13. Управлінське рішення – сутність, види, технології та середовища прийняття

Управлінське рішення є інструментом впливу на об'єкт управління та окремі його підсистеми, важливою ланкою формування та реалізації управлінських відносин в організації. Управлінське рішення— це первісний елемент процесу управління; воно забезпечує функціонування організації за рахунок взаємозв'язку формальних і неформальних, інтелектуальних та організаційно-практичних аспектів менеджменту; управлінське рішення с основою реалізації кожної управлінської функції.

Види рішень в ОМ:

1)За ступенем впливу на майбутнє функціонування ОС та організації в ціілому::

-стратегічні;-тактичні;-оперативні;

2)За змістом рішень:

-економічні;-технічні;-технологічні;-організаційні 3)За широтою часового горизонту:

-перспективні;-поточні;

4)За ступенем новизни:

-унікальні;-стандартні;

5)Тривалість періоду реалізації:

-довгострокові;-середньострокові;-короткострокові.

Технологія прийняття управлінських рішень:

Найпростішою технологією прийняття рішень є інтуїтивна. За інтуїтивної технології досвід прийняття рішень в аналогічних ситуаціях, що накопичив суб’єкт управління, й визначає саме рішення. Перевага інтуїтивної технології полягає у швидкості прийняття рішень, а основна вада – значна ймовірність прийняти непрвильне рішення.

Етапи інтуїтивної технології прийняття рішень:

1)Реєстрація змін;2)Селекція рішень, що їх містить пам’ять особи, що приймає рішення;3)Прийняття рішень.

Раціональна технологія прийняття рішень не алежить від минулого досвіду. Раціонльне рішення обгрунтовується за допомогою об’єктивно аналітичного процесу, включає такі етапи:

1)Діагностування проблеми;

2)Накопичення інформації з проблеми;

3)Розроблення альтернативних варіантів;

4)Оцінювання альтернативних варіантів;

5)Прийняття рішень.

Середовища прийняття управлінських рішень:

З теоретичного погляду менеджерам, що займаються стратегічним і ринковим плануванням, найчастіше доводиться приймати рішення в умовах ризику; з повністю визначеним і повністю невизначеним середовищами прийняття рішень їм доводиться стикатися набагато рідше. Але для сфери управління операційною діяльністю детерміноване середовище прийняття рішень є більш характерним, оскільки специфіка майбутньої ситуації визначається переважно внутрішніми .щодо операційної системи, добре відомими та контрольованими.чинниками.

14. Економіко-математичні моделі та методи. Моделі (задачі) та методи дослідження операцій. Математичне програмування

Економіко-математичні методи — це узагальнена назва комплексу економічних і математичних наукових дисциплін, об'єднаних для вивчення економіки. У найбільш широкому трактуванні цей комплекс сформували такі дисципліни:

1. Прикладна статистика та економетрика.

2Мат. економія та економетрія .

3Методи прийняття оптимальних рішень, включно із дослідженням операцій.

4Економіко-математичні методи, притаманні:

—централізовано планованій економіці — теорія оптимального функціонування соціалістичної економіки;

—конкурентній економіці— моделі ринку та конкуренції; моделі ділового циклу; моделі теорії фірми; моделі монополії, дуополії, олігополії тощо.

5.Економічна кібернетика.

6.Методи експериментального вивчення економічних явищ (експериментальна економіка.

Основним засобом модельного дослідження економіки с еко- номіко-математична модель — математичний опис економічного процесу чи об'єкта, здійснений з метою їх дослідження та управління ними. Фактично йдеться про математичний запис економічної задачі. Моделі (задачі) та методи дослідження операцій. Дослідження операцій входить до складу широкого спектра сучасних економіко-математичних методів. Дослідження операцій— це наукова дисципліна, що вивчає розроблення та практичне застосування методів найбільш ефективного управління різними організаційними системами переважно мікроекономічного рівня. Досить часто дослідження операцій трактують як практичну методику розв'язання за допомогою економіко-математичних моделей чітко визначеного переліку класів задач, найважливішими з яких є:

•задачі розподілу ресурсів•задачі управління запасами •задачі складання розкладів (календарного планування•задачі планування та задачі масового обслуговування•задачі ремонту та заміни •задачі вибору маршруту•задачі сітьового планування й управління;•задачі теорії ігор

Математичне програмування — основні задачі та сфери їх мстосування в управлінні операційною діяльністю організації.

Математичне програмування є одним з основних методів дослідження операцій. Математичне програмування, або оптимальне програмування,— це розділ математики, який вивчає методи розв'язання задач на відшукання екстремуму функцій за обмежень у вигляді рівнянь і нерівностей. Загальна задача математичного програмування полягає у відшуканні оптимального (максимального чи мінімального) значення цільової функції, при цьому значення змінних мають належати певній області припустимих значень.

Математичне програмування поєднує у собі різні математичні методи та дисципліни дослідження операцій:

•лінійне програмування;

•нелінійне програмування;

•динамічне проірамування;

•геометричне програмування;

•цілочисельнс програмування тощо.

Найбільш відомими та застосовуваними на практиці для обгрунтування рішень у сфері операційної діяльності є такі задачі математичного програмування: транспортна задача, виробничо-транспортна задача, задача про розкрій, задача про заміну устаткування, задача про розміщення складів.