32. Концепція влади й політичного лідерства за ф.Ніцше (за книгою "Так говорил Заратустра").

Воля до влади - це основне поняття у філософії Ніцше, поняття, за допомогою якого все повинно тлумачити і до якого, врешті-решт все повинно бути зведено. Це метафізичне або, краще сказати, онтологічне поняття, оскільки "воля до влади" є відповіддю Ніцше на питання "Що є те, що є?".

Ніцше одним з перших оголосив волю до влади рушійною силою історії. Він бачив у волі до влади творчий інстинкт, який проявляється, перш за все, у лідерів, які не тільки ненаситно прагнуть до прояву влади та її застосування, а й долають інерцію натовпу, володіючи надлюдськими якостями.

Таким чином, Ніцше вперше сформулював дві тези, які в подальшому отримали розвиток в політичній психології. Перша теза стосується природи лідерства як ірраціональної, інстинктивної сили, що зв'язує лідера і його послідовників. Друга теза приписує лідеру видатні якості, перетворюють його на надлюдину.

Ф. Ніцше трактував двояке походження лідерства: є лідери натовпу, які лише висловлюють інтереси мас, а є справжні герої –надлюди. Творчий інстинкт героїв, їх прагнення мати владу й визначає зміст людської історії. "Ціль людства, - писав Ф. Ніцше, - полягає у його вищих представниках... Людство має безустанно працювати, щоб народжувати великих людей - в цьому, і ні в чому іншому, полягає його завдання" (Ф. Ніцше "Так говорив Заратустра"). Тому влада і способи її досягнення лідерами не залежать від моралі, тому що "мораль - це зброя слабких".

Він намагався обгрунтувати, що тільки великі особи, надлюди, як вищі представники людства, творять історію. Надлюдина не обмежена нормами існуючої моралі, стоїть по той бік добра і зла. На його думку, за застарілу мораль чіпляються слабі. Надлюдина може бути жорстокою до звичайних людей, це сильна вольова особа. Його відрізняють високі життєві сили і воля до перемоги.

33. Сучасні українські політичні лідери. Коротка характеристика персоналій і політичних доктрин.

Серед політичних лідерів сучасної України виокремлюється два типи:

• "поступливий" — лідер консервативного типу, тобто такий, що під певним тиском намагається зберегти у країні існуючу систему;

• "інверсійний" — лідер, якого визнають і сприймають не так завдяки його особистим заслугам, як через переслідування його владою чи критику з боку інших лідерів або політичних сил.

Лідерів, які обстоюють ідеї справді революційних перетворень (у найкращому розумінні), в Україні нині ще надто мало, навіть на тлі надзвичайно розвиненого популізму та безлічі різноманітних розігруваних політичних спектаклів.

Нині в Україні не бракує так званих розмитих лідерів, які діють адекватно суспільно-політичним змінам і конкретним колізіям. Таких лідерів скоріше забагато. А тому поява дедалі більшої кількості лідерів елементарного популістського типу загрозлива для України. Хоча суспільство сьогодні надто гостро потребує сильних лідерів, гідних сповна взяти на себе відповідальність за долю всієї нації, а не лише своїх виборців.

Безумовно, сучасна Україна потребує насамперед демократичних лідерів, але багато з них все ще сповідують і використовують авторитарні норми управління. Серед багатьох якостей сучасного політичного лідера в Україні варто виокремити почуття національної самосвідомості і гордості, відчуття єдності з народом. Іншими словами, лідера посткомуністичної України характеризує не так уміння красиво висловлюватись, як те, якою мірою він здатний бути захисником національних інтересів, обстоювати їх.

Головними політичними лідерами сучасної України є Віктор Янукович і Юлія Тимошенко. Причому, якщо теперішній президент України є «поступливим» лідером, то пані Юлія, на даний момент, типовий «інверсійний» представник політичного лідерства.

Віктор Янукович

Вихід Віктора Януковича на всеукраїнську арену політичного лідерства відбувся після висування голови Донецької обласної державної адміністрації на посаду керівника уряду. І це, безперечно, сприяло зростанню його відомості не тільки серед представників шахтарського краю, а й у національному масштабі.

Серед позитивних рис характеру В. Януковича виокремили цілеспрямованість (28%), упевненість (20%), рішучість (15%), врівноваженість (14%), комунікабельність (13%), наполегливість і активність (по 9%). Ці риси характеру, що, на думку психологів, притаманні іміджу особистості колишнього прем'єр-міністра України, можна кваліфікувати як базові. За ними респонденти назвали його схильність до компромісу (4%), розважливість, правдивість, відповідальність і ораторські дані (по 3%).

Не обійшлося, звичайно, й без негативних рис характеру, В. Януковичу притаманні такі риси характеру, як неврівноваженість, емоційність, непослідовність, агресія і грубість.

Юлія Тимошенко

Колишній прем'єр-міністр Юлія Тимошенко – яскрава й непересічна особистість, що інтуїтивно відчуває, як треба працювати з мас-медіа, має дуже пристойну PR-команду. Зрозуміло, ці суб'єктивні й об'єктивні чинники сприяли дуже високому рівню відомості цієї жінки-політика. Як і в кожної живої людини, у Ю. Тимошенко є позитивні й негативні риси характеру.

Серед позитивних експерти виокремили насамперед вольові якості (39%) і цілеспрямованість (33%). За показником сили волі вона випередила всіх чоловіків.

Далі наші респонденти назвали впевненість (21%), активність, рішучість і розум (по 12%), лідерські якості (11%) і врівноваженість (9%). Окрім того, психологи назвали такі риси характеру, як сміливість (7%), комунікабельність, енергійність, стабільність (по 6%), переконливість і оптимізм (по 5%), хитрість – як позитив! – (4%), амбітність, емоційність, ораторські дані (по 4%), відвертість, дипломатичність, професіоналізм, освіченість і гнучкість (по 3%).

Водночас експерти назвали її неврівноваженою (31%), лицемірною (17%), неправдивою (13%) і безкомпромісною (10%). Далі вони вивели такі негативні, на їхню думку, риси характеру, як самовпевненість (7%), безвідповідальність (6%), егоїзм і агресивність (по 4%), жадібність і впертість (по 3% від загальної кількості опитаних).

Говорячи про політичних лідерів сучасної України, варто також згадати Віктора Ющенко, який на теорії здавався представником «інверсійного» типу, а практика показала, що він, як і його конкурент В. Янукович – «поступливий».

Віктор Ющенко

Колишній Президент нашої держави на початку свого президенства був охарактеризований психологами як вольовий (36%), цілеспрямований (34%) і впевнений у собі (30%) політик. Вони вважали його врівноваженим (22%) і таким, що має лідерські якості (20%).

На думку експертів, В. Ющенко – розумний (16%), рішучий і чесний (по 13%), комунікабельний (11%), добрий, розважливий і відповідальний (по 7%). Крім того, його назвали сміливою, щирою людиною, оптимістом, стабільною особистістю, що має ораторські дані (по 5%).

Респонденти також виокремили його відкритість, ініціативність, організаторські здібності і гнучкість (по 4%). На додаток до цього його оцінили як екстраверта (4%), енергійну, гуманну, справедливу, компромісну й самокритичну людину (по 3% відповідно).

Водночас В. Ющенко був охарактеризований як людина, що має недостатньо вольові риси характеру (11%), є нестабільним (6%), поступливим, непослідовним і повільним у діях (по 3%). До кінця його президентства відсоток цих рис зріс.