Розділ 1 передпроектні дослідження

1. Огляд інформації за темою дипломного проекту

Виходячи з постановки задачі дипломного проекту – створення дизайн-об’єкту (монографії) – було проведено дослідження аналогічної продукції (див. 1.2.) та зібрано маркетингову інформацію (вивчення цільової аудиторії).

До цільової аудиторії відносимо:

• студентів, що вивчають історію мистецтва України (істориків, культурологів та мистецтвознавців) з метою розширення їх знань за темою «українська графіка»;

• студентів, що навчаються за фахом «графіка» та «графічний дизайн» з метою ознайомлення з витоками та еволюцією харківської графічної школи, усвідомленням їх належності до системи художніх шкіл української графіки;

• викладачам фахових дисциплін, теоретикам-мистецтвознавцям для використання інформації у лекціях та семінарах;

• науковцям (філософам, культурологам, мистецтвознавцям) як базисні знання для подальшого розвитку їх наукових концепцій у цій галузі;

• художникам та усім, хто цікавиться історією мистецтва України, зокрема графікою Харкова;

• дане видання може також бути використано як навчальний посібник для спецкурсу та як подарункове видання ХДАДМ.

2. Дослідження і характеристика аналогів

За даною темою було проведено дослідження у двох напрямках: перший – вивчення спеціальної літератури, що присвячена типографіці та дизайну книги; другий – ознайомлення з аналогами (наукові видання, монографії, альбоми, підручники, література з дизайну).

У роботі Р.Брінгхерста «Основи стилю в типографіці» подається поняття великого стилю, пояснюються поняття ритму і пропорції, гармонії і контрапункту, висвітлюються форми і способи структурування книги. Автор демонструє власне розуміння вибору і поєднання шрифтів, дає практичні вказівки щодо макетування сторінки, розповідає, що є, на його думку, типографіка сьогодні.

Хоча характер викладу матеріалу має емоційне і поетичне забарвлення, вважаю настанови автора суттєвими и корисними. Дані поради будуть використовуватися у створені проекту.

В роботі над вивченням спеціальної літератури звертаємося не лише до теоретичних викладок сучасних типографів, а й до класичних видань російської школи, досвіду В.Фаворського, Ю.Герчука. Зокрема в роботі Ю.Герчука «Художня структура книги» знайомимося з архітектонікою книги (єдиною внутрішньою структурою), художньою інтерпретацією тексту, ритмікою книги тощо. Цікавим є розділ «книга – синтез мистецтв», в якому автор пояснює, що таке структура тексту, ієрархію і взаємозалежність основних та допоміжних текстів. Особливо корисною здається думка про такі функції книги як «запросити читача до тексту», супроводжувати протягом читання та допомагати орієнтуватися в просторі самої книжки.

Я.Чихольд в роботі «Облик книги» пише, що при створенні книги слід в першу чергу звертати увагу на зручність процесу читання, про те, щоб кожен із читачів міг без зайвих перешкод насолоджуватись цим процесом. Суттєвим в його роботі є акцентуація уваги на класичних правилах верстки і оформленні тексту видання.

Підручник Е.Рудера «Типографіка» вважається фундаментальною працею на тему мистецтва шрифту і його широкого використання в усіх сферах графіки. Сама книга може бути використана як зразок для виконання дипломного проекту.

Таким чином, вивчення спеціальної літератури показало, що жорсткі правила стосуються здебільшого верстки тексту та послідовності розміщення структурних частин видання. Інші положення мають більш рекомендаційний характер.

Ознайомлення з аналогами продемонструвало велике розмаїття підходів до оформлення наукової книги та підтвердило, що не існує чітких рамок та правил щодо їх формату, композиції розворотів, порядку розміщення та верстки ілюстрацій, гарнітур шрифтів тощо.

Не можливо розглянути всі наукові видання, звернемося до типових конструкцій. Наприклад, монографія В. Даниленка (дизайн В. Лесняка) виконана дуже якісно, для набору масивів тексту використана антиква (Bodoni), допоміжні тексти набрані гротеском (Futura). Книга багата на ілюстративний матеріал, ілюстрації розміщені на окремих сторінках, доповнюючи та збагачуючи розвороти, рідше зустрічаються цілі ілюстративні розвороти. Слід відзначити якість друку видання, що надає йому більш респектабельного вигляду.

В якійсь мірі аналогічна за змістом до дипломного проекту монографія Р. Яціва «Львівська графіка» виконана в класичному книжковому стилі. Використана гарнітура Times New Roman, тексти набрані в одну колонку, ілюстрації чорно-білі та заверстані по тексту.

Монографія Л. Соколюк «Графіка бойчукістів» зроблена за аналогічним принципом до попередньої, але формат видання більший, а друк більш якісний. Це надає книзі соліднішого вигляду. Цікавим прийомом вважаємо орнаментований форзац. Текст заверстаний в дві колонки, ілюстрації по тексту.

Як підручник створено дизайн монографії В. Яковлєва «Основи композиції», сторінки з ілюстраціями розміщені за викладом інформації значною мірою спрощують сприйняття. Але якість друку дещо принижує рівень отриманих результатів. До негативних рис відносимо незручний для користування зміст, що заверстаний суто технічно, замалі поля сторінок та колонцифри, що набрані гарнітурою Europa, які випадають з загального образу книги.

Робота М. Куленко «Основи графічного дизайну» не відповідає вимогам до типографіки і за композицією є невдалою, зверстана книга технічно і нецікаво. Слід віддати належне її автору за систематизовану інформацію.

До типових низькобюджетних видань відносимо роботи Л. Гумільова, О. Шило, О. Голубця та ін., що пояснюється незацікавленістю видавництв до друку некомерційних видань.

Цікавою з композиційної та структурної точки зору є монографія Н. Коваленскої «Із історії класичного мистецтва». Книга зручна в користуванні, вся додаткова інформація розміщена на полях, ілюстрації розміщені на кольоровій вклейці в кінці, що зменшує собівартість.

Таким чином, як показав аналіз, видання з мистецтва друкуються не завжди якісно, що пояснюється насамперед фінансовими проблемами.