- •1.Визначте поняття, види основних джерел меп, охар-те їх особливості.
- •2.Визначте поняття принципів меп, атакож дайте хар-ку їх системи і функції.
- •3.Гармонізація зак-ва Укр з мп як важлива умова ефективності меСпівр нашої держави з іншими країнами.
- •4.Дайте загальну хар-ку сучасної між нар валютної системи та її організаційно-правового механізму.
- •5.Дайте порівняльну хар-ку меп та мПривП.
- •6.Дайте порівняльну хар-ку основних принципів мп і принципів меп
- •7.Дайте хар-ку мвВіднос як предмету регулювання мвп.
- •8.Дайте хар-ку між нар договору як джерела меп.
- •9.Дайте хар-ку мео як суб’єкта меп.
- •10.Держава як основний суб’єкт меп.
- •11.Джерела міжнар торгово права: поняття, види і їх загальна хар-ка.
- •12.Договірні і інституційні механізми розв’язання міжнар інвестиційних спорів.
- •13.Еко комісія оон для Європи (єек): мета створ та основні напрями діяльності.
- •14.Екосор в системі мео.
- •15.Європейська валютна система: загальна характеристика, правові основи функціонування і участі в ній.
- •16.Європейське співтовариство в системі міжнародних економічних організацій.
- •17.Загальна характеристика Європейської конвенції про державний імунітет.
- •18.Загальна хар-ка і сфера застосув Конвенц про догов міжнар купівлі-продажу товарів 1980 р.
- •19.Загальна хар-ка Конвенції 1965 р. Про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами.
- •20.Загальна хар-ка правов забезпеч виконан зобов’язань і засобів розв’яз міжнар ек спорів.
- •21.Загальна хар-ка правового регулювання між нар трансп перевезень
- •24.Зміст принципу незастосування сили чи погрози силою та особл його прояву в меп.
- •25.Значення іноземних інвестицій та їх правове регулюв відповідно до зак-ва Укр.
- •26.Значення та правові засади регулюв зед в Україні.
- •27.Зробіть порівняльний аналіз принципів меп та принципів зовнішньоек діяльності України.
- •28.Конференція оон з торгівлі і розвитку (юнктад) як мео.
- •29.Митна політика і митна справа в Укр: поняття та загальна хар-ка їх закон регулюв.
- •30. Меп як галузь меп.
- •32.Міжнар митне право як складова меп.
- •33.Міжнар торгов право – складова част меп.
- •34.Міжнар трансп право: загальна хар-ка.
- •36. Мвф в системі міжнар ек орг-цій.
- •37.Міжн-прав-й звичай як джерело меп.
- •39.МеОрг з торгівлі окрем вид тов та їх місце в системі джерел меп.
- •40.Міжнар ек орг на пострад-му просторі: загальна хар-ка, участь Укр.
- •44.Міжнар-правов мех.-м регулюв співр-ва у галузі наук і техн.
- •46.Місце і роль снд в системі мео.
- •47.Заг пробл гарм-ії зак-ва у. З меп.
- •48.Осн види догов, які уклад-ся в сфері мев.
- •49. Основні концепт-ні підходи міжнар-прав рег-ня діяльн тнк
- •50. Основні аргументи що визначають переваги вступу до сот.
- •51.Націон інтереси Ук. У мев та правові засоби їх забезпеч.
- •52. Необх-сть гармон-ції зак-ва Ук. З меп.
- •58.Основні (загальні) принц меп: понят, джер і перелік
- •59. Види меДогов, їх хар-ка.
- •60. Види міжн ек співр-ва в рамках мо та їх заг хар-ка
- •61. Основні етапи і зміст порядку укладення міжнар договорів Укр.
- •62. Осн полож зу “Про міжнар комерц арбітр”.
- •64.Особл і світовий досвід регулюв діяльн тнк на рег рівні.
- •65.Особл.І міжнар. Інвест. Спорів, правові підстави і порядок їх виріш.
- •67. Особл.І правового регулюв. Міжнар. Морських перевезень
- •68. Особл. Правового регулюв. Міжнар. Співроб. В галузі науки і техн.
- •69. Особл. Прав регулюв міжнар. Співроб. У галузі с/г в сучасних умовах.
