16.Промисловий переворот в Англії, його передумови та соціально-економічні наслідки

Промисловий переворот – це перехід від мануфактури з її ручною ремісничою технікою до великого машинного фабрично-заводського виробництва.

Передумови промислового перевороту у Англії:

1. Буржуазна революція 17 ст.

2. Аграрний переворот 16-17 ст., внаслідок чого виділилась певна частина людей із сфери с/г.

3. Встановлення єдиного національного ринку.

4. Зовнішньо-економічні чинники:

   1. Відбулося первісне накопичення капіталу у руках буржуазії, пограбування колоній, попит на англійські товари у Європі

5. Вигідне географічне положення та клімат, науково-технічний прогрес у промислових галузях.

Особливості промислового перевороту:

1. Галузь виробництва тканин і ткацтва удосконалилась – механізоване прядіння.

2. Зрушення у металургії.3.З’являється перша парова машина.

4.Удосконалено фрезерний верстат.

5.Пароплави, паровози, будівництво залізниць.

6.Електромагнітний телеграф.

Наслідки промислового перевороту:

1. Змінилася економічна географія Англії. (нові промислові райони)

2. Підвищення продуктивності праці та обсягів промислового виробництва(«фабрика світу»).

3. Високі митні збори на імпорт під час переходу до індустріалізації. А потім Фрітрейдерство – повне звільнення від мита майже всіх імпортних товарів.

4. Зміна соціальної структури: наймані працівники становили приблизно 45 %, міське населення – 75%.

17.Особливості промислового перевороту у Франції

Промисловий переворот – пізніше Англії, затяжний.

Причини: 1.Пізнє утвердження буржуазного ладу. 2.Слабкість внутрішнього ринку. 3.Гальмування НТП. 4.Панування банкірів і фінансової аристократії. 5.1789, 1794 – революція, ліквідація феодальних пережитків.

Етапи промислового перевороту

1800-1814 – підтримка промисловості і торгівлі, розвиток металообробної, гірничодобувної, текстильної промисловостей. Відбулась континентальна блокада Англії – у 1806. – закриття Французьких і європейських ринків для англійських товарів.

1. 1815-1848 – етап прискореного економічного розвитку. Зростають темпи механізації всіх промислових виробництв. За промисловими обсягами виробництва – 2 місце після Англії. Грошовий капітал зростає швидше, ніж промисловий. У с.г. панували дрібні селянські господарства. Відсутність політичної влади у промисловців.

2. 1849-186х – період фабрично-заводського виробництва.

3. Друга половина 19 ст. – Франція – світовий лихвар(банкір).

18. Економічний розвиток сша у хvііі - першій пол. Xiх ст.

Промисловий переворот – кінець 18-середина 19 ст. Передумови: 1)Відсутність феодальних пережитків. 2.Розвиток торговельних центрів.3.Відстоювання національних інтересів. 4.Збільшення кількості переселенців з Європи.

Механізація та будівництво фабрик почалися в текстильній галузі. Перші сталеплавильні та прокатні заводи були побудовані в 1816 р. поблизу Пітсбурга. Однак заг.обсяг вир. Чорних металів був недостатнім. Лише з др.. половини 30-х років розвиток металургії прискорився.

Революціоізуюче значення для розвитку індустрії мав промисловий переворот на транспорті. Почали будувати шосейні дороги. У 1807 р. з’являється пароплав. Будувались величезні канали.

Машинобудування розвивалося повільно. Перший завод з парових машин – 1803 р. В основному на поч. ст.. – англійські машини. Тільки в 1828 р. завод. Швидко розвивалося виробництво с/г машин, пароплавів. У 50-х роках машинобудування працювало на основі власного верстатобудування.

Інтенсивно розвивалось патентування, тобто виробництва нових приладів, технологій. Різноманітні винаходи дали поштовх розвитку нових галузей і підгалузей промисловості: швейної, збройної, електротехнічної тощо. Головною ознакою машинобудування США стала стандартизація.

У 50-х роках в промисловості пн.-сх. Частини США запанувала фабрична система. У 1859 р. вартість продукції промисловості перевищила с.г.

Однак, промисловий переворот завершився лише на півночі, де випускали 75 % промислової продукції країни. Південь залишався аграрним районом з рабовласницьким плантаційним господарством. Забезпечуючи текстильну галузь сировиною, воно разом з тим гальмувало індустріалізацію країни.

Конфлікт загострювався внаслідок боротьби між Північчю і Півднем за необжиті та родючі землі на Заході, за керівництво політичним розвитком країни.

Громадянська війна 1861-1865, яка одночасно була буржуазною революцією, закінчилася перемогою Півночі. Рабство було скасовано.

З’явилися нові галузі: електротехнічна, гумова, нафтодобувна та нафтопереробна. Значних успіхів досягло машинобудування. Посилилось значення стандартизації.

Отже, було сформовано аграрно-промислове господарство, створено економічні передумови для утвердження індустріальної цивілізації.