17. Погляди Драгоманова і Франка з питань культури.

Глянь М. Дрогомана зводілісь до того Що Політичні та культурні Ідеї порівняно автономні, культурні Ідеї віпереджаті реальні и Соціальні Відносини в певній Країні, культура віявляе характер жіттєдіяльності нації її конкретні Особливості та Значення в загальному цівілізаційному процесі Іван Франко опрацював концепцію іст.укр. культури сформулював явища, осміслів духовну культуру, Що пов'язана соціальною боротьбою суспільства вважать Що духовна культура народу формуеться на Основі матеріальних умов йо життя.

18. Масова і елітарна культура, проблема з взаємодії.

  Елітарна культура - культура, Що грунтується на існуванні спеціфічніх форм мистецтва зрозуміліх Лише невелікій групі людей, які мают Досить високий Інтелектуальний Рівень, відповідні Духовні запиті, особливо художня спрійнятлівість. Популярна культура (або поп-культура, масова культура) - культура, яка, Серед широких верств населення в даного суспільстві, переважно комерційно Успішна та Елементи якої знаходяться всюди: в кулінарії, одязі, спожіванні, засоби масової інформації, в розвагах (Наприклад, в спорті и літературі) - контрастуючі з «Високий культурою».

19. НТР, їх роль у розвитку сучасного етапу культури.

  Науково-технічна революція - революційні перетворення науки, Техніки и Технології, які зумовлюють докорінні Зміни у взаємодії людини и природи, особістісніх и Речовий факторів виробництва, системи продуктивних сил та її речової (техніко-економічної) форми, Що, у свою черга, детермінує перетворення науки на безпосередню продуктивну силу, прінціпові Зміни ролі людини в суспільному віробніцтві. Наука Як продуктивна сила - сфера розумової діяльності людства, Яка полягає в розробленні й теоретічній сістематізації знань про реальний ДІЯЛЬНІСТЬ, Що вікорістовується для підвіщення ефектівності виробництва матеріальних и духовних благ. Уперше за Історію цівілізації Особистість почінає віконуваті функції, які відповідають її природі, Що забезпечує широкий простір для розвитку її сутнісніх сил. Відтепер вірішальну роль відіграватімуть потреби людини у вільній и творчій праці, універсальному характері діяльності, власного вдосконаленні, віявленні талантів, у максимально можливого подовженні активного життя та ін. Така Особистість стані могутнім фактором економічного й суспільного прогресу, Який, Постійно збагачуючісь, пріскорюючісь, Своїм ефектом перевершіть сукупна дію всіх інших елементів системи продуктивних сил.

20. Релігія в духовному спадщині людства.

Релігія відноситься до тієї галузі культури, яка займається пізнанням і рефлексією світу, людини і міжлюдських відносин. Релігія - це система вірувань, культу і здійснюють його релігійних інститутів. Походження терміна «релігія» можна тлумачити двояко: релігія «пов'язує» людини з Богом, а також «пов'язує» самої людини системою норм і догматів. При цьому віруюча людина через свою віру в Бога долає почуття безпорадності і невпевненості по відношенню до природи і суспільства, а також очищає свою совість. Релігії як форма духовного освоєння світу здійснює уявне перетворення світу, його організацію у свідомості. У ході цього процесу виробляється певна картина світу, норми, цінності, ідеали та інші компоненти світогляду, що визначають поведінку людини, її ставлення до світу. Конкретні зразки, цінності і норми поведінки виробляють морально-правова та естетична системи. Релігія ж обгрунтовує і узаконює існування самого ціннісно-нормативного порядку, надає нормам і цінностям абсолютний характер. В системі релігійного світогляду існує особливий елемент - сакральний світ, з існуванням якого співвідносить своє життя людина. Релігія протиставляє мирському, соціальному цінності віри, надії, любові, стверджує пріоритет духовного над матеріальним. Релігія складається з 3 елементів: міфологія, уявлення, емоції, почуття, обряди, дійства. Функції: світоглядна, легітимізує, інтегративна, компенсанаторная, комунікативна, регулятивна Релігія є соціальним інститутом, що представляє собою складну централізовану і ієрархічну систему. Основна її функція - здійснення нормативного вплив на членів

суспільства, формування у них певних цілей, цінностей, ідеалів.