- •70.Особл. Правового регулюв. Співроб. Держав в сфері міжнар. Інвестицій.
- •71.Особлив. Правового режиму іноз. Інвестицій на території у.
- •76.Охарактеризуйте основні концепції меп
- •77. Охарактеризуйте правову і загальнонаукову природу існуючих концепцій меп
- •79. Переваги багатостор. Ек. Співроб. І його інституц. Форми
- •80.Поняття і осн. Правові форми співроб. Держав в сфері міжнар. Кредитних відносин.
- •81.Поняття і особл. Предмету правового регулювання між нар. Валют.Права.
- •82. Поняття і х-ка предмету регулюв. Меп.
- •83.Поняття імунітету держ і його прояв в мев.
- •85. Понят та види джерел меп, їх загальна х-ка.
- •86.Поняття та джер ммп.
- •87 Поняття та джер. Міжнар. Трансп. Права.
- •88. Поняття та сис-ма меп
- •89. Понят., зміст і види міжн. Кредит. Угод.
- •90 Поняття, основні джерела і суб’єкти мвп.
- •92. Порівняйте зміст і практику застосув принц найб сприяння і надання нац режиму в мт
- •93. Порівняйте поняття «зед» та «мев?
- •94. Порядок вступу до сот.
- •95. Порядок уклад догов між нар куп-прод товару.
- •96. Порядок уклад зовнішн дог за зак-вом Укр.
- •97. Порядок укладання міжнар ек-х та зовн-х договорів за зак-вом Укр.
- •98. Правове забезпеч виконан між нар ек догов.
- •99. Правове закріпл і зміст принц невід’ємн сувер держав над їх прир рес.
- •100. Правове закріпл і зміст принц свободи вибору форми організації зовн-ек зв’язків.
- •101.Правове закріплення і зміст принц юр рівності і недоп-ті ек дискрим держав.
- •102. Правове регулюв між нар авто перевезень.
- •103. Правове регулюв міжнар залізн перевез.
- •104. Правове рег міжнар мор перевез.
- •105. Правове регул міжнар повітр перевез.
- •106. Правове регул міжнар річк перевезень.
- •107. Прав регулюв питань вступу і членства в сот.
- •108. Правовий статус Міжнар комерц арбітр суду, як засобу виріш спорів в сфері мев.
- •109. Правовий статус Морської арбітражної комісії при тпп Укр
- •110. Правові основи забезпеч виконання зобов’язань за меДог.
- •111. Правові питання участі єс в системі сучасн мев.
- •112. Принцип взаємної вигоди: нормативне закріплення та застосув в ек віднос між держ.
- •113. Принц найб сприян, реалізація в практиці мев.
- •114. Принцип національного режиму, його сутність і значення в сучасних мев.
- •115. Принцип роздільної майнової відповідальності між державою і її юр особами: нормативне закріплення та зміст.
- •116. Принц свободи вибору форми організації зовнішньоек зв’язків: його зміст, нормат закріпл і реалізація на нац рівні.
- •117. Принц сувер рівності держав та його закріпл в міжнар-правових документах.
- •118. Принципи зовнішньоек діяльності за зак-вом Укр.
- •119. Природа і особливості реалізації правосуб’єктності держави в меп.
- •120. Проблеми правового регулюв участі тнк в системі сучасних мев: їх природа, зміст і можливі шляхи вирішення.
- •121.Ратифікація міжнар договорів за зак-вом Укр: поняття, процедура і юр знач.
- •123.Режим і принц мт та їх правове рег-ння.
- •124.Рішення мо, як джерела меп.
- •125.Розк-те зміст поняття «між нар
- •126.Розкрийте зміст поняття «міжнар правосуб’єктність» щодо суверен держ.
- •127.Роль і знач Віденської Конвенції про право мДог 1969 в регулюванні порядку уклад меДог.
- •129.Система держ органів Укр, які здійснюють функції у сфері меСпівр і закон закріплення їх повноваж.
- •130.Система меп: поняття і загальна хар-ка складових елементів.
- •131.Спеціалізовані установи системи оон в системі мео.
- •132.Спец принципи меп: поняття, джерела і перелік.
- •133.Способи виріш спорів, що випливають з меДог, і їх загальна хар-ка.
- •134.Сутність Державної програми заохочення іноз інвестиц в Укр.
