Тема 1. Бухгалтерський облік, його сутність і основи організації

1. Загальні поняття про облік та основні етапи його розвитку.

2. Вимірники обліку

3. Види господарського обліку і їх характеристика.

Основні терміни теми: облік, господарський облік, вимірники обліку, бухгалтерський облік.

1. Вже з давніх-давен людство користувалося певними методами обліку і контролю. Люди створювали необхідні запаси їжі, знаряддя для полювання та обробки добутих продуктів, які потрібно було обліковувати, тобто рахувати. Облік первісних часів був дуже примітивним і лише з появою держави, розвитком писемності, відкриттям перших правил арифметики облік стає системою.

Господарський облік, як свідчить сама назва, це облік господарства, облік господарської діяльності підприємства, суспільства, що містить у собі виробництво, реалізацію і розподіл матеріальних благ, необхідних для задоволення потреб суспільства (одяг, їжа тощо). Господарський облік – це спостереження, сприймання, вимірювання та реєстрація господарських фактів, тобто реальних предметів і процесів (купівля, виготовлення продукції, виконання робіт) господарювання.

Проте господарський облік реєструє не всі явища природи і суспільства, а лише господарську діяльність людей, спрямовану на добування, перетворення та пристосування продуктів природи до потреб людського суспільства. Ця діяльність людей і є матеріальним виробництвом. У процесі матеріального виробництва постає потреба в обліку кількості добутих запасів існування, а пізніше – і кількості предметів, необхідних для виробництва тієї чи іншої кількості продуктів. З розвитком матеріального виробництва потрібним стає облік міри праці та міри споживання. Матеріальне виробництво виникло одночасно з появою людей, але потреба в обліку постала значно пізніше. Отже, господарський облік у процесі матеріального виробництва став необхідним тільки на певному щаблі культурного розвитку людського суспільства.

З розвитком людського суспільства господарський облік ускладнювався і вдосконалювався, зростали його значення і роль у господарському житті суспільства. Облік повніше охоплював процес матеріального виробництва і перетворювався на обов’язкову функцію господарського управління процесами виробництва, обміну, розподілу і споживання. Господарський облік використовується насамперед для спостереження, вимірювання та реєстрації елементів процесу суспільного відтворення: предметів праці (сировина, матеріали), з яких виготовляється продукція, затрат живої праці на виготовлення суспільного продукту, готової продукції, виробленої в процесі виробництва, її наявності, руху й використання, а також у розрахункових і кредитних відносинах, що виникають при цьому. Отже, відбувається кількісне відбиття господарських явищ, з яких складається процес суспільного відтворення (виробництва, розподілу, обміну і споживання), а також подається якісна характеристика згаданих явищ. Метою господарського обліку є отримання інформації, необхідної для суспільного відтворення й управління відповідними процесами.

Отже, господарський облік – це кількісне відображення і якісна характеристика процесу суспільного відтворення з метою управління ним.

Господарська діяльність кожного підприємства вимагає планування, управління і контролю. Щоб керувати підприємствами різних форм власності і всім народним господарством, потрібно мати відомості про господарську діяльність кожного підприємства: розміри і склад його засобів, коштів, розвиток окремих галузей тощо. Всі ці відомості можуть бути одержані лише завдяки обліку. У цьому і полягає суть господарського обліку в системі управління.

2. Вимірювання — це вираження об'єкта обліку в певних одиницях вимірювання (натуральних, уречевлених, трудових та вартісних).

Для безперервного спостереження, вимірювання і відобра­ження процесів суспільного виробництва облік користується на­туральними, трудовими і грошовими вимірниками.

Натуральні вимірники — це різні одиниці вимірювання (ваги, обсягу тощо), застосовувані в народному господарстві, за допо­могою яких обліковується кількість наявних у господарстві мате­ріальних цінностей і виконаних робіт. Такими вимірниками є міри довжини (метр, сантиметр), маси (кілограм, тонна), об'єму (метр, кубічний метр) і т. ін.

Застосування того чи іншого вимірника залежить від фізич­них властивостей предмета або процесу, що обліковується. Так, наприклад, кількість деревини вимірюється в одиницях об'єму – кубічних метрах, а кількість твердого палива – в одиницях ва­ги – центнерах або тоннах, обсяг продукції машинобудівних за­водів – верстатів, агрегатів, машин – у штуках тощо.

Використання в обліку натуральних вимірників дає змогу під­вищувати точність урахування наявності та руху матеріальних цін­ностей і виконаних робіт, посилює контроль за їх зберіганням. Окрім того, за допомогою цих вимірників можна наочніше відоб­ражувати обсяг матеріальних цінностей і виконаних робіт. Проте сфера застосування натуральних вимірників є обмеженою, оскільки кожний з них призначений лише для обліку певного виду матері­альних цінностей і не може бути використаний для всіх матеріаль­них засобів господарства. Отже, серед цих вимірників немає уза­гальнюючого, тобто такого, яким можна було б виразити всі згадані засоби будь-якого підприємства, галузі, усього народного господар­ства. Цим натуральні вимірники відрізняються від будь-яких інших.

