10. Економічна система: сутність, структурні елементи.

Економічна система- сукупність економічних відносин, що історично виникли як сукупність економічних відносин, що історично виникли, складалися в процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання економічних благ; як сукупність юридично закріплених норм, правил, принципів, що визначають характер взаємин між людьми; економічна система- сукупність економічних відносин між суб’єктами, що хазяйнують, які здійснюють вибір способів оптимального використання обмежених ресурсів з метою задоволення індивідуальних і суспільних потреб.

Як і будь – яка інша система, економічна характеризується такими рисами, як цілісність, організованість, керованість, цілеспрямованість. Цілісність означає органічну єдність і сумісність різних сторін та елементів системи, домінування в ній сукупності економічних відносин, що відбивають її глибинну суть. Єдність обумовлює взаємодію, взаємопроникнення і

взаємозамінність елементів системи, забезпечує стійкість зв’язків між господарюючими суб’єктами. Керованість економічної системи – це сукупність об’єктивних і суб’єктивних чинників, що забезпечують її рівновагу. Цілеспрямованість економічної системи має на увазі чітке усвідомлення цілей, що ставить перед собою суспільство. Кінцева мета - вільний всебічний розвиток особистості. Але соціальна спрямованість суспільного виробництва залишається головним напрямком розвитку економічної системи. Економічна модель – не більше за формалізований опис системи. Вона відбиває абстрактні уявлення про найістотніші риси процесу чи об’єкта.

Модель відбиває економічну дійсність певною мірою спрощено, оскільки ґрунтується в основному на базових категоріях системи. Виділяють три основні моделі економічних систем: традиційна, ринкова, центрально – керована.

Традиційна система властива раннім етапам розвитку суспільства, до-індустріальній епосі, коли панувала аграрна ручна праця, люди значною мірою залежали від природних чинників. Традиції підтримувалися релігійною вірою. В економічній структурі традиційної системи домінувало натуральне господарство, ринкові відносини мали нерегулярний характер, ще не стали загальними.

Центрально – керована система характеризується монополією державної власності, розпорядником якої виступає державний апарат, відсутністю вільних товарно – грошових відносин, концентрацією в руках єдиного політичного й економічного центру усіх важелів впливу на господарську діяльність підприємств, значної частини додаткового продукту. Ринкова система характеризується свободою вибору, різноманітністю форм власності, розвитком ринкових відносин. Ринкові відносини охоплюють практично всі сфери життєдіяльності суспільства, хоча і не з однаковою інтенсивністю.

11. Типи економ сист та критерії ії класифік.

Історичні форми

[ред.]

Економічна система первісної общини

базувалась на спільній власності. Засоби праці були спільною власністю, а вироблений продукт розподілявся в інтересах всієї общини в цілому. Найбільшу долю отримували вожді, мисливці, воїни. Між всіма іншими членами общини продукт розподілявся порівну. Рабство означало перехід до приватної власності в її абсолютній формі. Власністю рабовласника є не тільки земля, засоби виробництва, але і сама людина, яка на нього працює. Раб не має сім'ї, будинку, господарства.

[ред.]

Феодалізм

розвинув приватну власність в абсолютній формі і в той же час послабив її абсолютний характер. Кріпак виступає і як суб'єкт, і як об'єкт власності. Як суб'єкт власності він має землю, сільськогосподарський реманент, худобу тощо. За звичаєвим правом в його рішення в межах його власності та сім'ї поміщик не втручався. Як об'єкт власності кріпак був змушений до відробіткового оброку (панщини), натурального (продукти виробництва) та (або) грошового оброку.

[ред.]

Капіталізм

При капіталістичному господарюванні, щоб організувати виробництво матеріальних благ, власник засобів виробництва повинен купити робочу силу, а не людину. Без цього немає виробництва. Отже, здійснюється купівля-продаж робочої сили (наймання на роботу) і починається капіталістичне виробництво. При цьому стрімко розвиваються ринкові відносини.

[ред.]

Сучасні форми

[ред.]

Чистий капіталізм

Характерними рисами та особливостями "чистого" капіталізму епохи вільної конкуренції є:

Приватна власність на фактори виробництва.

Ринкова система координації і управління господарської діяльності людей.

Свобода підприємництва і вибору діяльності.

Мета господарюючих суб'єктів - отримання максимального прибутку і діючи на свій страх і ризик.

Банкрутство чи прихід окремих нових виробників суттєвого значення для ринку немає.

Діє чиста або досконала конкуренція і отримується максимум прибутку при мінімумі витрат.

Забезпечується панування споживачів над виробниками, тобто виробляється тільки те, що купується.

[ред.]

Командна економіка

Командна економіка, або адміністративно-господарська система має такі характерні риси:

Суспільна власність на фактори виробництва.

Панування централізованого планування і розподілу економічних ресурсів.

Колективне прийняття господарських рішень шляхом централізації планування економічної діяльності.

Відсутність будь-якої конкуренції і монополізм виробників.

Відсутність ринкової системи стимулювання і мотивації виробників.

Панування виробника над споживачем. На ринках при такій системі купується тільки те, що виробляється. Вибору у споживача немає.

[ред.]

Традиційна економіка

Вона існує близько в 100 країнах. Основними специфічними рисами традиційної системи є:

Панування приватної власності.

Низький рівень економічного і соціального розвитку.

Багатоукладність економіки.

Залежний характер соціально-економічного розвитку.

Виробництво, розподіл і обмін базуються на звичаях, традиціях, культових обрядах.

Технічний прогрес різко обмежений.

Неписьменність населення, перенаселеність, високий рівень безробіття, низька продуктивність праці.

Темпи росту населення перевищують темпи росту промислового виробництва.

Велика зовнішня фінансова заборгованість.

Виключно висока роль держави і силових структур в економіці і політиці.

Країни традиційної системи є постачальниками сировини і матеріалів для світового господарства, служать ринком збуту готової продукції.

[ред.]

Змішані системи

Принципи "змішаної економіки" розробляли А.Вагнер, С.Чейз, Дж.М.Кейнс, Е.Хансен, П.Самуельсон та інші. Характерними рисами змішаних систем є:

Приватна власність у її різноманітних формах.

Переплітання, взаємопроникнення і взаємодоповнення колективного, приватного і державного господарств, а також взаємний перехід одного типу господарства в інший.

Соціальна орієнтація економіки, підвищення на її основі життєвого рівня людей. Людина стає головною цінністю в такій системі. Досягти цього можна лише на основі зростання регулюючої ролі держави, а з іншого боку, повинні проявлятись умови ринкового саморегулювання. У такому випадку держава не повинна втручатися в діяльність господарських структур. Для змішаних систем характерне поєднання саморегулювання і державного регулювання економіки.

Демократична форма управління спроможна забезпечити економічні, політичні та духовні гарантії для найбільш повної реалізації можливостей кожної людини.

Також іноді виділяють цифрову економіку - економічну систему постіндустріального суспільства, в якій основним продуктому виступає інформація.

Необхідно підкреслити те, що жодна з названих вище основних економічних систем не існує нині в чистому вигляді. Отже, Україна мусить скористатися кращими світовими надбаннями господарювання і, враховуючи власні особливості, побудувати економічну систему, засновану на різноманітності форм власності і видах господарювання.