- •135.Сутність мев, їх зміст та значення.
- •136.Сутність та знач принц найб сприяння в мт.
- •137.Сутність, ознаки та загальна хар-ка держави як суб’єкта меп.
- •138.У чому полягає принципова різниця між гатТі сот
- •139.У яких основних джерелах закріплюються принц і норми мТрП: загальна хар-ка.
- •140.Укладення міжнар ек договорів за зак-вом Укр.
- •141.Україна на шляху до сот: охар-те особливості сучасного етапу.
- •142.Україна як суб’єкт меп.
- •143.Форми участі держав у мев.
- •147.Цілі і завдання митн політики держав і її вплив на розвиток мев.
- •148.Що мають спільного і в чому полягає відмінність заг і спец принц меп?
- •149.Яким чином і чому членство України в єс передбачає умову попереднього вступу до сот?
- •150.Які документи мр можна віднести до джерел меп і за якими ознаками.
82. Поняття і х-ка предмету регулюв. Меп.
М/н ек віднос є склад частиною сис-ми існуюч м\н відносин. Поняття "м\н віднос” широке вкл міждерж відносини, в яких суб'єктами висту-пають держави та їхні об'єднання як носії публічної влади. Суб'єктами можуть бути м\н організації. Під м. відносинами слід розуміти відносини, які виходять за межі держ. і виникають між ними. М\н відносини регламент-ся нормами м\н права. Міждерж ек відносини виник і встановл передусім між державами. Вони можуть виникати і між державами та м\н орг-ми, між м\н орг-ціями.
Предметом МЕП є м/н ек відносини.
МЕВ— це особл форма сусп.-виробнич зв’язків між окремими держ.,між держ. і м\н орг-ціями,між м\н орг-ми. За змістом м\н ек відносини є складними. Це обумовлено 1)значною кількістю країн їх угруповань і м\н орг-цій, які є суб’єктами м\н ек від-н,2)сусп.-політ. устрій країн і їх угруповань. Існують певні особл-і в ек відносинах між країнами з різним соціал-ек устроєм.
Кожна з держав, ви-рішуючи свої вн., а тим більше зовн. проблеми, вступае в ек. відносини з іншими держ. та міжнар. ек. орг-ціями. Чинники, серед яких, окріім pівня розвитку ек., можна виділити МПП, прир. та клімат. умови, географ. положения, доступ до морських шляхів, наявн. Труд. та прир. pec.
3 огляду на ці чинники держ. вступають у певні відносини або безпосередньо, або через створені для цього угруповання країн, міжнар. економ. орг-ції. Отже, нині важливою передумовою реалізації ек. потенціалу будь-якої держави, а також найголовнішюю гарантією забезпечення її нац. безпеки стае активна участь цієї держ. у міжнар. ек. співроб. на основі належного дотримання принципів i норм МП, всебічного розвитку передусім міждерж. торговельних зв'язків та взаемопроникнення ек-к.
83.Поняття імунітету держ і його прояв в мев.
Імунітет — слово лат. походження означає звільнення від чого-небудь. У МП імунітет держ. розглядається як принцип, відповідно до якого державі або її органам не може бути пред'явлений позов у суді іноз. держави.
Коли держава виступає суб'єктом МЕВ з іншими державами або з міжнародними організаціями, то такі відносини регулюються нормами МЕП. Водночас вона може вступати у відносини м-п характеру з різними іноз. юр. особами, окремими громадянами інших держав. Відносини, які при цьому виникають, регулюються нормами міжнар. прив. права.
Міжнар. прив право — це сис-ма правових норм, які покликані регулювати цивільно-правові, сімейні та труд. відносини міжнар. х-ру, в яких суб'єктами переважно виступають іноз. юр. особи, іноз. громадяни та особи без громадянства. Але незалежно від того, які це відносини, якими нормами вони регулюються, в обох випадках тут діє принцип імунітету держави.
Не виключ. підлеглість однієї держави юрисдикції суду іншої. Але це можливо лише за умови попередньої згоди відповідної держави. Така згода може бути виражена і шляхом укладення міжн договору.
