- •Тема 1.
- •1. . Політологія, як наука, її місце в системі гуманітарних наук.
- •2. Політологія як наука, її об”єкт та предмет.
- •3. Категорії та закономірності політології як науки.
- •4 Системи методів політологічного пізнання.
- •5. Політологія та інші галузі суспільствознавства.
- •6. Основні завдання та функції політології.
- •7 Зростання ролі і значення науки про політику на сучасному етапі світового соціального розвитку, політичного і духовного оновлення України.
- •8 Значення політології для формування політичної свідомості і культури студентів.
- •2. Система категорій політології
- •3. Політика, як наука і мистецтво.
- •4. Основні функції політики.
- •5. Діалектика взаємозвязку політики та економіки.
- •6. . Політика її види
- •7. . Політика її структура та функції.
- •8. Зміст етнонаціональної політики
- •9. Економічна політика
- •10. Соціально-класова обумовленість політика
- •11. Пол. Діяльність та її конкретні форми
- •13. Конституція України про свободу та умови об’єднання громадян у політичні партії.
- •15. Права людини як критерій гуманізму в політиці.
- •16. Формування громадянина в умовах становлення Української держави: проблеми та перспективи.
- •17. Особа як первинний суб’єкт і об’єкт політики
- •23. Політичний маркетинг.
- •Тема 3. Влада
- •1. Влада як явище сусп-політ. Життя
- •2. Поняття і функції політичної влади
- •3. Політична та державна влади
- •4. Умови ефективного функціонування політичної влади
- •11. Основні концепції влади
- •7. Пол опозиції
- •10.Політична влада в Україні.
- •18Проблема формування і функц. Влади в Україні.
- •12;14. Легітимність влади, криза легітимності та засоби її вирішення.
- •17. Мерітократія, тимократія, охлократія
- •19. Влада і власність:єдність,взаємообум-ть
- •20. Політ еліта Укр..:особл. Формув.Та етапи еволюції Липинський,Донців.
- •Тема 4 .
- •1. Типи політичних систем
- •2. Політ система сусп-ва:поняття і структура
- •3. Революція , переворот , заговор , реформа .
- •10. Становлення громадянського суспільства в Україні
- •3. Типи політичних культур (за Алмондом і Вербою)
- •4. Основні функції пол. Системи
- •5. Типи політичних систем
- •8. Поняття держави та її головні ознаки
- •12 . Держава як основний елемент політичної системи та її функції
- •13.Правова держава
- •15. Соціальна держава .
- •Тема 5 . Політичні режими!
- •1. Демократичний режим.
- •2. Тоталітарний та посттоталітарний режим
- •3. Авторитарний режим.
- •8. Політичні режими
- •11. Визначення демократії, її види та хар-ні риси.
- •13. Тоталітаризм як соціальний і політичний феномен.
- •Тема 6 . Політичні партії.
- •1. Партія як політичний інститут, виникнення та еволюція політичних партій.
- •2.Основны ознаки ты ф-ції політ.Партій
- •3. Типи політичних партій.
- •4. Багатопартійність як необхідна умова становлення демократичного процесу.
- •5. Відмінність політичних партій від груп інтересів, суспільних організацій, груп тиску тощо.
- •7. Багатопартійна система. Принцип взаемовідносин між партіями. Закон Дюверже.
- •11.. Політичні партії лівої орієнтації
- •9 .Політичні партії правої та правоцентриської орієнтації
- •10. Політичні партії центриської спрямованості
- •12. Функції і методи груп тиску.
- •13. Типи груп тиску.
- •15. Партійні системи.
- •Тема 7.
- •4. Політичні субкультури.
- •5. Політична соціалізація. Основні етапи та посередники
- •7. Політична культура та національні політичні традиції.
- •10.Функції політичної культури.
- •11. Політичні міфи та стереотипи
- •Тема 8 . Політичне лідерство.
- •1. Політичне лідерство та його обгрунтування.
- •2. Лідерство умови ,за яких можлива поява справжнього лидерства.
- •3. . Принципи висування політичних лідерів в демократичному суспільстві.
- •4. .Критерії оцінки популярності та ефективності діяльності лідера в сучасній Україні
- •5. Основні риси сучасного політика .
- •6. Сутність і типологія політичних лідерів.
- •7. Розрызнить поняття вождь вожак и лидер
- •8. Політичне лідерство та його обгрунтування.
- •Тема 9.
- •1. Політична свідомість..
- •4. Місце і роль консерватизму та неоконсерватизму в пол. Житті
- •5. Лібералізм та неолібералізм як пол. Течі сучасності
- •7. Концепція екологічного соціалізму
- •8. Фашизм та неофашизм
- •11.Ідеалогія:анархизм
- •1. Політичні погляди Платона і Аристотеля
- •12. Політична думка в Україні кінця 19 - початку 20 ст.
- •2. Політичні погляди Макіавеллі. Макіавелізм як політична доктрина
- •3. Політичні погляди д. Локка
- •4. Політичні погляди п. Гобса
- •5. Політичні погляди ш. Монтескє. Політичні погляди ж. Ж. Руссо та Вольтера
- •6. Політичні погляди к. Маркса і ф. Енгельса
- •7. Політичні погляди м. Вебера
- •8. Михайло Драгоманов – представник українського лібералізму
- •9. Політичні погляди Михайла Грушевського
- •10. Фундаментальні політичні ідеї Нового часу.
- •11. Особливості політичної думки в Україні в 16-17 ст.
