2.2. Аналіз сучасного стану естетичного виховання школярів у сім`ї.

Як відзначають соціологічні дослідження і підкреслено у теоретичному розділі, одним з головних завдань суспільства виступає естетичне виховання школярів у сім`ї.

Протягом дослідження в загальноосвітньої школи № 1 м. Умань, на основі розроблених анкет естетичної вихованості учнів у сім`ї, було визначено три рівні сформованості естетичних якостей у школярів.

Високий рівень складається з таких показників:

згуртованість членів сім'ї, доброзичливість, почуття захищеності, терпимість, взаємна повага, взаємодопомога, чуйність, співчуття, прагнення допомагати один одному, співпереживання, відповідальність за сім'ю та кожного її члена.

Середній рівень передбачає:

недостатнє спілкування між членами сім`ї, пасивний контроль з боку батьків за успішністю та поведінкою дитини, дефіцит позитивних емоцій, стресові ситуації. Не враховуються у процесі сімейного виховання вікові та індивідуально-психологічні особливості особистості дитини.

Низький рівень характеризується:

спілкування батьків з дітьми носить формальний характер; відсутня єдність вимог до дитини; безконтрольність з боку батьків за успішністю та поведінкою дитини; надмірна суворість у вихованні, застосування фізичних покарань; небажання поступатись власними інтересами, зручностями заради ближнього. Знервованість, постійна роздратованість, грубість, піклування лише про власний комфорт, відсутність милосердя у членів сім'ї призводять до негативного емоційно-психологічного мікроклімату.

Аналіз отриманих результатів дав змогу виявити очевидні прогалини естетичного виховання школярів в сім`ї. Останнім часом стали звертати на себе увагу сім'ї так званих "нових українців", які основну увагу зосереджують на власному бізнесі, а сімейне виховання у них зводиться до купівлі дітям дорогих іграшок, одягу, видачі значних сум грошей. Їм не вистачає часу для збільшення духовного, морального впливу на дитину.

Сімейне неблагополуччя негативно позначається на формуванні особистості дитини. Дитяче виховання в умовах негативного емоційно-психологічного сімейного мікроклімату визначається ранньою втратою потреби у спілкуванні з батьками, егоїзмом, замкненістю, конфліктністю, впертістю, неадекватною самооцінкою (завищеною чи заниженою), озлобленістю, невпевненістю у своїх силах, недисциплінованістю, втечами з дому, бродяжництвом та ін. Все це свідчить, що діти з неблагополучних сімей мають більше причин для поповнення рядів важковиховуваних, правопорушників, наркозалежних.

Таким чином, ми з`ясували, що до високого рівня естетичного виховання школярів відноситься 30% сімей, до середнього рівня – 60%, до низького рівня – 10%.

На мою думку проблема естетичного виховання школярів у сім`ї актуальна на сьогоднішній день тому, що більшість сімей відносяться до середнього рівня естетичної вихованності в сім`ї.

Виходячи з результатів дослідження, а також в процесі педагогічних спостережень були розроблені рекомендації для батьків по вдосконаленню процесу естетичного виховання в сім`ї.

Батьки, які прагнуть піднесення педагогічної культури, мають постійно аналізувати свої дії, критично ставитись до проявів фальшивого авторитету і витісняти їх з власної поведінки.

У системі сімейного виховання варто дотримуватися певних правил. Окремі з них наведено нижче:

1. Люби свою дитину! Радій її присутності, сприймай її такою, яка вона є, не ображай її, не принижуй, не порушуй її упевненості в собі, не піддавай її несправедливому покаранню, не відмовляй їй у твоїй довірі, дай їй привід любити тебе.

2. Постійно вдавайся до похвали дитини за її правильні вчинки. Цим ти спонукаєш її до активної дії. Пам'ятай: "Боги і діти живуть там, де їх хвалять".

3. Оберігай свою дитину від негативних фізичних і моральних впливів.

4. Створюй у сім'ї моральний затишок. Нехай сімейне вогнище буде джерелом спокою, радощів, поваги, справедливості і захищеності.

5. Будь для своєї дитини взірцем поведінки, доброчинності.

6. Підтримуй щирі родинні зв'язки з бабусями і дідусями, іншими родичами, друзями. Залучай дитину до процесу родинної єдності.

7. Не забувай, що діти люблять гратися. Знаходь час для організації цікавих ігор з дітьми.

8. Залучай дитину до посильної праці разом з дорослими.

9. Створюй умови, аби дитина набувала життєвого досвіду, долала певні труднощі.

10. Чекай від дитини тільки таких думок, суджень і оцінок, на які вона спроможна залежно від рівня розвитку, соціального досвіду.

11. Привчай дитину до толерантності, культури спілкування з ровесниками, старшими і молодшими.

12. Залучай дитину як повноцінного члена сімейного колективу до розв'язання побутових та економічних задач, що виникають у сім'ї.

13. Не виконуй за дитину будь-яких завдань, з якими вона може вправлятися самостійно.

14. Домагайся єдності вимог до дитини з боку усіх членів сім'ї.

15. Наполегливо працюй над формуванням у дитини почуттів гуманізму і милосердя у ставленні до людей, всього природного довкілля.

16. Постійно залучай дитину до різноманітних видів діяльності.