- •Тема 1.
- •1. . Політологія, як наука, її місце в системі гуманітарних наук.
- •2. Політологія як наука, її об”єкт та предмет.
- •3. Категорії та закономірності політології як науки.
- •4 Системи методів політологічного пізнання.
- •5. Політологія та інші галузі суспільствознавства.
- •6. Основні завдання та функції політології.
- •7 Зростання ролі і значення науки про політику на сучасному етапі світового соціального розвитку, політичного і духовного оновлення України.
- •8 Значення політології для формування політичної свідомості і культури студентів.
- •2. Система категорій політології
- •3. Політика, як наука і мистецтво.
- •4. Основні функції політики.
- •5. Діалектика взаємозвязку політики та економіки.
- •6. . Політика її види
- •7. . Політика її структура та функції.
- •8. Зміст етнонаціональної політики
- •9. Економічна політика
- •10. Соціально-класова обумовленість політика
- •11. Пол. Діяльність та її конкретні форми
- •13. Конституція України про свободу та умови об’єднання громадян у політичні партії.
- •15. Права людини як критерій гуманізму в політиці.
- •16. Формування громадянина в умовах становлення Української держави: проблеми та перспективи.
- •17. Особа як первинний суб’єкт і об’єкт політики
- •23. Політичний маркетинг.
- •Тема 3. Влада
- •1. Влада як явище сусп-політ. Життя
- •2. Поняття і функції політичної влади
- •3. Політична та державна влади
- •4. Умови ефективного функціонування політичної влади
- •11. Основні концепції влади
- •7. Пол опозиції
- •10.Політична влада в Україні.
- •18Проблема формування і функц. Влади в Україні.
- •12;14. Легітимність влади, криза легітимності та засоби її вирішення.
- •17. Мерітократія, тимократія, охлократія
- •19. Влада і власність:єдність,взаємообум-ть
- •20. Політ еліта Укр..:особл. Формув.Та етапи еволюції Липинський,Донців.
- •Тема 4 .
- •1. Типи політичних систем
- •2. Політ система сусп-ва:поняття і структура
- •3. Революція , переворот , заговор , реформа .
- •10. Становлення громадянського суспільства в Україні
- •3. Типи політичних культур (за Алмондом і Вербою)
- •4. Основні функції пол. Системи
- •5. Типи політичних систем
- •8. Поняття держави та її головні ознаки
- •12 . Держава як основний елемент політичної системи та її функції
- •13.Правова держава
- •15. Соціальна держава .
- •Тема 5 . Політичні режими!
- •1. Демократичний режим.
- •2. Тоталітарний та посттоталітарний режим
- •3. Авторитарний режим.
- •8. Політичні режими
- •11. Визначення демократії, її види та хар-ні риси.
- •13. Тоталітаризм як соціальний і політичний феномен.
- •Тема 6 . Політичні партії.
- •1. Партія як політичний інститут, виникнення та еволюція політичних партій.
- •2.Основны ознаки ты ф-ції політ.Партій
- •3. Типи політичних партій.
- •4. Багатопартійність як необхідна умова становлення демократичного процесу.
- •5. Відмінність політичних партій від груп інтересів, суспільних організацій, груп тиску тощо.
- •7. Багатопартійна система. Принцип взаемовідносин між партіями. Закон Дюверже.
- •11.. Політичні партії лівої орієнтації
- •9 .Політичні партії правої та правоцентриської орієнтації
- •10. Політичні партії центриської спрямованості
- •12. Функції і методи груп тиску.
- •13. Типи груп тиску.
- •15. Партійні системи.
- •Тема 7.
- •4. Політичні субкультури.
- •5. Політична соціалізація. Основні етапи та посередники
- •7. Політична культура та національні політичні традиції.
- •10.Функції політичної культури.
- •11. Політичні міфи та стереотипи
- •Тема 8 . Політичне лідерство.
- •1. Політичне лідерство та його обгрунтування.
- •2. Лідерство умови ,за яких можлива поява справжнього лидерства.
- •3. . Принципи висування політичних лідерів в демократичному суспільстві.
- •4. .Критерії оцінки популярності та ефективності діяльності лідера в сучасній Україні
- •5. Основні риси сучасного політика .
- •6. Сутність і типологія політичних лідерів.
- •7. Розрызнить поняття вождь вожак и лидер
- •8. Політичне лідерство та його обгрунтування.
