- •6. Утвердження Володимира Мономаха на київському столі
- •7. Державні заходи Володимира Мономаха
- •8. Правління Мстислава Володимировича
- •Перебіг
- •Гетьманування івана скоропадського. Решетилівські статті
- •Заходи, спрямовані на підрив економіки гетьманщини
- •Наступ царату на українську культуру
- •Утворення малоросійської колегії
- •3. Формування багатопартійності в Україні наприкінці 80-х - початку 90-х pp.
- •5. Політичний спектр партій України на початку 90-х pp.
- •5.1. Ліві партії.
- •5.2. Центристські партії.
- •5.3. Праві партії.
- •І. Вступ
- •Іі. Політичні парті.
- •Денонсація більшовиками миру, початок війни
- •[Ред.]Бої на Правобережжі (березень-липень 1919)
- •[Ред.]Контрнаступ об'єднаного війська унр і зоунр
- •[Ред.]Трикутник смерті
- •Етапи [ред.]Переддень
- •[Ред.]Наступ польсько-українських союзників
- •[Ред.]Контрнаступ більшовиків
- •[Ред.]«Диво на Віслі»
- •[Ред.]Перемир'я
- •[Ред.]Листопадовий чин
- •Початок громадської діяльності
- •[Ред.]Партійна та парламентська активність
- •[Ред.]Голова української парламентської репрезентації
- •[Ред.]Підготовка до проголошення незалежності Західної України
- •[Ред.]На чолі Західноукраїнської Народної Республіки
- •[Ред.]На еміграції
- •Початок громадської діяльності
- •[Ред.]Війна і полон
- •[Ред.]Розбудова української армії
- •[Ред.]Після поразки визвольних змагань
- •[Ред.]Еміграція
- •Формальний привід
- •Три етапи
- •Переддень війни
- •[Ред.]Сили сторін
- •[Ред.]Захоплення Лівобережжя і Півдня України
- •[Ред.]Наступ більшовиків на Правобережжі
- •[Ред.]Контрнаступ українських військ і німецько-австрійських союзників
[Ред.]Перемир'я
Ризький мир
Воєнні дії на польсько-радянському фронті були припинені після укладення 09.11.1920 польським і більшовицьким керівництвом перемир'я. Проте вже наступного дня в районі Шаргорода червоноармійці підступно контратакували українські дивізії, які після двох тижнів кровопролитних боїв через брак набоїв і військового спорядження 21.11.1920 були змушені відступити у Галичину.
[ред.]Мир
В березні 1921 у Ризі між Польщею, з одного боку, та РСФРР і УРСР з другого, підписано Ризький мирний договір 1921.
Листопадове 1918 р. повстання у Львові. Утворення ЗУНР.
Напередодні Першої світової війни велика частина українських земель — Східна Галичина, Буковина та Закарпаття — перебували у складіАвстро-Угорщини. Коли в жовтні 1918 року в умовах воєнної поразки австро-німецького блоку та національно-визвольної боротьби народів Австро-Угорська імперія розпалася на декілька незалежних держав, і українці почали робити рішучі заходи зі створення власної держави на західноукраїнських землях.
Наприкінці вересня 1918 року у Львові було сформовано Український Генеральний Військовий Комісаріат (УГВК), який розпочав роботу з підготовки збройного повстання. У жовтні 1918 р. головою комісаріату було призначено сотника Легіону Українських Січових СтрільцівДмитра Вітовського.
18 жовтня 1918 р. у Львові на зборах всіх українських депутатів австрійського парламенту, українських членів галицького і буковинськихсеймів, представників політичних партій Галичини і Буковини, духовенства і студентства було утворено Українську Національну Раду(УНРада) — політичний представницький орган українського народу в Австро-Угорській імперії.
19 жовтня 1918 р. УНРада проголосила Українську державу на всій українській етнічній території Галичини, Буковини і Закарпаття. Було вирішено виробити демократичну конституцію та обрано президента Української Національної Ради, яким став Євген Петрушевич.
31 жовтня 1918 р. у Львові стало відомо про приїзд до міста Польської ліквідаційної комісії (створена 28 жовтня 1918 р. у Кракові), яка мала перебрати від австрійського намісника владу над Галичиною — і включити її до складу Польщі. УНРада поставила перед австрійським урядом питання про передачу їй всієї повноти влади у Галичині та Буковині. Проте австрійський намісник Галичини генерал К. Гуйн відповів категоричною відмовою. Тоді на вечірньому засіданні УГВС (Українського Генерального Військового Комісаріату) 31 жовтня 1918 р. було вирішено взяти владу у Львові збройним шляхом.
[Ред.]Листопадовий чин
В ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 р. стрілецькі частини, очолювані сотником Дмитром Вітовським, зайняли всі найважливіші урядові установи у місті (крім залізничного вокзалу, що стало однієї з помилок і причиною втрати Львова).
9 листопада 1918 р. УНРада утворила свій тимчасовий виконавчий орган, якого 13 листопада 1918 р. було перетворено на уряд —Державний Секретаріат ЗУНР-ЗО УНР.
13 листопада 1918 р. було затверджено Конституційні основи новоствореної держави — «Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської монархії», згідно з яким вона отримала назву «Західно-Українська Народна Республіка». Закон визначав територію ЗУНР, яка включала українські етнічні землі і охоплювала Галичину, Буковину і Закарпаття. Територія ЗУНР становила 70 тис. кв. км, населення — 6 млн осіб. Затверджено герб держави — Золотий Лев на синьому тлі, та прапор — блакитно-жовтий. Національним меншинам на території ЗУНР гарантувалися рівні права з українським населенням.
Тимчасовий Основний закон ЗУНР був з часом доповнений цілим рядом законів: про організацію війська (13 листопада 1918 р.), тимчасову адміністрацію (15 листопада 1918 р.), тимчасову організацію судівництва (16 листопада і 21 листопада 1918 р.), державну мову (1 січня 1919 р.), шкільництво (13 лютого 1919 р.), громадянство (8 квітня 1919 р.), земельну реформу (14 квітня 1919 р.).
Наслідком активної зовнішньо-політичної діяльності ЗУНР стало відкриття посольств в Австрії, Угорщині і Німеччині і дипломатичних представництв у Чехо-Словаччині, Канаді, США, Бразилії, Італії та ін.
Дайте короткі історичні довідки про таких діячів: Є.Петрушевич, С.Петлюра, П.Скоропадський, Є.Коновалець.
Євге́н Петруше́вич(*3 червня 1863, Буськ — †29 серпня 1940, Берлін) — український громадсько-політичний діяч, президент Західноукраїнської Народної Республіки(ЗУНР).+ Президент Української Національної Ради
Коментар: