- •1. Співвідношення понять «вир-во» та «операції» "управл. Вир-вом" та "ом". Місце ом в системі менеджменту організації.
- •2. Загальна характеристика ом як науки, як виду практичної управл. Діяльності, як навч. Дисципліни.
- •3. Методологічна база операційного менеджменту – системний підхід, ситуаційний підхід, концепція життєвих циклів.
- •4. Операційна система організації – вхід, вихід, операційна функція, Створення корисності як основна мета операційної діяльності.
- •5. Зовнішнє оточення, структура та властивості операційної системи.
- •6. Ресурси, застосовувані в од; критичний ресурс. Продукти як основний результат од; види продукції та послуг.
- •8. Життєвий цикл та режими функціонування операційної системи. Управління життєвим циклом операційної системи.
- •9. Види операційних систем. Вимоги, яким має відповідати операційна система сучасного рівня розвитку.
- •10. Зміст та сфери, цілі та завдання операційного менеджменту. Об’єкт і суб’єкт управління операційною діяльністю
- •11. Закони організації операційних систем. Принципи управління операціями. Функції та методи операційного менеджменту
- •12. Операційний менеджмент як різновид функціонального менеджменту, як різновид рівневого менеджменту. Операційний менеджер – мета діяльності, сфери прийняття рішень, вимоги, котрим має відповідати
- •13. Управлінське рішення – сутність, види, технології та середовища прийняття
- •14. Економіко-математичні моделі та методи. Моделі (задачі) та методи дослідження операцій. Математичне програмування
- •15. Фактори виробництва. Виробнича функція – сутність та види. Концепція мінімально ефективного масштабу виробництва
- •16. Цілі та принципи, види та методи планування операційної діяльності
- •17. Виробнича програма підприємства – склад та процес формування
- •18. «Чисті» та «комбіновані» стратегії організації виробничої діяльності за умов циклічних коливань попиту
- •19. Система оперативного управління операційною діяльністю
- •20. Оперативне планування операційної діяльності – сутність, види, основні системи
- •21. Графік Гантта як інструмент оперативного планування та контролювання. Задача планування n-робіт на m-верстатах.
- •22. Оперативне контролювання (диспетчерування) операційної діяльності – сфери, принципи, рівні.
- •23. Ознаки функціонування операційної системи у нормативному режимі. «Тверді» та «м’які» чинники забезпечення усталеного функціонування операційної системи.
- •25. Управління запасами матеріальних ресурсів: види запасів, системи управління, модель оптимального розміру замовлення, метод авс.
- •27. «Канбан» – карткова інформаційна система
- •30. Конкурентоспроможність підприємства – сутність, чинники, основні аспекти забезпечення.
- •31. Якість – сутність поняття та еволюція поглядів на його зміст. Показники якості продукції та методи їх визначення.
- •32. Види технічного контролю якості. Статистичний приймальний контроль; статистичний попереджувальний контроль.
- •33. Стандартизація та стандарти серії iso 9000. Системи якості.
- •1. Міжнародний стандарт iso 9000 версії 2000 року «Системи управління якістю. Основні положення та словник»
- •5 Етапів у роз-ку сис-м якості:
- •34. Продуктивність операційної діяльності – сутність, чинники, методи оцінювання, програми підвищення.
- •35. Базові концепції та процес проектування операційної системи.
- •36. Виробнича стратегія – сутність та види. Стратегічні рішення в сфері операцій.
- •37. Проектування продукту. Вибір варіанту технології та розроблення виробничого процесу.
- •38. Організація виробничого процесу в просторі та часі. Методи організації виробництва.
- •39. Основні типи внутрішнього просторового планування операційної системи. Визначення місця розташування операційної системи.
- •40. Проектування робіт – сутність та основні моделі. Методи нормування праці.
- •41. Перетворення та розвиток операційної системи – чинники, види, мотиви, рушійні сили.
- •42. Управління перетвореннями операційної системи при засвоєнні нових продуктів. Комплексна підготовка виробництва нової продукції.
- •43. Управління перетвореннями операційної системи при впровадженні нових технологій. Методи переходу до випуску нових продуктів / впровадження нових процесів.
- •44. Проект – сутність, види, структура, система управління.
- •45. Проектний менеджмент як інструмент управління процесами створення та перетворень операційної системи. Сутність сітьового планування та управління.
- •46. Сітьовий графік «події–роботи» – поняття, елементи, правила побудови. Метод перт та метод «критичного шляху».
