12. Операційний менеджмент як різновид функціонального менеджменту, як різновид рівневого менеджменту. Операційний менеджер – мета діяльності, сфери прийняття рішень, вимоги, котрим має відповідати

Виходячи з базових положень підходу прийняття рішень змістом ОМ є процес прийняття та контролювання реалізації управлінських рішень, що забезпечують успішне здійснення операційної функції організації.

Оскільки будь-яка бізнесова організація, що функціонує в умовах ринкової економіки, в обов'язковому порядку реалізує принаймні три функції— фінансову, маркетингову й операційну (то операційний менеджмент слід інтерпретувати як різновид функціонального менеджменту. Тобто операційний менеджмент являє собою управління окремим функціональним напрямом діяльності організації— операційним, він здійснюється паралельно з управлінням іншими функціональними напрямами маркетинговим менеджментом, фінансовим менеджментом, інноваційним менеджментом, кадровим.

Розглядаючи ОМ як різновид рівневого менеджменту можна дійти висновку, що управління операціями — це, переважно, прерогатива середнього та нижчого управлінських рівнів в організації. виробничо-стратегічні рішення приймаються виходячи з базових положень загальної концепції розвитку організації й чітко узгоджуються зі стратегічними рішеннями фінансового, інноваційного, маркетингового характеру.

Операційні менеджери середнього та нижчого управлінських рівнів несуть на собі весь тягар розв'язання численних різнопланових проблем управління поточною операційною діяльністю — планування річних, квартальних, місячних, змінно-добових обсягів виробництва продукції, надання послуг, виконання робі т, контролювання та регулювання перебігу поточної операційної діяльності, нормування та контролювання рівня витрат матеріально-сировинних ресурсів, управління роботою інфраструктурах підрозділів операційної системи, контроль якості продукції тощо.

Операційний менеджер — це висококваліфікований спеціаліст підприємства у сфері управління операціями, який забезпечує організацію та керівництво діями управлінського й виробничого персоналу, спрямованими на досягнення цілей, поставлених перед операційною системою. Мета діяльності операційного менеджера організації полягає у забезпеченні досягнення цілей організації, визначених у сфері операцій, шляхом планування, організовування та координування, мотивування й регулювання підготовки, перебігу та результатів операційної діяльності з мінімальними затратами часу, ресурсів і коштів, максимальним рівнем якості та найменшими незручностями для працівників.

Численні дослідження у західних країнах стосовно якостей, необхідних успішному менеджеру, дозволяють лише приблизно окреслити основні з них:

1.технічні здібності 2.аналітичні здібності

3.діагностичні здібності 4.здатність взаємодіяти з людьми 5.концептуальні здібності

Сфери прийняття рішень:

Стратегічні:

рішення щодо продуктів (рішення щодо номенклатури та асортименту продукції, виробництво якої вже освоєно, та номенклатури й асортименту нової продукції/послуг);

рішення щодо обсягів виробництва нової та вже освоєної продукції/послуг;

рішення щодо виробничих технологій та операційних процесів;

ресурсні рішення (передусім рішення щодо ступеня співвідношення живої та уречевленої праці, рівня механізації, автоматизації та інформатизації операційної діяльності);рішення щодо форм і методів організації праці;

Оперативно-тактичні рішення:

планування. координування, контролювання та регулювання поточної операційної діяльності;

удосконалення операційних процесів і методів праці з метою підвищення їхньої якості та продуктивності;

забезпечення раціональних затрат часу та ресурсів;

управління виробничими запасами і т.д.

Вимоги, що висуваються до операційного менеджера:

-орієнтуватися у проблемах виробництва та управління, вміти їх розв’язувати;

-зі знанням справи керувати процесами змін в операційній діяльності;

-мати бачення глобальних проблем організації та управління операціями;

-удосконалювати організацію та методи управлінської роботи, виявляти та усувати недоліки в управлінні виробництвом;

-звертати увагу на очікувані результати, а не лише на повсякденну діяльність;

-бути спроможним висунути нові ідеї та обгрунтувати їх;

-бути гнучким івміти ефективно пристосовуватись до раптових змін ситуації;

-уміти підтримувати зусилля спеціалістів у сфері виробництва та управління.