Розділ III
ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ ОПЕРАТИВНИХ ЗАВДАНЬ
О 014:45 прозвучав сигнал «Тривога» за яким пожежний №1 швидко прямує в гараж одягає спеціальний одяг і спорядження. Відповідно до табеля оперативного розрахунку пожежні №1 та №2 відчиняє ворота гаража та з пожежними №3, №4 займають свої місця в автомобілі (в пожежний автомобіль пожежний №2 сідає з лівого боку ) (мал. 3.1.)
Під час слідування до відкритої водойми начальник караулу доводить інформацію, що надзвичайна подія сталась по вул. Кївська пляж «Хімік»)
По прибуттю до місця надзвичайної ситуації пожежний №1 по команді командира відділення разом з пожежним №2 приступають до початку рятування:
На воді ПРР починаються з локалізації району пошуку. Якщо надзвичайна подія відбулася на очах у свідків або розміри водоймища невеликі, то локалізація району пошуку буде простою. При виході за контрольні терміни або втраті людини (групи людей) район пошуку розширяється. На річці це буде коридор між її берегами. При визначенні району пошуку потерпілих необхідно враховувати швидкість і напрям руху, як основного, так і підводного перебігу води.
П ошукові роботи на воді передбачають наявність засобів порятунку, придатних для використовування на конкретному водному рельєфі: катерів. надувних моторних і весельних човнів, інших підручних засобів і проводяться в тому випадку, якщо потерпілий знаходиться у воді.
На річках пошук здійснюється вниз за течією від місця попадання потерпілого у воду.
Потрібно проводити огляд всього водного простору, особливу увагу звертаючи на місця неоднорідностей на воді - водоверть, водорості. окреме каміння, вітки, колоди і ін., куди течія могла б затягнути потерпілого. Деякі місця простіше оглядати з берега, при необхідності організовуючи страховку рятівників.
Ефективність ПРР в умовах крупних водоймищ (океан, море, озеро, водосховище) залежить від правильного планування операції пошуку, що включає:
- визначення самих можливих координат місцезнаходження об'єкту пошуку;
- облік чинників, які можуть викликати зсув об'єкту;
- вибір найефективнішої схеми пошуку стосовно конкретної обстановки;
- визначення оптимального шляху проходження пошукових судів;
- необхідність залучення до пошуку літаків і вертольотів.
Після отримання первинного повідомлення про біду необхідно визначити район найвірогіднішого місцеположення об'єкту з урахуванням всієї наявної інформації. Якщо відоме хоча б приблизно початкове місце зникнення об'єкту, то найдоцільніший район пошуку розташовується навкруги цього місця з урахуванням дрейфу об'єкту. При визначенні зсуву об'єкту під впливом дрейфу повинні враховуватися зсуви, викликані постійними, приливно-відпливними і вітровими течіями, а також бічний знос, викликаний вітром.
Дані по постійних і приливно-відпливних течіях вибираються з навігаційних допомог, а по вітровій течії і бічному зносу - із спеціальних таблиць. Основними чинниками при виборі найефективнішої схеми візуального пошуку є тип і число пошукових засобів. Пошукові роботи ведуться з урахуванням дальності виявлення об'єкту в даних конкретних умовах. Дальність виявлення - ця відстань, на якій можна побачити об'єкт з пошукового засобу з висоти розташування ока спостерігача над рівнем моря.
Звичайно дальність виявлення менше дальності видимості, визначуваної метеоумовами. Планування пошуку повинне включати оцінку дальності виявлення, причому це робиться із значним запасом.
Надання першої медичної допомоги
Непритомність — короткочасна втрата свідомості внаслідок недостатнього кровообігу мозку. Спочатку можуть виникнути слабкість, головокружіння, шум у вухах, потемніння в очах і т.п. Зазвичай цим напад і обмежується, тобто втрати свідомості не виникає.