- •47. Порядок побудови сітьового графіка «події–роботи» та обрахунок його часових параметрів.
- •48. Мета та напрями аналізу сітьового графіка «події–роботи»; способи оптимізації сітьового графіка.
- •49. Еволюція теорії та практики управління операціями.
- •50. Ключові тенденції сучасного суспільно-економічного розвитку та перспективи операційного менеджменту.
- •51. Ощадливе в-во
- •52.Теорія обмежень
- •53. Підхід Тоффлера
- •54. Постійне покращення, реінжиніринг
30. Конкурентоспроможність підприємства – сутність, чинники, основні аспекти забезпечення.
Найбільш узагальнено конкурентоспроможність організації можна визначити як потенційну або реалізовану здатність економічного суб'єкта до ефективного довготривалого функціонування у релевантному зовнішньому середовищі. Конкурентоспроможність організації:
--ґрунтується на її конкурентних перевагах;
--визначає и здатність витримувати конкуренцію на певному ринку;
--відооражає позицію даної організації відносно конкурентів. Значною мірою конкурентоспроможність підприємства залежить від його здатності в умовах, що склалися, проектувати, виготовляти та збувати товари, які за ціновими та неціновими характеристиками є привабливішими для споживачів, ніж товари конкурентів. З іншого боку, конкурентоспроможним є, як правило, те підприємство, що тривалий час може залишатися прибутковим в умовах ринкової економіки.
Чинниками конкурентоспроможності є ті чи інші причини (суттєві обставини), що частково впливають на рівень і характер конкурентоспроможності підприємства або повністю визначають його.
Залежно від місця виникнення (щодо підприємства) чинники, що впливають на конкурентоспроможність, поділяються на внутрішні (чинники внутрішнього середовища підприємства, або ендогенні чинники) та зовнішні (чинники зовнішнього середовища функціонування підприємства, або екзогенні чинники).
Виникнення та інтенсивність прояву зовнішніх чинників не залежать від діяльності підприємства і зумовлюються специфікою зовнішнього середовища.
Залежно від сфери походження чинники, що впливають на конкурентоспроможність, поділяються на науково-технічні, організаційно-економічні, соціальні, екологічні та політичні.
Науково-технічні чинники відображують стан і динаміку науково-технічного прогресу.
Організаційно-економічні чинники, характеризують структуру та ефективність системи управління підприємства, Соціальні чинники відображують стан та динаміку соціальних процесів, що відбуваються на макро- та мікрорівнях.
Екологічні чинники характеризують взаємозв'язок виробничо-економічної діяльності підприємства зі станом навколишнього природного середовища.
Політичні чинники . Як найголовніші з них можна виділити передусім загальнополітичний клімат і стан розвитку міжнародних відносин, політики іноземних країн .
Залежно від свого характеру чинники, що впливають на конкурентоспроможність, поділяються на загальні, специфічні та індивідуальні. Загальні чинники справляють вплив на конкурентоспроможність усіх підприємств без винятку; специфічні чинники— це ті, що справляють вплив на конкурентоспроможність підприємств певної галузі або певного регіону чи тих підприємств, що діють на конкретному ринку; дія індивідуальних чинників зумовлює зміни конкурентоспроможності окремого підприємства.
Залежно від тривалості дії чинники, що впливають на конкурентоспроможність, поділяються на постійні та тимчасові. Постійні чинники визначають загальний рівень конкурентоспроможності підприємства; тимчасові чинники змінюють цей рівень унаслідок тих чи тих подій. Крім того, до чинників тимчасового виливу належать випадкові чинники, виникнення яких досить важко або взагалі неможливо прогнозувати (землетрус, повінь, пожежа чи аварія на виробництві).
Для досягнення довготривалого успіху робота із забезпечення конкурентоспроможності підприємства має здійснюватися в усіх сферах і в усіх аспектах його діяльності. Звідси випливає, що ключовими аспектами забезпечення конкурентоспроможності підприємства є:
—виробничий;
—маркетинговий;
—фінансовий;
—інноваційний;
—кадровий та організаційно-культурний;
—управлінський.
Виробничий аспект забезпечення конкурентоспроможності підприємства концентрує увагу операційного менеджера на таких ключових моментах, як:
•номенклатура та асортимент товарів і якість продукції .
•забезпеченість основними видами ресурсів (матеріально-сировинними, інформаційними, технічними, енергетичними, кадровими тощо) та рівень їхньої якості.
•масштаби виробництва, характер технології та рівень гнучкості виробництва.