Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Іспит.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
22.04.2019
Размер:
116.87 Кб
Скачать

36. Економічна думка Стародавнього Риму

У період кризи рабовласництва розвивається думка.

  1. Марк Катон. Трактат «Землеробство». Вважав, що праця в с.г. є найбільш почесною та найбільш вигідним заняттям для вільного громадянина. Якщо господар отримує прибуток, то він чесний і добрий господар, якщо нема, то якісь гріхи за його спиною є. Вважав, що в період зростання цін потрібно більше продавати і відповідно менше покупати. Праця рабів повинна бути максимально інтенсивною. З подібним становищем дрібні селяни не погоджувалися. Дрібні селяни мали підтримку з боку наступних братів.

  2. Тіберій та Гай Гракхи. Мали дипломатичну недоторканість. Аграрна реформа: шляхом надання землі бідним селянським родинам, підвищити їх добробут. А землі брати у великих землевласників, які з цим не погоджувались. Тому одного брата спочатку просто вбили. Його місце зайняв другий, намагався продовжити реформу, але і його вбили.

  3. Марк Варрон. Трактат «Про сільське господарство». Розкрив основні напрями інтенсифікації та раціоналізації господарства. Основним критерієм прибутковості землеволодінь вважається пожвавлення торгівлі із сусідніми територіями і народами. Класифікував працю на: раби, мукаючі(воли), інше. На відміну від попередників вважав, що рабську працю треба підтримувати за рахунок створення сприятливих умов для них.

  4. Луцій Колумелла. «Трактат про сільське господарство». Пропонував програму інтенсифікації с/г за різними напрямками. Прихильник розвитку науки і впровадження її у с/г. Вважав, що за товарним обігом майбутнє.

37. Економічна думка Середньовіччя

Після падіння Римської імперії (5ст-7ст) починається доба середньовіччя. Економіка цього періоду була переважно аграрною, панувало натуральне гос-во. Мислення того періоду мало теологічний характер. Економ. думка ще не відокремилась в окрему галузь. середньовічні трактати містять численні конкретні господарські поради, різноманітні практичні рекомендації, але мало теоретичних узагальнень та спроб осмислення теоретичних процесів.

Стародавній Сход відмітна риса ек. думки – вона приділяла увагу тим самим проблемам, що і в давні часи: питанням управління країною, організації сільського гос-ва як головної галузі ек-ки, ремесла і торгівлі як допоміжних. Великий вплив на розвиток ек. думки Близького Сходу сприяв іслам. Представник –Ібн Хальдана.

Західна Європа Під впливом Християнства висловлюються ідеї про рівність людей перед Богом, про працю як єдине джерело існування, прагнення багатства визнається пороком. У ньому було відбито ек. лад франків у період розкладу родових відносин і виникнення майнової нерівності. Вона свідчить про поступове виникнення індивідуально родинної власності, перетворення володіння на власність. Франки вже розмежовували поняття рухомого та нерухомого майна.

“Капітулярій про вілли” Карла Великого дає уявлення про організацію і управління вотчиною. Згідно з “Капітулярієм” вся земля вотчина була у власності її володаря, а більшість населення становили закріпачені селяни. Господарство мало натуральний характер, король приписував продавати тільки надлишки, а купувати те, що не вироблялося у вотчині, стягувати оброки натурою і створювати продуктові запаси.

Фома Аквінський(1225/26-1274) Твори ”Сума проти язичників”, ”Сума теології”. Він виступав за централізацію влади і визнавав соціальну ієрархію, оскільки поділ на стани походить від Бога. У поглядах на торгівлю та торг прибуток він виправдовував торгівлю з метою одержання продавцем торгового прибутку для забезпечення себе та своєї сім’ї засобами існування і використання його для доброчинних справ. Правомірним вважався прибуток: 1)як плата за працю (продавець поліпшує якусь річ); 2)відшкодування витрат на транспортування товарів. Про походження грошей він дотримувався думки , що вони виникли внаслідок домовленності між людьми. Їх призначення – полегшити справедливий обмін. Засуджував лихварство.

Ніколо Орема (1323-1382)”Трактат про походження, природу, юр.підставу та зміну грошей”-думка, що гроші є штучним інструментом, якій люди винайшли задля полегшення товарообміну. Золото та срібло стало грошима завдяки своїм прир властивостям.