214 Частина третя

тику в країнах, що здобули незалежність, з метою контролю за громадською

думкою, соціальною, економічною й політичною практикою.

Теорія “порядок денний”, або теорія визначення пріоритетності но-

вин. Для розуміння концепту теорії посилаються на слова дослідника Б. Ко-

гена: преса “можливо, не дуже успішна в тому, щоб вказувати людям, що са-

ме думати, але вона дуже успішна, щоб вказувати своїм читачам на те, про

що думати”. Тобто медіа нав’язують аудиторії теми думання, спілкування,

роблять їх важливими, актуальними.

Уолтер Ліппманн — перший учений, який описав процес встановлення

пріоритетності новин у своїй книзі Public Opinion (Суспільна думка). Він пи-

сав про те, що вплив мас-медіа формує світогляд членів аудиторії й створює

неправдиве середовище для кожного нового споживача масової інформації.

Емпіричні дослідження порядку денного у вигляді встановлення пріори-

тетності новин були ініційовані Максвеллом Маккомбсом і Дональдом Шоу,

які вивчали вплив медіарепортажів на суспільну оцінку важливості визначе-

них тем.

Теорія “спіраль мовчання”. Е. Ноель-Нойман зауважила: хто не знахо-

дить у масовій комунікації своєї думки,— мовчить. Ця теорія пояснює той

факт, чому люди не хочуть публічно висловлюватися, коли вони становлять

меншість у своїй соціальній групі. Головні позиції теорії такі: люди вивча-

ють громадську думку; вони підлаштовуються під неї, щоб не бути в ізоля-

ції; люди вагаються щодо оприлюднення своїх думок, щоб не потрапити в

меншість; вони знають, коли і що казати. Так, формуються умови для мані-

пуляцій. Роль медіа тут всесильна, вони формують громадську думку, мо-

жуть навіть перетворювати меншість у більшість, впливають на поведінку

людей, допомагають їм визначитися з тим, що, коли і як робити.

Соціально-когнітивна теорія і більш широка теорія соціального нав-

чання Бандури. А. Бандура сформував концепцію соціального навчання че-

рез засвоєння чужого досвіду. Спостерігаючи, люди переймають моделі по-

ведінки. Мислення і дії індивіда визначаються трьома різними факторами:

1) Поведінка; 2) індивідуальні характеристики, когнітивні та біологічні (на-

приклад коефіцієнт інтелекту, стать, ріст, расова належність тощо), 3) чин-

ники або події довкілля.

Соціально__________-когнітивна теорія допомагає зрозуміти просоціальні впливи на

індивіда, ефект культивації. Ця теорія може розглядатися як концептуальна

основа досліджень соціальних домагань і бажань споживачів масової інфор-

мації, вивчення того, як формується соціальна поведінка, в тому числі й з

використанням медіазасобів.

Теорія А. Бандури стала основою вивчення медійних впливів на людину,

медіаефектів, ефективності ЗМІ.

Частина третя 215

Теорія фреймінгу. Концептуальні засади теорії розроблено Е. Гофманом:

контекст (фрейм) зумовлює наші дії, поведінку, сприймання й розуміння.

Фреймами називаються когнітивні структури, які керують нашим сприйман-

ням та нашими уявленнями про світ. Медіа виконують важливу роль у ство-

ренні ментальних фреймінгів, які визначають характер і спрямування розу-

міння дійсності аудиторією.

Теорія медійної залежності. Теорія С. Бол-Рокеш та М. де Флера ствер-

джує пряму залежність людей від ЗМІ: чим більше людина або люди покла-

даються на медіа, тим більш вони стають залежними від них.

Теорія ефекту третьої особи. В. Девісон довів, що люди схильні недо-

оцінювати впливи медіа на себе (на “мене”) чи на співбесідника (на “вас”) і

переоцінювати вплив на третіх осіб — “на когось”, “на них”. Згідно з цією

теорією, вплив на третіх осіб інтуїтивно провокує першу особу на можливий

захист третіх осіб від небажаного медіавпливу.

Теорія змови, або теорія “пропагандистська модель”. Е. Герман та

Н. Чомський вважають, що у країнах із ринковою економікою медіа не ма-

ють декларованої свободи, а обслуговують панівний клас. Так, новини неми-

нуче проходять п’ять фільтрів, перш ніж потрапити до аудиторії:

1) власність, або інтереси великого капіталу;

2) реклама, або головне джерело прибутків;

3) влада, або ньюзмейкерство бюрократії;

4) легальний тиск на медіа через суди, закони тощо;

5) антикомунізм, або виняткова зосередженість на жертвах ворогів.

Через те американські ЗМК не примусово, але стають виразниками ідей і

захисниками інтересів представників ринкової системи.

Теорія медійної грамотності. Ця теорія передбачає, що для спротиву

медіаманіпуляціям, споживачі масової інформації повинні бути грамотними

у питаннях мас-медіа, масовоінформаційної продукції, комунікаційних тех-

нологій. Грамотна аудиторія діятиме на інших засадах у споживанні інфор-

мації, ніж неграмотна. Вона задаватиме і новий характер роботи медіа, і

буде більш розбірливою у відборі інформації “для вжитку”. Ця теорія лягла

в основу широкої просвітницької діяльності в США (медіапросвітництво). В

Україні питанням медіапросвіти займаються Б. Потятиник, лабораторія пси-

хології масової комунікації та медіаосвіти Інституту соціальної і політичної

психології АПН України (керівник Л. Найдьонова), щороку Таврійський на-

ціональний університет імені В. Вернадського проводить наукові конферен-

ції з питань медіаосвіти (керівник Г. Богданович).

Теорія самореференції Лумана. Все, що ми знаємо про суспільство і на-

віть світ,— це відомості з медіа. Луман розрізняє спостереження першого

порядку (спостереження об’єктів) і спостереження другого порядку (спосте-

реження спостереження). Медіа занурюють нас у світ спостереження друго-

го порядку.

Теорія праймінгу. Концептуальна основа теорії сформована на основі ви-

вчення ефекту праймінгу. Праймінг — це попередня підготовка аудиторії

мас-медіа до сприймання повідомлення. Передбачається, що поняття, які ма-

ють відношення одне до одного, об’єднуються в певні ментальні структури

так, що активація одного поняття приводить до активації інших. А це впли-

ває на розуміння інформації, що сприймається, оскільки її розуміння здій-

снюється в контексті активізованих понять. Праймінг дозволяє керувати

процесом розуміння масової інформації аудиторією.