- •1. Алгоритм аналізу економічного ризику
- •2. Алгоритм графічного розв’язання задачі нелінійного програмування
- •3. Алгоритм Дарбіна-Уотсона
- •4. Алгоритм економіко-математичного моделювання
- •5. Алгоритм розв’язання м-задачі
- •6. Алгоритм симплекс-методу
- •7. Алгоритм усунення гетероскедастичності
- •8. Алгоритм утворення спряженої задачі лінійного програмування
- •9. Алгоритм Фаррара-Глобера
- •10. Системний аналіз економічного ризику
- •11. Біфуркація економічних процесів
- •12. Взаємне розташування одр і опорної прямої при графічному розв’язані задачі лп
- •13. Види економічного ризику
- •14. Визначення моделювання, його типи.
- •15. Властивості оцінок на підставі мнк
- •16. Властивості простої вибіркової лінійної регресії.
- •17. Властивості спряжених задач лп
- •18 Гетероскедастичність: причини, наслідки
- •20. Глобальні складові мат. Моделювання: роль і призначення
- •23. Двоїстий симплекс метод
- •24. Деталізувати кроки емм.
- •25. Деякі рубрики класифікації математичних моделей
- •26. Диверсифікація економічного ризику
- •27. Довірчий інтервал індивідуального значення залежної змінної
- •28. Дослідження розв’язків задачі лінійного програмування
- •29. Економіко-математичне моделювання та його етапи
- •30. Економічне тлумачення математичної моделі двоїстої задачі лп.
- •31. Економічний зміст двоїстої злп.
- •32. Економічний ризик та його види.
- •33. Елементи теорії злп.
- •34. Емерджентність: розкрити зміст, навести приклад.
- •38. Зведення задачі дробово-лінійного програмування до лінійного.
- •40. Інтервальні оцінки коефіцієнтів лінійного рівняння регресії.
- •41. Ітеративність емм.
- •42. Кваліфікаційна система ризиків
- •43.Кількісні показники ризику
- •44.Кількісні чинники ризику.
- •45. Класифікація ризику
- •46. Коеф. Детермінації: суть, обчислення, роль
- •47. Коеф. Кореляції: обчисл., тлумачення, зміст
- •48. Комплексна оцінка ек. Ризику
- •49. Концептологія емм,концепції мат.Моделювання
- •50. Крива економічного ризику.
- •51. Критерій методу найменших квадратів
- •52. Критерій Стьюдента
- •53. Критерій Фішера
- •55. Математична модель задачі лінійного програмування, її економічний зміст.
- •56. Метод Ейткена
- •57. Методи кількісних оцінок економічного ризику
- •58. Множинна лінійна регресія
- •59. Множники Лагранжа
- •60. Мультиколінеарність: причини явища, його наслідки
- •61. Обумовленість економіко-математичного моделювання
- •63. Означення моделі, її вербалізація. Типи мат. Моделей
- •64. Означення системи. Притаманні риси соц.-ек. Системи.
- •65. Основна нерівність теорії двоїстості
- •66. Основні припущення для парної лінійної регресії
- •67.Особливості побудови математичної моделі економічного явища чи процесу.
- •68.Охарактеризувати етап якісного аналізу моделі
- •69. Охарактеризувати етапи економіко-математичного моделювання
- •70. Переваги математичного моделювання як засобу пізнання
- •71. Перевірка лінійної регресійної моделі на адекватність
- •72. Передумови появи економ мат моделювання, як сучасного методу пізнання
- •73. Перша теорема двоїстої задачі лінійного програмування,її економ тлумачення
- •74. Підготовка економічної інформації для моделювання, її особливості
- •75. Подолання мультиколінеарності
- •76. Поняття соціально-економічної системи, її характеристика
- •77. Послідовність оцінки економічного ризику
- •78.Правила побудови двоїстих задач.
- •79. Практичні задачі емм.
- •80. Прийняття управлінських рішень, як сфера застосування результатів моделювання
- •81. Принципи аналізу економічного ризику.
- •82. Принципи моделювання, зокрема екон.-математичного моделювання, його причинність.
- •83. Ризик як економічна категорія.
- •84. Рівняння парної лінійної регресії.
- •85. Розв’язати задачу лінійного програмування симплекс методом
- •86. Розширена задача лінійного програмування
- •87.Складові екон-мат моделювання та взаємозв’язок між ними
- •88.Статистична побудова кривої ризику
- •90. Сутність економічного ризику та причини його появи
- •91. Сутність регресійного аналізу (економетричного моделювання)
- •92. Сутність цілочислового програмування, графічне розв’язання
- •93. Друга теорема теорії двоїстої задачі лінійного програмування
- •94. Схема перевірки гіпотез стосовно коефіцієнтів лінійного рівняння регресії.
