Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпори економ теория.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
20.04.2019
Размер:
756.22 Кб
Скачать

Розрізняють:

Потенційний ВВП і фактичний ВВП.

Потенційний ВВП – це можливі об’єми виробництва продукції при умові повної зайнятості ресурсів.

Фактичний ВВП – реальний об’єм ВВП при реальній зайнятості ресурсів.

Валовий Національний Продукт – це вартість кінцевих товарів і послуг, виготовлених національними виробниками, як в межах країни, так і поза її межами.

Чистий внутрішній продукт (більш точний)

ЧВП розраховується , як ВВП –(мінус) фонд амортизації.

  • це об’єм виробництва, яке суспільство може споживати не скорочуючи виробничі можливості майбутніх періодів.

Амортизація – затрати на відновлення станків та ін.

Чистий Валовий продукт включає чисті інвестиції (гроші для розширення виробництва).

Національний дохід =(дорівнює) чистий внутрішній продукт –(мінус) непрямі податки на бізнес. Дає можливість виміряти доходи власників ресурсів від участі у виробництві в поточному періоді.

Особисті доходи – це національний дохід +(плюс) внески на соціальне страхування, податки на прибуток підприємств, нерозподілені прибутки підприємств і +(плюс) трансфертні платежі (допомога з безробіття, пенсії, стипендії та інші соціальні виплати).

Податки на особисті доходи = 13%

Інвестиції – вкладення грошей в виробництва. Розрізняють валові та чисті інвестиції.

Валові інвестиції включають чисті плюс амортизація.

Інвестиції бувають внутрішні і зовнішні. Внутрішні, коли інвестують у свою країну.

Прямі іноземні інвестиції і портфельні. Прямі – гроші вкладаються безпосередньо в виробництво. Портфельні – гроші вкладаються в акції(не дають контролю над підприємством).

Офшорна зона –це невеликі острівні держави, які дозволяють реєструватися підприємствам за плату.

22. Сист нац. Рахунків

Система національних рахунків (СНР) – це сукупність показників послідовного та взаємопов’язаного опису найважливіших процесів і явищ економіки: виробництва, доходів, споживання, нагромадження капіталу та фінансів. Ця система застосовується в умовах ринкових відносин.

Система національних рахунків (СНР) – методологія і методика підрахунку результатів суспільного виробництва. Система національних рахунків вміщує інформацію про всіх суб’єктів, які беруть участь в економічних процесах. Відображає всі економічні операції пов’язані з виробництвом, розподілом, перерозподілом доходів, нагромадження активів і кінцевим споживанням.

В 1947 році була оприлюднена перша доповідь статистичної комісії ООН, якій було запропоновано систему національного рахівництва.

1951 рік запропонована спрощена система національного рахівництва.

1952 рік запропонована стандартна система національного рахівництва.

1968 рік другий стандарт НР.

1993 рік статистична комісія запроваджує нову систему національних рахунків.

В нашій країні тільки в 1992 році з’явився указ президента про перехід до міжнародних стандартів статистики і обліків.

В 1993 рік впроваджується в Україні ціла система.

В 1998 році приймається нова програма бухгалтерського обліку, що завершує процес переходу до міжнародних правил.

Вона дає можливість подати ВВП на всіх стадіях його руху — виробництво, розподіл, перерозподіл і кінцеве споживання. Система національних рахунків виникла в розвинених західних країнах наприкінці 30 — першій половині 40-х років. її виникнення було зумовлене насамперед потребами органів державного управління в інформації для розробки економічної політики, прийняття рішень щодо регулювання ринкової економіки. Удосконаленню системи національних рахунків особливу увагу приділяли і приділяють міжнародні організації. Йдеться насамперед про ООН. Діюча система національних рахунків як міжнародний стандарт складається з двох рівнів:

зведені рахунки, що характеризують рух ВВП, національного доходу НД, фінансування капіталовкладень, операції з іншими країнами;

конкретизовані рахунки, що показують міжгалузеві зв'язки, рух доходів, розподіл і кінцеве споживання їх.

Система національних рахунків включає головні показники, які характеризують рух ВВП: чистий внутрішній продукт ЧВП, національний доход, отриманий в особисте розпорядження (у розпорядження домашніх господарств).

23. Основні показники результатів сусп. вироб (+сусп. продукт)

Макроекономічні показники, які характеризують результати суспільного виробництва умовно можна поділити на три групи:

  1. Потокові показники (вимірюються за певний проміжок часу): а) валовий внутрішній продукт (ВВП); б) валовий національний продукт (ВНП); в) чистий внутрішній продукт; г) чистий національний продукт; г) національний дохід; д) особисті доходи; е) доходи кінцевого використання; ж) споживчі витрати; и) інвестиційні витрати; ї) державні витрати.

  2. Показники запасів – економічні змінні, які відображають нагромадження та використання цінностей економічними суб’єктами і визначаються на певну дату: а) активи реальні та фінансові; б) національне багатство (сума активів, які є власністю домогосподарств, фірм, держави, нагромаджених суспільством за всю історію його існування).

  3. Показники економічної кон’юнктури (динаміка розвитку виробництва): а) рівень цін, інфляції; б) безробіття; в) процентні ставки; г) норма дивідендів.