17. Психологічна характеристико злочинної субкультури та її вплив на культуру підприємництва.

Дослідження проблеми убивств дозволили дійти висновку, що серед деяких груп людей, що є на нижніх сходинках соціальної драбини, формується якась «субкультура насильства» - певна середовище, в якої соціальний контроль, що насильства, послаблюється, а можливість актів фізичної агресії помітно зростає. Субкультура нижчих класів часто породжує певні види злочинів. Важливіше то, що вбивства відбуваються переважно особами з низьким соціально- економічним статусом. У той самий час особам, котрі посідають високе економічне становище, характерний високий рівень самогубств. Пояснюється це тим, що безправну ситуацію нижчих класів, стан внутрішнього відчаю породжують агресію, спрямовану хіба що зовні. Цінності, домінуючі у середньому та вищому класах, направляють таку агресію вовнутрь.

«Субкультура насильства» наслідком протиріч між системами цінностей різних соціальних верств. Засвоєні у дитинстві норми можуть у значною мірою спричинити схильність дорослого людини до насильницьких засобів стосовно іншим. Батьки- робочі частіше приймають фізичне покарання як дисциплінарну міру опікуються зовнішньої благопристойністю поведінки своїх дітей більш ревно, ніж батьки з середнього класу, які у ролі заходи покарання основному загрозу позбавити дітей свого кохання натомість, щоб вимагати просто слухняності. У результаті дитини з середнього класу з'являється відчуття розчарування, провини і невдоволення собою, а що виникає як наслідок агресивність може бути спрямованої всередину. У той водночас дитина з найнижчого класу, швидше за все, оцінить будь-яку конфліктну ситуацію просто сутичку і накинеться на гаданого противника. Проблема субкультури розглядається в культурології в рамках концепції соціалізації. Передбачається, що залучення до культурних стандартів, входження в світ пануючої культури, адаптація до неї процес складний і суперечливий, насичений психологічними і іншими труднощами. Це і породжує особливі життєві устремління молоді, яка з духовної фундації привласнює собі те, що відповідає її життєвому пориву, ціннісним шуканням. Тут можна говорити про три психологічні механізми відтворювання злочинності. Перший – що персоналізується, коли злочинець рецидивіст з числа дорослих і досвідчених бере “шефство” або “наставництво” над конкретним індивідуумом. Другий механізм проходить через криміналізацію всього населення, залучаючи його до кримінальної мови, привчаючи мислити кримінальними категоріями. Третій психологічний механізм діє через кримінальну групу, яку укріплює кримінальна субкультура своїми нормами і цінностями, цим самим, сприяє тривалому її існуванню. Окрім наведених, можна ще виділити окремий четвертий шлях розповсюдження кримінальної субкультури, коли лідери злочинних угрупувань спеціально відбирають талановитих людей і на різних базах готують з них бойовиків, терористів, майбутніх лідерів злочинного світу. Крім цих негативних проявів, які здійснюють вплив на зростання злочинності, кримінальна субкультура насаджує психологію вседозволеності і безкарності її носіїв. Вона пропагує відверте насильство одних, наприклад “еліти” злочинного світу над нижчими прошарками цього ж кримінального світу.

Н Слід відзначити той негативний вплив, який здійснює кримінальна субкультура на суспільство. Вона демонструє явну неповагу до законів, прав людини і тому у багатьох громадян, а особливо у осіб молодого віку зароджується цинізм, жорстокість, аморальність тощо.егативний вплив, який здійснює кримінальна субкультура на суспільні відносини, шляхи і методи, використовуючи які можна досягти зменшення шкідливого впливу кримінальної субкультури на суспільство, також роль самої кримінальної субкультури як однієї з детермінант злочинності.