12.Вражаючі фактори, що ними формуються, характер їхніх проявів та дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки та навколишнє середовище.

Існування джерела не­безпеки свідчить передусім про існування або ж можливість утворен­ня конкретної небезпечної ситуації, при якій буде спричинена шко­да. До матеріальних збитків, пошкодження, шкоди здоров'ю, смерті або іншої шкоди призводить конкретний вражаючий фактор – чинник життєвого середовища, який за певних умов завдає шкоди як людям, так і системам життєзабезпечення людей, призводить до матеріальних збитків.

Залежно від наслідків впливу конкретних вражаючих факторів на організм людини вони в деяких випадках (наприклад, в охороні праці) поділяються на шкідливі та небезпечні.

Шкідливі фактори – чинники життє­вого середовища, які призводять до погіршення самопочуття, зни­ження працездатності, захворювання і навіть до смерті як наслідку захворювання.

Небезпечні фактори – чинники життєвого середовища, які призводять до травм, опіків, обморожень, інших пошкоджень організму або окремих його органів і навіть до рапто­вої смерті.

За характером та природою впливу всі небезпечні та шкідливі фактори поділяються на чотири групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні.

Небезпечні та шкідливі фактори і джерела небезпеки бувають приховани­ми, неявними або ж такими, які важко виявити чи розпізнати.

Небезпека проявляється у визначеній просторовій області, яка отримала назву небезпечна зона.

До пасивних відносяться небезпеки, що активуються за рахунок енергії, носієм якої є сама людина. Це гострі (колючі та ріжучі) нерухомі елементи; нерівності поверхні, по якій пересувається людина; ухили, підйоми; незначне тертя між поверхнями, що стикаються та ін.

Розрізняють апріорні ознаки (передвісники) небезпеки та апостеріорні (сліди) ознаки небезпек.

Небезпеки носять потенційний, тобто прихований характер.

19.Вражаючі фактори біологічної дії.

Одним з видів небезпеки є біологічні речовини, до яких відносять макроорганізми (рослини та тварини) і патогенні мікроорганізми, збудники інфекцій­них захворювань (бактерії, віруси, грибки, рикетсії, спірохети, най­простіші).

Біологічні фактори небезпеки можуть бути як на робочих місцях, так і в домашніх умовах. Тому попередження ураження біологічними факторами небезпеки є вкрай важливе завдання.

Близько 700 видів рослин можуть викликати важкі чи смертельні отруєння людей. Токсичною речовиною отруйних рослин є різні сполуки, які належать переважно до алкалоїдів, глюко­зидів, кислот, смол, вуглеводнів тощо.

За ступенем токсичності рослини поділяють на:

• отруйні (біла акація, бузина, конвалія, плющ тощо) ;

• дуже отруйні (наперстянка, олеандр тощо);

• смертельно отруйні (білена чорна, беладона, дурман звичайний).

Серед тваринних організмів отруйні форми трапляються частіше, ніж в рослинних організмах. Отрути, що вироб­ляються тими чи іншими організмами, є хімічними чинниками, які беруть участь у міжвидових взаємодіях. Приклади використання хімічних речовин для нападу або захисту можна знайти на всіх сходинках ево­люційного розвитку. Наведемо приклади деяких небезпечних тварин.

Особливостями дії мікроорганізмів є:

• висока ефективність зараження людей;

• здатність викликати захворювання внаслідок контакту здорової людини із хворою або з певними зараженими предметами;

• наявність певного інкубаційного періоду, тобто з моменту зараження до прояву повного захворювання (від декількох годин до десятків днів);

• певні труднощі з визначенням окремих видів збудників;

• здатність проникати в негерметизовані приміщення, інженерні спо­руди і заражати в них людей.

В організм людини збудники інфекцій можуть потрапляти:

• через верхні дихальні шляхи (повітрям);

• через шлунково-кишковий тракт (повітряно-крапельним);

• через проникнення у кров (переважно кровососними паразитами);

• через шкіру та слизові оболонки.

26. Промислові аварії, катастрофи та їхні наслідки. Рівні виробничих аварій в залежності від їхнього масштабу.

Промислова аварія - аварія на промисловому об'єкті, в технічній системі або на промисловій установці. Проектна промислова аварія - промислова аварія, для якої проектом визначені вихідні і кінцеві стани і передбачені системи безпеки, що забезпечують обмеження наслідків аварії встановленими межами. Запроектна промислова аварія - промислова аварія, що викликається невраховуваних для проектних аварій вихідними станами і супроводжується додатковими в порівнянні з проектними аваріями відмовами систем безпеки і реалізацією помилкових рішень персоналу, який призвів до тяжких наслідків. Промислова катастрофа - велика промислова аварія, що призвела за собою людські жертви, збиток здоров'ю людей або руйнування і знищення об'єктів, матеріальних цінностей у значних розмірах, а також призвела до серйозного збитку навколишньому природному середовищу. Промислова безпека в надзвичайних сітуаціях, промислова безпека в НС - стан захищеності населення, виробничого персоналу, об'єктів народного господарства та навколишнього природного середовища від небезпек, що виникають при промислових аваріях і катастрофах в зонах надзвичайної ситуації. Забезпечення промислової безпеки в надзвичайних сітуаціях - прийняття і дотримання правових норм, виконання екологозащітних, галузевих або відомчих вимог і правил, а також проведення комплексу організаційних, технологічних та інженерно-технічних заходів, спрямованих на запобігання промислових аварій і катастроф в зонах надзвичайної ситуації.

Аварії в залежності від їх масштабу можуть бути трьох рівнів: А, Б і В.

-На рівні "А" аварія характеризується розвитком аварії в межах одного виробництва (цеху, відділення, виробничої дільниці), яке є структурним підрозділом підприємства.

- На рівні "Б" аварія характеризується переходом за межі структурного підрозділу і розвитком її в межах підприємства.

- На рівні "В" аварія характеризується розвитком і переходом за межі території підприємства, можливістю впливу уражальних чинників аварії на населення розташованих поблизу населених районів та інші підприємства (об'єкти), а також на довкілля.