- •Тема 9.
- •1. Політична свідомість..
- •4. Місце і роль консерватизму та неоконсерватизму в пол. Житті
- •5. Лібералізм та неолібералізм як пол. Течі сучасності
- •7. Концепція екологічного соціалізму
- •8. Фашизм та неофашизм
- •11.Ідеалогія:анархизм
- •1. Політичні погляди Платона і Аристотеля
- •12. Політична думка в Україні кінця 19 - початку 20 ст.
- •2. Політичні погляди Макіавеллі. Макіавелізм як політична доктрина
- •3. Політичні погляди д. Локка
- •4. Політичні погляди п. Гобса
- •5. Політичні погляди ш. Монтескє. Політичні погляди ж. Ж. Руссо та Вольтера
- •6. Політичні погляди к. Маркса і ф. Енгельса
- •7. Політичні погляди м. Вебера
- •8. Михайло Драгоманов – представник українського лібералізму
- •9. Політичні погляди Михайла Грушевського
- •10. Фундаментальні політичні ідеї Нового часу.
- •11. Особливості політичної думки в Україні в 16-17 ст.
3. Категорії та закономірності політології як науки.
Необхідно зазначити, що вихідний теоретичний матеріал пізнання будь-якої науки становлять категорії — найбільш загальні фундаментальні поняття науки, які відбивають найсуттєвіші риси її предмета. Категорії розкривають або необхідні зв’язки, вузлові пункти науки, або найсуттєвіші елементи її структури. У порівнянні з іншими суспільними науками, що досліджують проблеми політичного життя, категорії політології мають конкретніший характер. Так, наприклад, проблема свідомості в соціології досліджується як проблема групової свідомості, в теорії держави й права — як проблема правової свідомості, а в політології — як проблема політичної свідомості.
Серед закономірностей, що відбивають вплив зовнішніх факторів, слід виділити політико-економічну. Ця закономірність відбиває співвідношення між економічним базисом суспільства і політичною владою як елементом надбудови.
Серед закономірностей, що відбивають вплив зовнішніх факторів, слід виділити політико-економічну. Ця закономірність відбиває співвідношення між економічним базисом суспільства і політичною владою як елементом надбудови.
Існує цілий комплекс закономірностей, що відбивають дію внутрішніх зв’язків та тенденцій політичного життя. Це передусім розширення сфери політичного життя й підвищення його ролі у суспільстві, значення народних мас у політичному процесі, в розвитку демократії, самоуправління, у зміні політичних та державних форм.
До закономірностей політичного життя належать також демократизація політичних відносин, підвищення ролі «людського виміру» політичних процесів, ступеня соціалізації, гуманізації політичних відносин, що забезпечують цілісність суспільства.
4 Системи методів політологічного пізнання.
У процесі вивчення політичних явищ політична наука використовує різні методи дослідження. Виходячи з того, що у сферу інтересів науки про політику входить величезна за своїми масштабами соціальна практика, політологія використовує власне всі методи інших соціальних наук: філософські, правові, соціологічні, історичні, математичні, логічні (аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, індукція і дедукція, аналогія й моделювання тощо). Із суто теоретичних методів можна назвати такі: теоретичний експеримент, математична формалізація, гіпотетично-дедуктивний метод, метод поступового руху від абстрактного до конкретного, метод історичного опису та ін.
Найпоширений серед політологів є діалектичний метод, який хар-ся конкретно-істор підходом до аналізу явиш дійсності, урахуванням впливу на пол явища багатьох різних факторів, що діють у сусп-ві,визнанням пріоритетної дії екон-ї сфери життя сусп-ва, розглядом усіх пол-х явищ і подій у їхньому розвитку.
Також суттєве значення мають системний підхід та структурно-функціональний аналіз.
Системн-й аналіз політологи вважають особливо важливим у пізнавальному відношенні. Цінність і важливість такого підходу полягає у цілісному сприйнятті об"єкта досл-ня та загальному аналізі зв"язків між окремими елементами в межах широкого цілого.
У 2-й пол 20 ст. широкого розповс-ня набулв біхевіористський меотд (спостереженя за поведі-нкою людей).
Найдавніші методи - порівняльні (зіставлення двох або більше політ об’єк-тів, які мають спільні характеристики).
Зараз у пол-гії широко застосов-ся емпірично-соціологічні м, м соціальної психології, статистики, моделюваня тощо