Трудовий вимірник – це виражена в часі одиниця вимірювання людської праці – година або робочий день певної тривалості. Цей вимірник відбиває кількість праці (у політекономічному розумінні слова), затраченої на виконання певних робіт. Трудовий вимірник має велике значення в економічному житті країни. Користуючись ним, визначають продуктивність та інтенсивність праці, обліковують кількість праці, затраченої на виконані роботи. За цим самим вимірником обраховують і трудові ресурси міст, населених пунктів, економічних районів і країни в цілому. Тому трудовий вимірник широко використовують в обліку, плануванні та різних економічних дослідженнях. Він є різновидом натурального.

Грошовий вимірник – це одиниця вимірювання вартості. Гро­шовий вимірник, на відміну від натуральних, є загальним (спіль­ним для всіх) вимірником. У ньому можна виразити всі ресурси господарства: матеріальні засоби (основні засоби, сировина, мате­ріали, продукти тощо), затрати на виробництво продукції, вико­нані роботи і послуги (затрати праці і витрати матеріальних засо­бів), кошти в розрахунках.

У бухгалтерському обліку поряд з натуральним вимірником застосовують і грошовий, причому останній є основним, оскільки з його допомогою в бухгалтерському балансі можна узагальнити весь обсяг засобів господарства і виконаних робіт. За цим вимір­ником можна визначити й виміряти затрати на виробництво про­дукції, вартість робіт і послуг, собівартість продукції; розподілити суспільний продукт і результати діяльності господарства, а також характеризувати низку інших економічних явищ і процесів.

Універсальність грошового вимірника зумовлено існуванням грошей і товарно-грошових відносин.

Усі три вимірники використовуються як самостійно, так і по одному.

3. Господарський облік тривалий час не поділяли на окремі види і він не мав науково обґрунтованих специфічних ознак. З переходом суспільства до прогресивніших способів виробництва господарський облік у своєму початковому вигляді перестав задовольняти потреби суспільства. Особливо відчутним це стало в епоху ринкових відносин, у період відокремлення ремесла від землеробства, виникнення і розвитку міст, швидкого зростання торгівлі і розширення торгівельних зв’язків між країнами. Постійне ускладнення господарського життя примусило диференціювати господарський облік на оперативний, статистичний та бухгалтерський. Дані три види обліку використовують для відображення різнобічної діяльності підприємств і організацій з метою одержання інформації, необхідної для управління і контролю. Кожен з них має свої завдання, об’єкти обліку, способи одержання та опрацювання інформації і виконує свою роль у здійсненні функцій, покладених на господарський облік в суспільстві.

Оперативний облік – використовується для спостереження і контролю за окремими операціями і процесами на найважливіших ділянках господарської діяльності з метою керівництва ними в міру їх здійснення. Мета оперативного обліку – швидке одержання інформації про хід виробництва, реалізацію продукції (робіт, послуг). Так, за допомогою оперативного обліку здійснюється контроль за виконанням договорів поставки ТМЦ, використання робочого часу, обладнання і техніки тощо. Важливою особливістю оперативного обліку є оперативність отримання інформації, оскільки управляти виконанням господарських операцій та активно на них впливати можна лише володіючи своєчасною інформацією, тому оперативний облік має велике значення в системі управління.

Бухгалтерський облік (згідно статті 1 ЗУ “Про БО і ФЗ від 16 липня 1999 року №996-ХІV) – процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. За означенням стає зрозумілим, що:

1. БО сприймається як частина інформаційної системи підприємства, підпорядкована збору, реєстрації, групуванню та наданню інформації для складання фінансової звітності;

2. БО має відображувати інформацію про діяльність підприємства;

3. БО має забезпечити прийняття управлінських рішень.

Важливою особливістю БО є те, що господарські операції, облічені в натуральних і трудових вимірниках, обов’язково узагальнюються в грошовому вимірнику. Завдяки цьому одержують такі загальні показники, як загальну вартість основних і оборотних засобів, їх рух і використання, собівартість продукції, обсяг реалізації тощо. У БО господарські операції відображаються систематично і послідовно, в міру їх здійснення, чим забезпечується суцільне і безперервне спостереження і контроль за господарською діяльністю. Цим БО відрізняється від оперативного і статистичного, які застосовують метод часткового (вибіркового) спостереження і контролю.

Статистичний облік – це планомірне збирання й вивчення масових кількісних та якісних явищ і закономірностей загального розвитку за конкретних умов місця й часу. Дані про господарські та виробничі зміни статистичний облік одержує з оперативного та бухгалтерського обліку. Наприклад, за даними статистичного обліку можна визначити зростання продуктивності праці, зниження собівартості продукції, чисельності працюючих тощо. Ці дані допомагають аналізувати результати різних процесів і прогнозувати подальший їх розвиток. Операції й явища підлягають статистичному спостереженню, групуванню, обчисленню середніх та відносних величин, індексів, побудови рядів динаміки, аналізу тощо.

В усіх трьох видах обліку використовують натуральні, трудові, вартісні показники.

Питання для самоперевірки:

1. Сутність господарського обліку.

2. Види господарського обліку.

3. Що таке бухгалтерський облік?

4. Сутність бухгалтерського обліку.

5. Мета бухгалтерського обліку.

6. Вимірники бухгалтерського обліку.