79.Тарифне нормування заробітної плати: призначення та зміст.

Тарифне нормування оплати праці як складова організації заробітної плати здійснюється за допомогою тарифної системи.

Тарифна система відображає поділ працівників за професіями, спеціальностями і кваліфікацією.

Професія характеризує трудову діяльність і зайнятість працівника відповідно до одержаної ним підготовки, придбаних теоретичних знань і практичних навичок.

Спеціальність відображає внутрішньопрофесійний поділ праці. Це поняття вужче порівняно з поняттям «професія».

Кваліфікація - сукупність виробничих знань, умінь, певних практичних навичок.

За допомогою тарифної сітки, що є основою регулювання проф. – кваліфікаційного поділу та руху раб . сили , можна встановити рівні середньої кваліфікації робітників та складності роботи.

Для правильного використання робочої сили на підприємствах під час планування чисельності робітників, перетарифікації робіт великого значення набуває зіставлення середнього розряду робітників і робіт. Ці величини мають відповідати один одному. Якщо середній розряд робіт випереджає середній розряд робітників, то це призводить до несвоєчасності освоєння виробничих потужностей, втрат робочого часу, випуску бракованої продукції

Важливим елементом тарифної системи є тарифна ставка. Тарифна ставка визначає розмір заробітку за годину, день або місяць роботи.

Ставка 1-го розряду- це мінімальна заробітна плата працівника, визначена в колективному договорі, тобто вона відбиває законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче від якого не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, годинну норму праці.

Денні тарифні ставки установлюються в тих галузях, в яких розраховуються змінні норми виробітку.

Місячні тарифні ставки використовуються для певних категорій допоміжних робітників, а також робітників, зайнятих експлуатацією електроенергетичних установок.

Середня тарифна ставка робітників визначається як середня арифметична величина із тарифних ставок, зважена на кількість робітників, котрі мають однакові тарифні ставки.

80.Основні елементи тарифних умов оплати праці та підходи до їх визначення

Єдині тарифні умови оплати праці робітників і службовців за загальними (наскрізними) професіями та посадами складаються з:

1)Єдиної тарифної сітки оплати праці робітників і службовців за загальними (наскрізними) професіями та посадами

2)переліку професій робітників з віднесенням до розрядів Єдиної тарифної сітки оплати праці робітників і службовців за загальними професіями та посадами

3)переліку професій робітників, зайнятих на вантажно-розвантажувальних роботах з віднесенням до розрядів Єдиної тарифної сітки оплати праці робітників і службовців за загальними професіями та посадами

4)переліку виробництв та робіт з віднесенням зайнятих на них робітників до розрядів Єдиної тарифної сітки оплати праці робітників і службовців за загальними професіями та посадами

5)переліку посад службовців загальних (наскрізних) професій з віднесенням до розрядів Єдиної тарифної сітки оплати праці робітників і службовців за загальними (наскрізними) професіями та посадами

6)переліку посад службовців, зайнятих на підприємствах, в установах та організаціях транспорту, автомобільних доріг, транспортно-експедиційного обслуговування, переробки та зберігання вантажів, зв'язку, друку, гідрометеорологічної служби з віднесенням до розрядів Єдиної тарифної сітки оплати праці робітників і службовців за загальними (наскрізними) професіями

7) переліку посад керівників, спеціалістів та службовців навчально-курсових комбінатів (навчальних пунктів), технічних шкіл та інших навчальних закладів професійного навчання робітників на виробництві з віднесенням до розрядів Єдиної тарифної сітки оплати праці робітників і службовців за загальними (наскрізними) професіями та посадами

8) схеми диференціації за розрядами посад керівників, спеціалістів і службовців навчально-курсових комбінатів (навчальних пунктів), технічних шкіл та інших навчальних закладів професійного навчання робітників на виробництві залежно від кількості слухачів, освіти і стажу роботи

9)При введенні Єдиної тарифної сітки оплати праці зберігається діючий порядок встановлення надбавок, доплат, премій та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

10) Перегляд тарифних робітників і службовців загальних професій і посад провадиться керівниками підприємств, організацій та об'єднань при зміні розміру мінімальної заробітної плати відповідно до рішення Кабінету Міністрів України щодо його введення.

11)Віднесення загальни посад і професій працівників підприємств, установ і організацій, які не передбачені цими умовами, провадиться Мінпраці за погодженням з Мінфіном за поданням відповідних міністерств і відомств.

81. Тарифна сітка.Тарифна сітка – шкала кваліфікаційних розрядів і тарифних коефіцієнтів, за допомогою яких установлюється безпосередня залежність розміру зар.плати від складності робіт і рівня кваліфікації. Гол.фактором диф-ї є складність робіт. Тарифний розряд є показником міри складності праці, котру виконує працівник та рівня його квал-ї. Тар.коефіцієнт показує у скільки разів тар.ставки 2 та ін. розрядів більші за ставку першого. Тар.ставка – виражений у грош.формі абсолютний вимір оплати праці за од.роб. часу. Основними харак-ми тар.сітки є: 1 кількість розрядів; 2 діапазон тарифних коефіцієнтів; 3. Хар-ер зміни тар.коефіцієнтів. Варіантами побудови є тар.сітки з прогресивним та регресивним типом зростання тар.коефіцієнтів. прогресивний – доцільно коли дефіцит висококваліфікованих робітників, регресивний – дефіцит низько кваліфікованих.