- •Тема 1. Виробниче середовище і його вплив на людину. Предмет і завдання дисципліни. План
- •1. Фізіологічні особливості трудової діяльності людини
- •1.Фізіологічні особливості трудової діяльності людини
- •Діяльність людини можна умовно поділити на
- •Вентиляція легень
- •2. Виробниче середовище: сутність і основні чинники
- •3. Предмет і завдання «Охорони праці». Взаємозв’язок її із суміжними дисциплінами.
- •4.Основні поняття в галузі охорони праці
- •Тема 1. Производственная среда и ее влияние на человека. Предмет и задание дисциплины. План
- •1. Физиологические особенности трудовой деятельности человека
- •1.Физиологические особенности трудовой деятельности человека
- •Деятельность человека можно условно разделить на
- •Вентиляция легких
- •2. Производственная среда: сущность и основные факторы
- •3. Предмет и задание «Охраны труда». Взаимосвязь ее со смежными дисциплинами.
- •4.Основные понятия в отрасли охраны труда
Тема 1. Виробниче середовище і його вплив на людину. Предмет і завдання дисципліни. План
1. Фізіологічні особливості трудової діяльності людини
2. Виробниче середовище: сутність і основні чинники 3. Предмет і завдання «Охорони праці». Взаємозв’язок її із суміжними дисциплінами. 4.Основні поняття в галузі охорони праці
1.Фізіологічні особливості трудової діяльності людини
Діяльність ― специфічна форма активного ставлення до навколишнього світу. Діяльність є реальною рушійною силою суспільного процесу та запорукою існування суспільства.
Людина значну частину свого життя витрачає на працю, яка є основним видом діяльності, оскільки пов’язана з виробництвом суспільно корисних продуктів — матеріальних та ідеальних.
Праця — це доцільна, свідома, організована діяльність людей, спрямована на створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення суспільних та особистих потреб людей.
Праця як процес являє собою єдність трьох складників:
самої праці як доцільної діяльності;
предмета праці (те, на що спрямована праця);
знарядь праці.
Зміст праці і її характер зумовлюється технікою, технологією, організацією виробництва і виробничим середовищем, тобто рівнем розвитку продуктивних сил суспільства.
В історичному аспекті розвитку діяльності людини можна виділити три основні стадії праці:
- ручна
- механізована
- автоматизована
До початку 20 ст. функції людини стосовно техніки залишалися енергетичними, тобто для керування технікою людина користувалася своє. мускульною силою. Ця праця характерно складними руховими процесами, які вимагали значних затрат фізіологічної сили, високої координації рухів, спритності. Узгодження людини з технікою зводилося лише до врахування анатомічних та фізіологічних особливостей.
З появою нових видів техніки на початку 20 ст. (автомобілі, літаки) виникла потреба врахування психологічних можливостей людини, таких як швидкість реакції, особливості пам'яті та уваги, емоційний стан та ні.
З широким впровадженням автоматичних систем керування, комплексної механізації та автоматизації виробничих процесів виникли зміни у фаховій структурі праці, пов'язані з появою оперативної діяльності. Збільшилась напруженість праці тому, що перед оператором постає завдання керувати все більшою кількістю об'єктів та предметів. Зростають вимоги до точності, швидкості та надійності дій людини, до швидкості психологічних процесів. Трудова діяльність супроводжується значними витратами нервово-емоційної та розумової енергії.
Комп'ютеризація та роботизація, з одного боку розширили можливість людини, а з іншого значним чином змінили вимоги до її діяльності. Вже не потрібна примітивна праця з використанням монотонних фізичних операцій з шаблонною розумовою діяльністю, збільшилась потреба у творчій висококваліфікованій праці.
Таким чином ручна механізована та автоматизована праця відрізняється величиною фізичного навантаження та нервово-емоційного напруження, які впливають на фізичні і психологічні можливості людини
Діяльність людини можна умовно поділити на
фізичну
розумову
Фізична діяльність визначається в основному роботою м'язів до яких в процесі роботи посилено припливає кров, забезпечуючи надходження кисню та вилучення продуктів окислення. Цьому сприяє активна робота серця та органів дихання. Відбувається витрата енергії.
За величиною енерговитрат фізичні роботи поділяються на три категорії:
легкі
середньої важкості
важкі
Легкі :
I-а― роботи виконуються сидячи та не супроводжуються великим фізичним напруженням (професії сфери управління, швейного і годинникового виробництва)
I-б ― роботи які виконуються сидячи або пов'язані з ходінням ,та супроводжуються деяким фізичним напруженням( ряд професій на підприємствах зв'язку, контролери, майстри)
Середньої важкості:
II-а ― роботи які пов'язані з постійним ходінням, переміщенням дрібних виробів (1 кг.), виробів або предметів в положенні стоячи, і які потребують значного фізичного напруження (прядильно-ткацьке виробництво, механоскладальні цехи).
II-б – роботи які пов'язані з ходінням і переміщенням вантажів масою до 10 кг. (машинобудування, металургія);
Важкі:
III ― належать роботи, які пов'язані з постійним переміщенням пересуванням і перенесенням значних(понад 10 кг.) вантажів і які вимагають значних фізичних зусиль (виконання ручних металургійних операцій машинобудівних, гірничодобувних)
Частота серцевих скорочень:
в стані спокою ― 65-70 скорочень на хв.
при виконанні важких робіт ― до 150-170.