П ерші ознаки непритомності — позіхання, збліднення шкіри, холодний піт на чолі, дихання. Іноді втрата свідомості настає зразу без попередніх ознак: у потерпілого слабкий і частий пульс, зіниці розширені, поверхневе дихання, іноді виникають судоми. Непритомність може тривати короткий час, але необхідно надати першу допомогу. Потерпілого виносять на свіже повітря, кладуть на спину з опущеною головою і піднятими догори ногами, комір і ремінь розстібають, дають понюхати нашатирний спирт, одеколон або оцет. Після повернення до хворого свідомості його слід напоїти гарячим чаєм або кавою. Якщо хворий починає дихати з хрипом чи взагалі перестає дихати, то слід перевірити, чи немає западання язика. При цьому голова має бути піднятою. Якщо у потерпілого спостерігаються судоми, то в цій ситуації необхідно підняти голову та слідкувати за тим, щоб язик не западав. Можлива відсутність дихання і пульсу, що може бути симптомом тяжкого стану серця і мозку. У такому разі необхідно вжити заходів оживлення потерпілого, тобто провести зовнішній масаж серця та зробити йому штучне дихання до прибуття швидкої допомоги (реанімаційної бригади). У разі непритомності, що супроводжується судомами та тривалою відсутністю свідомості, слід звернутися за допомогою до лікаря.
Потопаючий
Потопати може людина, яка не вміє добре плавати, фізично ослаблена або стомлена, хвора або поранена, а також людина, яка опинилась в холодній воді або випадково впала у воду. Якщо не допомогти цій людині, вона може загинути. Про те, що людині потрібна допомога, можуть свідчити такі ознаки:
спроба плисти не призводить до просування вперед;
на обличчі з'являється вираз відчаю;
людина кличе на допомогу або махає руками, щоб привернути увагу;
хвора або поранена людина може триматись однією рукою за уражену частину тіла;
людина намагається наблизитись до берега або човна, хапається за пліт або борт човна;
потопаюча людина хаотично махає руками, намагаючись висунутись із води, щоб набрати повітря, замість того, щоб намагатись плисти;
подібні намагання мимовільні та продовжуються недовго;
тіло у воді перебуває у вертикальному положенні, ноги не виконують плавальних рухів.
Прийняття рішення
У такій ситуації особливе значення має правильний вибір
способу надання допомоги потерпілому. Огляд місця події з метою
виявлення реальної та потенційної загрози відіграє в такому
випадку важливу роль. Слід розуміти, що потопаюча людина діє
несвідомо та інстинктивно. Навіть якщо це дитина, ваш приятель чи
близька вам людина, вони можуть учепитись у вас мертвою хваткою та
будуть тягнути вас під воду навіть тоді, коли вони перебувають вже
під водою, але ще не знепритомніли. У такому разі ви не тільки не
допоможете, але й самі можете потонути. Ось чому, допомагаючи
потопаючому, ніколи не підходьте до нього близько спереду. Слід
наближатись до потопаючого спереду, тримаючи поперед себе
рятувальний круг, жердину чи інший плавучий засіб (рятувальний
жилет, рятувальний нагрудник і таке інше). Тому потрібно швидко
оцінити обставини і прийняти найбезпечніше рішення.
Способи надання допомоги потопаючому
Завжди розпочинайте із самого простого, а в разі невдачі
перед тим, як приступити до більш ризикованих дій, краще
подумайте, як зменшити ризик.
Словесний метод
Перебуваючи у безпечному для вас місці, ясно, чітко та
коротко скажіть потопаючому, що і як він має робити, підбадьорюйте
його словами, намагайтесь заспокоїти його, тоді він швидше
зрозуміє ваші поради.
Метод дистанційної подачі рятувальних засобів та витягання
Якщо поблизу вас є який-небудь плавучий предмет (краще
рятувальний круг), киньте його так, щоб потопаючий міг за нього
вхопитися. Краще, якщо встигнете прив'язати до нього вірьовку
(пасок), за яку потім зможете підтягнути потерпілого до берега чи
на мілину.
Якщо ви знайшли вірьовку, то один кінець її закріпіть на
плавзасобі або за береговий предмет, а інший - за рятувальний круг
чи інший плавучий предмет, який ви подаєте потопаючому. Перед
витягуванням потопаючого станьте так, щоб у вас була гарна опора
або ухопіться за плавзасіб чи за береговий предмет, щоб ви самі не
впали у воду і потопаючий не потягнув вас за собою.
Вхід у воду на мілководді
Якщо нещастя трапилось на мілководді, можливо ви зможете наблизитись до потерпілого вбрід, щоб подати рятувальний засіб, але тримайте рятувальний засіб так, щоб він був між вами та потерпілим. Міцно стійте ногами на дні, тримайтесь однією рукою за яку-небудь опору, наприклад причал (кущ, гілку дерева), та протягніть довгу жердину потерпілому. Якщо присутніх багато, мутворіть живий ланцюжок, міцно взявшись за руки.