- •95.Теорія графічного розв’язання задачі лінійного програмування
- •Визначаємо півплощини, що відповідають кожному обмеженню задачі.
- •96.Технологія економіко-математичного моделювання
- •97.Типологія математичних моделей економічних процесів та явищ.
- •98.Тлумачення результатів моделювання.
- •100. Умови застосування класичного симплекс-методу
- •101.Умови Куна-Такера.
- •102.Управління економічним ризиком.
- •103. Форми запису задачі лінійного програмування, охарактеризувати їх.
- •104. Явище автокореляції: причини, наслідки.
- •105. Явище емерджентності.
- •106. Явище синергетики в економіці.
- •108. Якісні чинники економічного ризику.
16. Властивості простої вибіркової лінійної регресії.
регресій на пряма проходить через точку (х,у).
залишки мають нульову коваріацію із спостережу вальними значеннями х та модальними значеннями у.
сума квадратів залишків є функцією від кута нахилу
випадкові відхилення – не корельовано із спостережу вальними значеннями у залежної змінної У (результативної ознаки).
Оцінки МНК є функціями вибірки.
Окрім рівняння регресії У на Х (У=b0+b1X) також має місце рівняння регресії Х на У:
Х=Со + by*Y, де by=(СоV(x,y)) ∕ (y сер.^2 – (y cep.)^2), Co= xcep.-by*ycep.
17. Властивості спряжених задач лп
Спряженими задачами ЛП називають початкову задачу і двоїсту до неї. Зв’язок між вихідною і двоїстою задачею полягає в тому, що коефіцієнти Сj цільової ф-ії початкової задачі будуть вільними членами системи обмежень двоїстої задачі. Вільні члени початкової задачі Ві стануть коефіцієнтами ф-ії мети двоїстої задачі. Матриця коефіцієнтів системи обмежень двоїстої задачі уявляє транспоновану матрицю коеф. системи обмежень початкової задачі. Двоїсті пари задач ЛП бувають симетричні та не симетр. У симетричних задачах обмеження прямої та двоїстої задач є нерівностями, а змінні обох задач набувають не відємного значення. У не симетричних задачах обмеження прямої задачі включають як нерівності, так і рівняння. Двоїста задача включає тільки нерівності, її змінні можуть набувати будь-яких значень.
Якщо пряма задача розв’язувалась на мінімум, всі нерівності будуть мати вигляд ≥, двоїста буде розвязуватись на максимум.
18 Гетероскедастичність: причини, наслідки
Головна умова класичного МНК є гомоскедастичність (Якщо дисперсія залишків стала для кожного спостереження). У випадку коли постійність дисперсії відхилень порушується, спостерігається гетероскедастичність. Тобто гетероскедастичністю називають явище, коли дисперсія залишків змінюється для кожного спостереження або групи спостережень.
Наслідки:
1.отримані оцінки коефіцієнтів є не зміщеними, лінійними, але не ефективними (збільшення дисперсії оцінок знижує ймовірність отримання максимально точних оцінок).
2. Дисперсія оцінок розраховується із зміщенням.
3. Висновки на підставі t та F статистики будуть не надійні, інтервальні оцінки також.
20. Глобальні складові мат. Моделювання: роль і призначення
У мат. моделюванні виділяють 2 взаємопов’язані частини:
І. постановка і побудова ММ;
2. дослідження отриманої ММ засобами математики з використанням пакету прикладної програми.
Утворення належної ММ досліджуваної проблеми включає в себе виокремлення суттєвих факторів, не втрачаючи простоти і точності. При наявності декількох факторів одного порядку ступеню значущості всі враховують або всі відкидаються: з’ясовуються початкові граничні умови, а при необхідності й інші додаткові чинники. На підставі якісної моделі визначаються найбільш впливові зв’язки. Найбільші труднощі, як і значні успіхи у моделюванні, і залежать від побудови належної ММ, тобто простої і адекватної. Роль мат. моделювання особливо значна в економічних дослідженнях, оскільки можливості проведення натурального економічного експерименту є досить складна. Навпаки, робота не з самим об‘єктом (явищем, процесом), а з його моделлю дає можливість відносно швидко досліджувати його основні (суттєві) властивості та поводження за будь-яких ймовірних ситуацій. Водночас обчислювальні (комп’ютерні, симулятивні, імітаційні) експерименти з моделями об’єктів дозволяють , спираючись на потужність сучасних математичних та обчислювальних методів і технічного інструментарію інформатики, ретельно та досить глибоко вивчати об’єкт у достатньо детальному вигляді.
