
- •1. Визначення масової
- •192 Частина третя
- •2.2.1. Масові настрої.
- •210 Частина третя
- •212 Частина третя
- •214 Частина третя
- •1) Поведінка; 2) індивідуальні характеристики, когнітивні та біологічні (на-
- •8.1.2. Макквейлова теорія масової комунікації
- •8.2. Моделі масової комунікації
- •8.2.1. Модель комунікації як трансмісії.
- •218 Частина третя
- •220 Частина третя
- •8.2.2. Модель експресивна, або ритуальна.
- •8.2.3. Модель рóзголосу: комунікація як демонстрація й привернення
- •8.2.4. Модель рецепції (сприймання): кодування й декодування ви-
- •222 Частина третя
8.1.2. Макквейлова теорія масової комунікації
Відомий комуніколог Д. Макквейл розглядає масову комунікацію як цілі-
сний феномен і пропонує єдину, комплексну теорію цього явища. Медіа як
посередники в суспільстві, згідно з теорією Макквейла (варіант 2005 року),
виступають:
· вікном для будь-якого досвіду, що накопичується у суспільстві;
· дзеркалом перебігу подій у суспільстві;
· фільтром чи воротарем (тим, хто відчиняє ворота), що пропускає одні
погляди, інші — ні, свідомо або несвідомо;
· дороговказом, провідником чи інтерпретатором, який створює загаль-
ну картину, визначає сенс події;
· форумом чи платформою для представлення аудиторії ідей, інформа-
ції;
· поширювачем інформації;
· співбесідником чи партнером у квазіінтерактивному обміні думками.
Мас-медіа є тим соціальним інститутом, який:
· сприяє розвитку і зміцненню інших соціальних інститутів;
· є владним ресурсом (четвертою владою) у значенні контролю за суспі-
льною __________думкою, поширення інновацій у суспільстві;
· є ареною для обговорення різних питань;
· є місцем для розвитку культури;
· став головним джерелом визначень і представлень соціальної реально-
сті для індивідів, соціальних груп.
8.2. Моделі масової комунікації
Основою будь-якої теорії є концептуальна модель явища. Власне, теорія
— це і є розлога експліцитна концептуальна модель. Поява найпростішої мо-
делі досліджуваного явища є завжди основою для потенційної теорії. Через
те моделей завжди більше, ніж теорій.
Частина третя 217
На думку Д. Макквейла, можна виділити чотири типи моделей, які, по су-
ті, репрезентують аспекти комунікативного процесу, частково його фази:
моделі трансмісії (А), моделі ритуалу (Б), моделі привернення уваги (В) і
моделі рецепції (Г).
Для прикладу розглянемо кілька моделей явища комунікації, що допомо-
же нам збагнути природу спілкування (цит. за Г. Г. Почепцовим (Теорія
комунікації.— К.: Видавничий центр “Київський університет”, 1999.— С.
10—17) та Т. Goban-Klas’ом (Media i komunikowanie masowe: Teorie i analizy
prasy, radia, telewizji i Internetu.— Warszawa; Kraków: Wydawnictwo Naukowe
PWN SA, 1999.— С. 52—79).
8.2.1. Модель комунікації як трансмісії.
Ця модель виражає одновекторну суть комунікативного процесу:
відправник одержувач
Комунікативний процес розглядається як процес передачі інформації.
Модель всесильної пропаганди, або модель Чакотіна (Tchakhotine).
На підставі особистого досвіду заняття гітлерівською пропагандою німець-
кий емігрант у Франції Серж Чакотін представив психологічну модель про-
ведення масової пропаганди. На його думку, гітлерівська пропаганда здій-
снювалася на засадах теорії Павлова про вироблення умовних рефлексів у
тварин. Техніка пропаганди трималася на зв’язку визначених ідеологічних
смислів із внутрішніми рефлексами людини. Модель Чакотіна, по суті, від-
бивала думку Платона про те, що риторика — мистецтво переконання — з
очевидністю є мистецтвом догоджання: чим вдаліше переконуєш, тим вдалі-
ше догоджаєш слухачам.
передача
Пропагандист
Смисли масової
пропаганди Одержувач
Мотиви
Позиції
і
поведінка
Людські
рефлекси