Використання човна
Спробуйте наблизитись до потопаючого на човні так, щоб кинути йому який-небудь плаваючий предмет або простягнути жердину. Якщо човен невеликий, подавати жердину треба з носа або з корми, щоб при підтягуванні потопаючого човен не перекинувся. Якщо човен такого розміру, що можна на нього взяти постраждалого, підходити до потерпілого також потрібно носом або кормою, щоб при втягуванні його в човен, човен не перекинувся.
Ніколи не стійте на човні на повний зріст під час рятування потопаючого.
Рятування уплав
При наближенні до потопаючого уплав слід тримати поперед себе
будьякий плаваючий предмет (краще рятувальний круг), щоб
потопаючий хапався за нього, а не за вас, і подавати його на
витягнутих руках, щоб потопаючий не зміг до вас дотягнутись.
Підтримуйте з ним зоровий та голосовий контакт. Підбадьорюйте
потерпілого, намагаючись примусити його працювати ногами в той
час, коли за допомогою плаваючого предмета будете тягти його до
берега чи до найближчої мілини.
Буксирування потерпілого
При буксируванні вплав потерпілий може бути не в змозі
працювати ногами, щоб допомогти вам, але може вхопитись за вас
руками. Тому потрібно буксирувати його на якомога більшій відстані
від себе і бути готовим у будьякий момент ухилитись від його спроб
вхопитись за вас руками. Спробуйте умовити його лягти на спину або
перевернути його самому, якщо маєте такий досвід.
Якщо ви не маєте нічого під руками, намагайтесь підпливти до
нього ззаду, попросивши когось на березі відвертати його увагу від
вас.
К оли це не вдасться, спробуйте розвернути його спиною до
себе, схопивши його лівою рукою за ліву руку, якщо можливо, вище
ліктя і різким рухом розвернути його спиною до себе і захопити
його зігнутою в лікті лівою рукою під підборіддя. Утримуючи його
лежачим на спині, буксируйте до берега або до найближчої мілини,
одночасно спробуйте умовити його допомагати своїми ногами вам
плисти. При цьому ніколи не забувайте про особисту безпеку. Якщо
ви відчули, що втрачаєте контроль над своїми рухами або
відчуваєте, що потерпілий осьось схопиться за вас руками, різко
відштовхнувшись, тимчасово віддаліться від нього, а відновивши
координацію своїх дій, спробуйте знову надати допомогу
потерпілому.
Серцево-легенева реанімація
Утоплення - одна з форм механічної асфіксії, що розвивається
в результаті попадання рідини в дихальні шляхи або внаслідок
ларингоспазму і припинення дихання чи з зупинкою серця в
результаті психічної (страх) і рефлекторної (удар об воду,
холодовий шок) дії.
Невідкладна допомога повинна бути спрямована на якнайшвидше
відновлення дихання і кровообігу.
Витягши потерпілого з води, необхідно:
швидко очистити верхні дихальні шляхи від піску, мулу та
водоростей, для чого, ставши на праве коліно, покласти потерпілого
вниз обличчям його черевом на своє ліве стегно, лівим передпліччям
натиснути на спину, щоб вивільнити від води та предметів дихальні
шляхи, одночасно пальцями правої руки вичищати порожнину рота від
мулу, піску та водорослів;
одночасно з очищенням ротової порожнини подразнювати корінь
язика та глотку пальцями, щоб викликати блювання, яке прискорить
відновлення життєвих функцій;
покласти потерпілого на спину, щоб голова була відкинута
назад для розправлення дихальних шляхів, для цього можна
використати валик з одежі, дитячий рятувальний круг тощо;
визначити наявність дихання протягом 5 секунд;
якщо воно відсутнє, почати робити штучну вентиляцію легень
потерпілого способом "з рота в рот";
визначити наявність пульсу на сонній артерії протягом 10
секунд;
за його відсутності водночас із штучним диханням виконувати
непрямий масаж серця (на одне вдування робиться від п'яти до
п'ятнадцяти масажних поштовхів на грудну клітину /на грудину між
ребрами в районі серця/), і цей цикл повторювати до появи ознак
дихання і серцебиття;
разом із штучним диханням здійснювати нагрівання тіла
розтиранням.
Добре тренований рятувальник починає робити штучну вентиляцію
легенів методом "з рота в рот" або "з рота в ніс" під час доставки
потерпілого до катера або на берег.
Одночасно з наданням допомоги необхідно викликати "швидку
медичну допомогу" або якнайшвидше, не припиняючи реанімації,
доставити потерпілого до лікарні.
