном).

4. Командитне (змішане) товариство (поряд з одним або більше учасниками, що несуть відповідальність за боргами товариства всім своїм майном, потребуєтакож наявності одного або більше учасників з обмеженою відповідальністю).

ІІІ. Корпорація (акціонерне товариство).

Товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості і несе відповідальність за своїми зобов’язаннями тільки майном товариства.

ВАТ – створюється способом відкритої передплати на акції.

ЗАТ – розповсюдження акцій тільки серед його засновників.

ІV. Державні підприємства.

Грунтуються на державній власності, яка має два рівні:

• загальнодержавний (майном і виробничо-комерційною діяльністю розпоряджається вищий орган державної влади);

• комунальний (власність адміністративно-територіальних одиниць, які використовують їх потенціал у власних інтересах).