Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
пит.і.с. 37-40.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
20.04.2019
Размер:
25.43 Кб
Скачать

37. Антропологічна соціологія а. Гелена та і. Фрайєра

Основна робота Гелена, присвячена питанням філософської антропології - «Людина, її природа і становище у світі» (1940).

Арнольд Гелен (1904-l976) у своїй філософії виходить з положення, що людина - це тварина біологічна. Неспеціалізованість якої робить її "збитковою істотою тому що вона (на відміну від інших тварин) погано оснащена інстинктами і не може вести чисто природне існування. Та в неї інтелект і образ життя обумовлені тілесно-анатомічно.

Гелен дотримувався консервативних поглядів. Його соціологічний проект будується на його розумінні людини як збиткового і одночасно діяльного. Так як у людини редуковані інстинкти, то її діяльність зумовлена ​​не інстинктами, а суспільством. Всі потяги людини формуються соціально в процесі виховання, а не є суто природними.

До залишків інстинктів у людини додаються різноманітні мотиви і потреби. Людина здатна

творити свій власний світ. Ця здатність - зворотна сторона недостатності. Досвід впорядковується у людини за допомогою мови і за допомогою соціальних інститутів.

Соціальні інститути надають людській психіці стабільність. Вони необхідні для додання людині певної ідентичності і виконують функцію «психічного розвантаження». Людина не може реалізувати себе безпосередньо. неможливо говорити про «природну» людину, існуючу окремо від культури.

УЩЕРБНІСТЬ=ЗБИТКОВІСТЬ!!!

Ущербність оголошується джерелом людської активності та діяльності, яка є компенсацією початкової біологічної неповноцінності неспеціалізованості людини. Людина може проявити свою активність всюди, на екваторі, на полюсі, у воді, на суші , під землею в космосі. Межею життя для тварини є її середовище проживання, а в людини це - культура. Саме культура компенсує-вважає А. Гелен - природні недоліки людини. При цьому культура в його розумінні - нe є щось внутрішнє невіддільне від людини . це є лише фон, щось зовнішньо існуюче саме по собі , світ, який компенсує людську ущербність. Так, наприклад, А. Гелен розглядає техніку. З його точки зору, техніка-це гігантська людина, що вимагає життя, і це ж життя сама руйнує. Техніка компенсує ущербність людини в її відношенні до природи.

Щоб певним чином обгрунтувати таке своє уявлення про культуру, А. Гелен вводить поняття "Культуроформуючої енергії", тобто біологічний фактор, який визначає появу культури як штучно обробленого і пристосованого для людиніи світу. В результаті у Гелена виходить, що культура - це як би підсумок біологічного оволодіння людиною природою, а сама людська біологія характеризується при цьому якоюсь вітальною "хаотичністю" і ірраціональною невизначеністю.

Специфічна людська біологія робить людину відкритою до світу. Щоб вижити, людина, за Геленом, повинна діяти, створювати різні соціальні інститути, організації, норми і моделі поведінки. Безліч інстинктоподібних імпульсів, вважає Гелен, вітально визначають плюралізм моральних і правових норм. Мотиви ж людської поведінки впираються в біологічні механізми . Найважливішу роль в них, на думку Гелена, грають інстинкти агресивності і взаємності. Оскільки людина в силу своєї збитковості є нестабільним істотою, то за природою вона незмінно ворожа до інших людей. Культура (держава та інші соціальні інститути) знімає надлишок спонукань людини, почасти нейтралізуючи цю ворожість людини до інших людей.

Важливе місце в антропологічної теорії А. Гелена зводиться до питання про те, як виживає особа. З його точки зору життя людських спільнот регулюється кількома основними інстинктами. (Він називає їх також соціальними peгyляторами). Ці інстинкти є і у тварин і у людей і вони піддаються біологічному об'єктивному опису. А. Гелен виділяє три основних регулятора-інстинкту

- Інстинкт турботи про потомство;

- Інстинкт захоплення перед квітучим життям і співчуття перед життям, яке гине;

- Інстинкт безпеки.

В результаті дії цих інстинктів у людини формується три етоси біологічного походження які зумовлюють солідарність або конфліктність суспільного життя людей. Так, наприклад, з інстинкту турботи про потомство (дитинча) виростає ідеологія гуманізму, а з інстинкту захоплення і співчуття – ідеологія споживання. З інстинкту (потреби) безпеки виникає держава, формується етика "закону і порядку".

Соціальний стан людини у А. Гелена багато в чому визначається роллю того чи іншого інстинкту, його розвитком. Так, наприклад, породжена інстинктом захоплення, етика споживання спочатку була властива лише буржуазії, тепер же її прийняли практично всі інші соціальні групи, а з синтезу ідеології гуманізму - поглядів інтелектуалів та етики споживацтва - виникає ідея соціалізму.

Таким чином, у філософсько-антропологічної теорії А. Гелена можна бачити як "біологічна ущербність" людини зумовлює і її саму і її соціальне життя.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]