------------------------------------------------------------------
| Серцево-легенева реанімація |
|----------------------------------------------------------------|
| ВІК |Дорослий |Дитина |Немовля |
| |понад 8 років |1-8 років |до 1 року |
|----------+------------------+-------------------+--------------|
|ПОЛОЖЕННЯ |Дві руки на нижній|Одна рука на нижній|Два пальці на |
|РУК |половині грудини |половині грудини |нижній |
| | | |половині |
| | | |грудини (на |
| | | |ширині |
| | | |одного пальця |
| | | |нижче сосків) |
|----------+------------------+-------------------+--------------|
|ГЛИБИНА |Приблизно |Приблизно |Приблизно |
|ПОШТОВХІВ |4-5 см |3 см |2 см |
|----------+------------------+-------------------+--------------|
|ВДУВАННЯ |Повільно до |Повільно до |Повільно до |
| |підняття |підняття |підняття |
| |грудної клітини |грудної клітини |грудної |
| |(протягом 1,5 - 2 |(протягом 1-1,5 |клітини |
| |сек) |сек) |(протягом 1- |
| | | |1,5 сек) |
|----------+------------------+-------------------+--------------|
|ЦИКЛ |15 поштовхів - |5 поштовхів - |5 поштовхів - |
| |2 вдування |1 вдування |1 вдування |
|----------+------------------+-------------------+--------------|
|ТЕМП |15 поштовхів |5 поштовхів |5 поштовхів |
| |протягом |протягом |протягом |
| |приблизно |приблизно |приблизно |
| |10 сек |3 сек |3 сек |
|----------+------------------+-------------------+--------------|
|РАХУНОК |1, 2, 3,..., |1, 2, 3, 4, |1, 2, 3, 4, |
| |15 - 2 вдування |5 - 1 вдування |5 - 1 вдування|
-----------------------------------------------------------------
Після надання першої медичної допомоги або по прибуттю карети швидкої допомоги пожежні передають потерпілого медичним працівникам.
За командою «Відбій!» пожежний №1 в складі відділення прибирає пожежно-технічне оснащення, яке було задіяне на місці події, сідає в пожежний автомобіль та прямує в розташування підрозділу.
По прибутті в підрозділ пожежний №1 за розпорядженням начальника караулу, в найкоротший час, виконує слідуючу роботу:
заміняє апарат на базі ГДЗС та проводить перевірку №1;
миє та просушує закріплену маску;
просушує рукава та переносить їх на рукавну базу;
миє пожежний автомобіль;
після приведення в належний стан ПТО відповідно опису закріплює його у відсіках пожежного автомобіля.
Р ОЗДІЛ IV
ЗДАЧА ЧЕГУВАННЯ
У встановлений розпорядком дня час начальник караулу, що заступає, подає команду “На зміну!”. За цією командою диспетчер (радіотелефоніст) подає три коротких звукових сигнали. Пожежний № 1 караулу, який зміняється і особовий склад який заступає вдягає спеціальний одяг і спорядження, а потім начальники караулів вишиковують свої караули в приміщеннях (місцях), визначених начальником пожежно-рятувального підрозділу згідно номерів оперативної обслуги.
Начальник караулу, який заміняється, підбиває підсумки несення служби за минулу добу, дає оцінку роботи підлеглих, визначає недоліки, вказує на шляхи їх усунення, після чого отримавши повідомлення про готовність караулу який заступає до прийому чергування, вишиковує караул у спеціальному одязі і спорядженні перед фронтом караулу, який заступає.
По закінченні розводу начальник частини подає команду, наприклад: “Караули, шикуйсь, струнко! Для прийому – здачі чергування вільно, розійдись!”, за цією командою особовий склад караулів приступає до здачі і прийому чергування згідно з табелем оперативного розрахунку й опису.
Перший номер оперативного розрахунку який здає зміну на автоцистерні під час здачі чергування пожежнику №1 який приймає чергування передає всі стволи і рукава д-51 мм, ГПС-600, рукавні затримки, рятувальні мотузки, групові електроліхтарі, путівний трос та ізолюючий протигаз..
Про результати здачі пожежний №2 доповідає командиру відділення.
Після підтвердження відповідності стройової записки начальник підрозділу дає розпорядження про подачу сигналу “Відбій”. За цією командою диспетчер (радіотелефоніст) подає два коротких звукових сигнали.
