6. Новаторство с.Васильченка в жанрах драматургії

Цікавою сторінкою спадщини С.Васильченка є його драматичні твори. П’єси “Чарівниця” (1901), переважно одноактні п'єси, які за тематикою й багатьма художніми засобами органічно близькі його прозі (“На перші гулі” (1911), “Не­доросток” (1913), “Зілля-королевич” (1913), “В холодку” (1913), лірична комедія “Не співайте, півні, не вменшайте ночі” (1917) та ін. Лаконізм, драматична напруженість, непідробний комізм ситуацій, лірично-гумористичний ко­лорит, народнопісенні інтонації – все це притаманне кращим п'єсам драматурга. Найбільшою сценічністю відзначається “малю­нок на одну дію” “На перші гулі”, яку високо оцінив М.Садовський (до речі, він перший дав п'єсі сценічне життя): “Скомпоновано етюд щасливо й розкидано по ньому безліч блискучих самоцвітів і виявлено велике розуміння народної психології”.

Творчість С.Васильченка відзначається розширен­ням тематичного і жанрового діапазону, про це свідчать, зокрема, написані ним у 20-ті роки драматичні твори – “Минають дні”, “Іван Гус” (інсценізація поеми Шевченка “Єретик”), “Кармелюк” (на одну дію – 1924 р., на три дії – 1927 р., на чотири дії – 1918 р.) та ін. Особливий інтерес становлять п'єси про народного месника У.Кармелюка, героїчною постаттю якого митець був захоплений ще з дитячих років. Образ У.Кармелюка витриманий в народно-легендарних традиціях, овіяний пафосом героїчної романтики. Він – людина сильна, вольова, завзята і смілива – не мириться з панською неволею, ви­ступає проти поміщиків, роздає їхнє добро сільській голоті.

7. Образи дітей у творах радянського періоду, майстерність психо­логічної характеристики (“Приблуда”, “Авіаційний гурток”, “Олив'яний перстень”)

Подорож по Україні, а також праця в школі дають митцю багатий матеріал для літературної творчості. Він пише повісті й новели “Приблуда”, “Червоний вечір”, “Авіаційний гурток”, “Олив'яний перстень” та ін. Письменник порушує в них важливі проблеми. В цих творах відчувається вплив ідеології радянської влади.