4. Умови ефективного функціонування політичної влади
Влада створюється й функціонує в суспільстві на кількох взаємозв'язаних та взаємодіючих рівнях: макрорівні вищих центральних політичних інститутів, вищих державних установ та організацій, керівних органів політичних партій та провідних суспільних організацій; середньому, або проміжному, рівні («мезорівні» в західній політичній термінології"), тобто в регіональних, обласних та районних масштабах, і на мікрорівні відносин між людьми, малими, групами та всередині них, котрі створюють загальну картину політичних відносин, настроїв, рухів у суспільстві і сферах його політичного та суспільного самоврядування. Середній рівень влади зв'язує два інші системою органів управління, через нього проходять конкретні рішення вищих інстанцій влади і він же сприймає відповідні реакції суспільства на них. На цьому рівні концентрується основна кількість політичних посадових осіб та основні кадри політичного управління.
11. Основні концепції влади
Існують різні концепції влади: марксистська, біхевіористська, реляціоністська, системна, телеологічна, структурно-функціональна, психологічна та ін.
Марксистська концепція влади виходить з того, що природа владних відносин пов'язується з виявленням соціально-політичної ролі власності, поділом суспільства на антагоністичні класи з протилежними інтересами. Марксистська теорія вирішального значення в реалізації політичної влади надає народним масам, класам та соціальним групам. Характерною ознакою цієї доктрини є те, що держава розглядається як головний чинник політичної влади, а форми правління — як специфічний спосіб забезпечення класового панування.
Біхевіористська концепція влади. Англійське слово behavor перекладі означає «поведінку». Цей термін у політології вперше було застосовано американськими вченими для наукового аналізу емпірично достовірних фактів політичної поведінки індивідів. При цьому поведінці людей надавали суто політичного характеру.
У реляціоністських концепціях влади (реляція — донесення) остання постає як можливість і здатність одних індивідів управляти процесом прийняття рішень на локальному чи національному рівні, без огляду на активний чи пасивний опір інших індивідів чи соціальних груп.
Системна концепція влади. Основним поняттям системної концепції влади є розгляд політичної системи на макро- (як атрибут макросоціальних систем), мезо- (на рівні конкретних систем — сім'ї, організації), мікрорівні (влада як взаємодія індивідів у рамках специфічної соціальної системи).
Телеологічна концепція влади розглядає останню як результат здійснення певних цілей та одержання раніше запланованих результатів.
Структурно-функціональна концепція. Згідно з цією доктриною влада є виявом ієрархічної побудови суспільства та особливим видом відносин між підлеглими й керівниками.
Психологічна концепція влади виходить з того, що ставлення індивіда до політики зумовлюється психологічним механізмом його особистості. Для прихильників цього напрямку (3. Фрейд та ін.) проблема влади — це проблема панування підсвідомості над людською свідомістю та поведінкою.
6. Політична еліта - це певна група, прошарок суспільства, яка концентрує у своїх руках держ владу і займає владні посади, керуючи суспільством.
Теорії еліт.
Макевіалістськая школа (Г.Моска, В .Парето). будь-якому суспільству властива елітарність. В основі цього лежить факт природних відмінностей людей: фізичних, психологічних, розумових, моральних. Ця еліта характеризується особливими політ і організаторськими якостями. Маси визнають право еліти на владу. Еліти змінюють один одного в ході боротьби за владу, оскільки добровільно владою ніхто не поступається.
Теорія елітної демократії (Р.Даль, С.Липсет). розуміння демократії як конкурентної боротьби претендентів на керівництво суспільством під час виборч кампаній. Еліта не панує, а здійснює керівництво масами з їхньої добровільної згоди, за допомогою вільних виборів.
Ціннісні теорії (В.Ропке, Ортега-і-Гассет). Еліта - це прошарок суспільства, наділений високими здібностями до управління. Еліта є результат природ. відбору осіб із видатними якостями і здібностями управляти суспільством. Формування еліти не суперечить принципам демократії. Соціальна рівність людей повинна розумітися як рівність можливостей.
Концепції плюралізму еліт(С.Келлер, О.Штаммер, Д.Рісмен). еліта множинна. Жодна група, що входить до неї не спроможна зробити вирішального впливу на всі сфери життя одночасно. В умовах демократії влада розподілена між різноманітними групами еліт, які впливають на прийняття рішень, відстоюючи свої інтереси. Конкуренція запобігає формуванню цілісної елітарной групи й уможливлює контроль із боку мас.
Ліволіберальні концепції (Р.Міллс). суспільство управляється винятково однією пануючою елітою. Можливості демокр інститутів (вибори, референдуми) незначні
Поняття “еліта” та “політична еліта”
Політична еліта це меншість сусп-ва, що утворює достатньо-самостійну, відносно-привілейовану групу, наділену особливими психологічними, соціальними та політ якостями, яка бере безпосер. Участь у затвердженні та здійсненні рішень, повязаних із використанням лдерж влади або впливом на неї. Теорія елітаризму Моски:
В будь-якому політ організмі наявні 2 класи:панівна меншість-правлячий клас, політично-залежна більшість.-клас яким правлять.
Право влади меншості над більшістю виходять з якостей, притаманних правлячій меншості. До цих якостей належать передовсім організованість.Теорія Парето:
У політ житті є 2 типи еліт, які змін-ть при владі одна одну. Перший тип-леви, хар-ся стабільністю розвитку політ системи, силовими методами правління, консерватизмом,Другий тип-
Лиси, для них хар-ни хитрість, обман та демагогія.
Щоб підтримувати рівновагу політ системи, необх. Періодична зміна одного типу еліти на інший. Міхельс:
Обгрунтував ідею залізного закону олігархічних тенденцій, його суть:
Створення будь-яких великих організацій, обовязково призводить до їхньої олігархізації та формування еліти.