П ожежний №1 в складі ланки ГДЗС караулу який змінюється, знімає з автомобіля апарат захисту органів дихання та зору (індивідуальну маску газодимозахисника у разі коли на озброєнні знаходяться апарати на стиснутому повітрі), а караул, який заступає, ставить в оперативний розрахунок.
З цього моменту особовий склад караулу, який змінився, вважається вільним від несення служби.
Примітки:
1. У разі отримання сигналу “Тривога” під час зміни після подачі сигналу “Відбій”, але до заміни караулами апаратів захисту органів дихання, на пожежу або інші надзвичайні ситуації виїжджає караул, який змінюється, а караул, який заступає, залишається в приміщеннях до отримання розпорядження начальника підрозділу.
2. У разі виїзду за сигналом “Тривога” або роботи караулу, що змінюється, на пожежі (зміна постових і дозорних у цьому випадку повинна проводитися своєчасно).
3. Якщо в часи, передбачені для зміни караулів, караул, який змінюється, знаходиться на гасінні пожежі, ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха, на ліквідацію якої буде потрібно більше однієї години, караул, який заступає, доставляється до місця проведення робіт і змінює працюючий там караул. Доставка особового складу караулу, який заступає, до місця проведення робіт і того, який змінюється, до місця розташування підрозділу, здійснюється на резервній техніці.
В исновок.
В даній дипломній роботі висвітлено дії пожежного №1, який входить до складу оперативного розрахунку пожежного автомобіля та діє відповідно вимог нормативних документів та знань отриманих під час освоєння навчальної програми «Пожежний - рятувальник» і проходження виробничої практики в пожежно-рятувальних підрозділах. В цій роботі розглядаються дії пожежного протягом однієї чергової доби. Структура дипломної роботи базується на змісті Тимчасового статуту дій у надзвичайних ситуаціях I та II частина.
В дипломній роботі розкриті такі розділи:
РОЗДІЛ I : Заступання на чергування.
Вказаний порядок прибуття в пожежну частину, порядок прийняття чергування, правила безпеки праці під час роботи з пожежно-технічним оснащенням, яке приймає пожежний №1
РОЗДІЛ II : Виконання обов’язків особовим складом внутрішнього наряду чергового караулу під час несення служби.
Розкриває дії пожежного №1 під час несення служби у внутрішньому наряді, дотримання ним вимог безпеки праці та виконання розпорядку дня.
РОЗДІЛ III : Порядок виконання оперативних завдань.
Розписані дії пожежного №1 під час виконання оперативних дій при рятуванні людини на відкритому водоймищі за допомогою човна та надання першої медичної допомоги.
РОЗДІЛ IV : Здача чегування.
Вказані дії пожежного №1 під час здачі чергування: підготовка приміщень, аварійно-рятувальної техніки та пожжно-технічного оснащення, яке закріплене за ним, та безпосередня здача чергування.
Таким чином в ролі пожежного №1 ми пройшли поетапно весь цикл прогнозованих дій пожежного від заступлення на чергування, несення служби, оперативної роботи та здачі чергування , що дало змогу уявити особливості професії «Пожежний-рятувальник».
Л
ітература:
Закон України від 24.06.2004 року №1859-IV “Про правові засади цивільного захисту”.
Наказ МНС України від 01.09. 2009. р. № 601 «Про затвердження Положення про організацію службової підготовки особового складу органів і підрозділів цивільного захисту».
Наказ МНС України від 01.07. 2009. р. № 444 «Про затвердження Настанови з організації професійної підготовки та післядипломної освіти осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту».
Наказ МНС України від 07.02.2008 Тимчасовий статут дій у надзвичайних ситуаціях. Частина ІІ (Гасіння пожеж. Органи управління, пожежно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту)
Наказ МНС України від 07. 05. 2007 р . № 312 “Про затвердження Правил безпеки праці в органах та підрозділах МНС України”.
Навчальний посібник на допомогу газодимозахиснику Вінниця 2006.
Навчальний посібник «Перша медична допомога в екстремальних умовах».
ЗМІСТ
РОЗДІЛ I: Заступання на чергування……………………………..ст. ____
РОЗДІЛ II: Виконання обов’язків особовим складом внутрішнього наряду чергового караулу під час несення служби………………..ст.____
РОЗДІЛ III: Порядок виконання оперативних завдань………….ст.____
РОЗДІЛ IV: Здача чегування………………………………………ст.____
Висновок……………………………………………………………...ст.____
Література…………………………………………………………….ст.____