10. Системний аналіз економічного ризику

Аналіз ризику — це методологія, за допомогою якої невизначеність, що притаманна, зокрема, найважливішим показникам, які характеризують основні технiко-економiчнi параметри господарської діяльності i розглядаються в контексті майбутнього, піддається аналізу, власне, для того, щоб оцінити вплив ризику на вiдповiднi результати.

Комплексний підхід у ризикології дає можливість менеджерам та підприємцям більш ефективно використовувати ресурси, розподіляти відповідальність, покращувати результати діяльності підприємства та забезпечувати прийнятний рівень ризику.

Системний підхід ґрунтується на необхідності розглядати всі явища та процеси в їх взаємозв’язку, із урахування впливу елементів один на одного та зворотного зв’язку.

Своєчасна ідентифікація ризику та станів, до яких він може призвести, дає можливість вчасно попередити небажані наслідки, обрати більш гнучку стратегію. У разі підтвердження (перевірки) за допомогою кількісних оцінок показників ефективності і ризикованості, з’являється можливість формувати достовірні прогнози щодо майбутньої діяльності та плану.

11. Біфуркація економічних процесів

Процеси економічних біфуркацій – певні етапи життєвого циклу економічних структур (компаній, банків), за яких відбувається реорганізація певних економічних структур в нові структури; злиття, розподіл, розпад екон. Структур є аналогом фізичних фазових переходів. Фазовими переходами є також перехід від старих попередніх макрогенерацій до наступних (більш нових) макрогенерацій цей процес називають економічним „природнім відбором”.

Економічні фазові переходи І та ІІ роду. Фазові перевтілення за яких перші похідні ф-ії, що визначає економічну траєкторію, змінюються скачкоподібно, називаються фазовими економічними переходами (перевтіленнями) І роду. Фазові перевтілення за яких перші похідні ф-ії, що визначає економічну траєкторію, залишаються неперервними, а другі похідні змінюються скачкоподібно, називають фазовими економічними переходами ІІ роду.

Введення визначення екон. фазових переходів І та ІІ роду має реальний економічний зміст. Дійсно, в процесі економічних переходів (біфуркацій) відбувається різка скачкоподібна зміна економічної траєкторії та ряду соц-екон. параметрів, що впливають на екон. траєкторію.

Приклад екон фазових переходів І роду: різка зміна екон. траєкторії(наприклад, обіг) компанії, як результат закупілі компанією достатньо великих ресурсів у вигляді залучення інвестицій, кредитів, доходів. За таких умов компанія отримує різний статус (екон. стан високоприбуткової компанії із зростаючим обігом)

Прикладом екон. фазових переходів ІІ роду є процеси об’єднання, розподілу, розпаду компаній.

12. Взаємне розташування одр і опорної прямої при графічному розв’язані задачі лп

Графічний метод ґрунтується на геометричній інтерпретації та аналітичних властивостях задач ЛП.

Розв’язати задачу ЛП графічно означає знайти таку вершину многокутника розв’язків, у результаті підставлення координат якої лінійна цільова ф-ія набуває найбільшого (найменшого) значення.

Згідно з геометр. інтерпретацією задачі ЛП кожне і-те обмеження-нерівність визначає півплощину з граничною прямою Ai1X1+Ai2X2=Bi (i=1,2,…,m). Системою обмежень описується спільна частина (переріз усіх зазначених півплощин), тобто множина точок координати яких задовольняють усі обмеження задачі. Такі множини точок називають областю допустимих планів (розв’язків) задачі ЛП.

Умова невід’ємності змінних означає, що ОДР задачі належить першому квадранту системи координат двовимірного простору. Цільова ф-ія задачі ЛП геометрично інтерпретується як сім’я паралельних прямих.