Наявність імунітету в держ. не означає, що ним наділені і відповідні госп. орг-ції, напр. державні, які виступають як юр. особи. У даному випадку йдеться про зовнішньотор. об'єднання, морські пароплавства, в оперативному управлінні яких знаходяться державні торг.і судна. Існування принципу роздільної майнової відповідальності між держ. і її юр. особами означає, що за невиконання зобов'язань перед іноз. контрагентами (фірмами) майнову відповідальність несуть юр. особи самостійно.
84. Понят МЕО та їх найбільш поширені клас-ції.
МЕО — такі орг-ції, які на основі міжнар.-договірних відносин провадять діяльність, пов'язану з орг-цією та здійсн. міжнар. ек. співроб.
М. орг-ції наділені міжнар. правосуб'єктністю і відіграють значну роль в орг-ції і здійсн. міжнар. ек. спів роб. Створені на основі міжнар. договорів, вони у межах своєї діяльн. обговорюють різноманітні ек. проблеми, розробляють і приймають нормативні акти та окремі норми МЕП.
Правоздатність, якою наділені міжнар. ек. орг-ції, дає їм змогу укладати різні угоди як з окремими державами, так і з міжнар. орг-ціями в межах завдань і цілей, закріплених в їхніх установчих документах.Міжнар. ек. ор-ції користуються імунітетом,. Майно і активи цих орг-цій мають імунітет від будь-якої форми адміністр. та судового втручання, за винятком випадків, коли сама орг-ція відмовляється від імунітету
Найбільш узагальн. поділ міжнар. орг-цій :
1) універсальні МО, членами яких є держави різних соц.-економ. сис-м;
2) МО, членами яких були соціаліст. країни;
3) МО, які об'єднували капіталіст. країни;
4) міжнар. регіональні орг-ації, до складу яких входять країни, що розвиваються.
Залежно від напряму міжнар. ек. cпiвpoб.
-cпiвроб. у галузв міжнар. торгівлі (ЮНКТАД);
-співроб. у вал.-фін. сфері (МБРР, МВФ, МІК)
-співробі. у галузі транспорту (Авіатрансп асоціац, Міжн спілку автомоб трансп, Спілку автодор служб залізниць, Міжнар морську орг-цію);
-співроб. у галузі промисловості
-співроб. у галуз с/г; - інвестицій;
-наук.-техн. співробітництво;
-співроб. у галузі інтелек власності,- стандартиз та сертифікац. продукту
за назвою:
організація(ООН, МОП, Міжнародна морська оргаціа-ція), союз (Всесвітній поштовий союз, Міжнародний союз електрозв'язку), спілка (Міжнародна спілка автомобільного транспорту, Європейська телерадіомовна спілка), фонд (МВФ), центр (Міжнародний торговий центр), рада (Рада Європи), банк (МБРР), комісія (Міжнародна електротехнічна комісія, Дунайська комісія,), асамблея (Парла-ментська асамблея міжнародного економічного співтовариства), агентство (Міжнародне агентство з питань атомної енергії), конференція (Конферени,ія ООН з торгівлі та розвитку, Європейська конференція міністрів транспорту), інцііатива (Центральна европейська ініціатива) тощо
Залежно від кола їх членів: загального (ООН, СОТ, МВФ, Всесвітній поштовий союз та iн.) й обмеженого складу (регіональні, які створ. в межах певного perioнy i e відкритими для вступу до них держав, що знаходяться на його території. Такими орг-ціями можна вважати ЛІiгy арабських держав, ЄС, Раду Європи, СНД. Можуть належати не тільки регіональні, приміром ОПЕК, яка об'еднуе 13 основних нафтовидобувних країн Азії, Африки та Лат. Америки.
З погляду торгівлі окремими видами товарів — цукром, кавою, пшеницею каучуком та ін., які об'еднують як країни-експортери, так i краї-ни — імпортери цих товарів
Залежно від впливу на країнии-члени (за характером повно-важень)
Міждержавні не мають наддержавних повноважень тому, що країни-члени не пе-редають їм своїх функцій. Основним завданням таких оргашзацій е забезпеч взаемодії держ у процесі їх співроб Наддержавні орг-ціі наділяються повноваженнями краін-членів у відповідних сферах іхньоі діяльності.
За умовами участі в членстві
Відкриті, до яких може вступити будь-яка держава (ООН), i закриті, прийняття до яких може здійснюватися за за-прошеннями іхшх засновників (НАТО).