1.Предмет та місце в системі екон.наук 3

2.Мета, завдання, функції 3

3. Економічні причини підйому країн Стародавнього Сходу 4

4.Економічний розвиток стародавньої Греції 5

5. Економічний розвиток Стародавнього Риму 6

6.Причини занепаду рабовласницького способу виробництва 6

7. Основні риси та етапи еволюції феодального господарства 7

8.Форми феод. землеволодіння на прикладі Королівства франків 8

9.Феодальне місто, його ознаки та економічна роль у суспільстві Середньовіччя. 8

10. Розвиток цехової організації у часи феодалізму 9

11.Особливості внутр. та зовн. торгівлі епохи Середньовіччя 9

12.Основні фактори розкладу феодального господарства. Становлення мануфактурного виробництва 11

13.Передумови, хід та економічні наслідки Великих географічних відкриттів 12

14.Первісне нагромадження капіталу в Англії, його сутність, джерела та результати 13

15.Соціально-економічні передумови і наслідки революції у Нідерландах (1566-1609 рр.) 14

16.Промисловий переворот в Англії, його передумови та соціально-економічні наслідки 15

17.Особливості промислового перевороту у Франції 16

18. Економічний розвиток США у ХVІІІ - першій пол. XIХ ст. 17

19. Причини втрати Англією світової економічної першості (кін. XIХ ст.). 18

20.Економічне піднесення США у період монополістичного капіталізму (межа XIХ-ХХ ст.). 19

21. Особливості монополізації економіки: причини і наслідки. Форми монополій 20

22. Економічні причини і наслідки Першої світової війни 21

23.Економ. сутність Версальської системи. Плани Ч.Дауеса і О.Юнга 22

24. Світова економічна криза 1929-1933 рр. та її наслідки для США. 23

25.Світова економічна криза 1929-1933 рр. та її наслідки для Німеччини 25

26. Розвиток Японії та США після Першої світової війни 26

27. Характеристика розвитку міжнародних економічних відносин у др. пол. ХХ ст. 27

29.Інтеграційні процеси в економіці. Європейський союз 29

30. Постіндустріальне суспільство. Тенденції світового економічного розвитку на межі тисячоліть 30

31. Економічні наслідки Другої світової війни 31

32. План Маршалла, його сутність та значення для відродження повоєнної Європи. 32

33. Економічне піднесення Японії та Німеччини після Другої св.. війни. 34

34. Особливості економічної думки країнах Стародавнього Сходу. 35

35. Пам’ятки економічної думки Стародавньої Греції 37

36. Економічна думка Стародавнього Риму 38

37. Економічна думка Середньовіччя 39

38. Меркантилізм: історичні передумови виникнення і загальна характеристика 40

39. Основні етапи розвитку та історичне значення меркантилізму 41

40. Передумови виникнення класичної політичної економії, її загальна характеристика та методологічні принципи 43

41. Зародження класичної політичної економії в Англії 45

42. Розвиток класичної політичної економії у Франції. Школа фізіократів. Економічні таблиці Ф.Кене 46

43. Теоретична система А.Сміта 47

44.Історичні умови виникнення та загальна характеристика соціалістичних економічних ідей 49

45. Економічна думка раннього та пізнього соціалізму 50

46.Теорія марксизму 51

47.Передумови виникнення та особливості маржиналізму. 51

48. Австрійська школа: розробка теорії граничної корисності. 52

49. Англійській Маржиналізм (Кембріджська школа). 52

50. Американська школа маржиналізму: граничний аналіз факторів виробництва. 53

51. Лозанська школа і математичні концепції економічної рівноваги. 53

52. Формування системи національної політичної економії в Німеччині(Ф. Ліст) 54

53. “Стара” історична школа у Німеччині 55

54. “Нова” історична школа 57

55. Соціально-економічні передумови виникнення кейсіанства 58

56 Теоретична система та економічна програма Дж.М.Кейнса. 59

57. Неокейсіанські теорії економічного зростання 60

1.Предмет та місце в системі екон.Наук

Предмет ІЕЕД. Предметом є виникнення, розвиток, зміна економічних відносин між людьми у взаємодії із виробничими силами суспільства, а також правовими, політичними, релігіозно-культурними та ін. чинниками характерними окремим національним економікам у різні історичні періоди. Також господарство країн світу в історичному розвитку, різноманітності форм його вияву. Вивчаючи конкретні аспекти економіки, ця дисципліна допомогає краще зрозуміти сучасні господарські проблеми, прогнозувати їхнє наукове вирішення.

Місце ІЕЕД в системі наук. Економічна історія забезпечує тісний зв’язок історико-економічного пізнання з розвитком економічних знань в цілому. Вона допомагає у вивченні економтеорії, економіки промисловості, с/г, фінансів, грошового обігу тощо. ІЕЕД знаходиться у тісному взаємозв’язку також із соціологією, політологією, історією, математичними науками тощо.

2.Мета, завдання, функції

Метою курсу є: поглиблення вивчення та творче осмислення змісту, передумов, та закономірностей еволюції світової економічної науки як цілісної системи економічних поглядів та ідей. Завдання: 1) формування цілісного уявлення про еволюцію економічної науки; 2) виявлення взаємозалежності, спадкоємності, розбіжності економічних учень та історичних подій, поглиблення знань з економ.теорії, систематизація та аналіз економічних уявлень та ідей; аналіз та розгорнута характеристика сучасних тенденцій історичного розвитку та новітніх концепцій, що їх характеризують. Методи: 1) історико-генетичний; 2) системно-структурний; 3) проблемно-логічний; 4) порівняльно-історичний(компаративний);

Функції: пізнавальна, підготовча, світоглядна, методологічна(фундаментальність історії, основи дослідження науки, методологія – основи вивчення, дослідження); прогностична(аналізувати події у минулому і робити проекцію на майбутнє).

3. Економічні причини підйому країн Стародавнього Сходу

Умови розвитку людської цивілізації на Ст. сх.: теплий клімат, річкові долини, зона пустині. Потреба збереження водних ресурсів спонукала до мобілізації величезних людських ресурсів на будівництво осушувально-зрошувальних каналів.

Наприклад, в Єгипті – зрошувальна система землеробства, завдяки якої заболочена долина Нілу перетворилася на квітучий оазис. На пн.. Єгипту – тваринництво, на пд.. – землеробство ----жвава торгівля.

В Межиріччі річки удобрювали поля. Місцеві жителі збирали високі врожаї хліба. А для цього зводили могутні протиповеневі греблі та інші іригаційні споруди.

В Індії, Китаї в долині Інду зародилося зрошуване землеробство, розвивалося тваринництво. Виникли ремісничі міста, торгівля. Цілі райони Індії включилися в обмінну торгівлю: вовна, золото, коні, дорогоцінні каміння, слони. З’явились лихварі. Рабство мало патріархальний характер.

Особливості східного рабства: 1)воно не володіло суспільним виробництвом, головна сфера – с/г – поза рабовласницьким виробництвом. 2)В основному належали державі. 3)використання рабської праці було однобоким і непродуктивним. 4)не було класичним, перепліталися громадські та рабовласницькі елементи.

Основні джерела рабства: війни, піратство, заборгованість селян із общини.