48.Осн види догов, які уклад-ся в сфері мев.

Міжн дог-р- основне джерело МП. Це певн способом висловл угода 2х або більше учасн-в міжнар спілкування про створ обов’язкових для них юрид правил- міжнар-правових норм.. Види договорів: 1) одно-, дво- та багатосторон-ні; 2) сплатні й безоплатні; 3) формальні, реальні й консенсуальні. Якщо договірні зобов'язання має лише одна сторона, то це - одностдоговір, якщо дві - двостор договір. Більшість договорів є двост. До одност належать лише окремі види договорів, наприклад, договір позики, договір дарування. Двостор - такі, в яких обидві сторони мають взаємні зобов'язання і відповідні права, тобто коли кожна із сторін виступає і як кредитор, і як боржник. Практика міжн ек співр-ва свідчить про те, що переважно договори укладаються на взаємовигідній, оплатній основі. Це відповідає одному із заг принц міжн права-принципу взаємовигоди. В межах оплатних договорів, коли одна із сторін отримує якусь користь, вона повинна забезпечити іншій стороні відповідну, як правило, еквівалентну вигоду. Безоплатні -договори, для яких не характерна взаємна компенсація. Інколи їх називають ще добродійними, або благодійними. Це договори дарування, безвідсоткової позики, звільнення від оплати боргу, надання безоплатних послуг та ін. З точки зору яких-небудь фактичних обставин, то їх можна поділити на: формальні - для укладення яких, крім взаємної згоди сторін, потрібне дотримання певної чіткої форми. Відповідно до чинного в багатьох країнах законодавства недотримання форми договору веде до визнання його недійсним з усіма негативними наслідками, що випливають з цього. Реальними визнаються договори, в основі яких лежить не лише досягнення згоди, а й їх гарантоване виконання. До цієї групи договорів відносять, наприклад, договори позики, закладу, куп-продаж, зберігання. Консенсуальні договори - такі, за якими з усіх суттєвих умов досягнута згода сторін. Вони вважаються укладеними і набирають чинності не в момент виконання, а в момент досягнення згоди. Багатостор конвенції- містять кодифіковані норми+стабільність змісту,що забезпеч висок рівень передбачуваності поведінки учасників МВ, вони відрізняються якістю та науков обгрунтов-тю. Між нар ек догов за змістом можна поділити на: торгів; угоди про товарообіг; угоди про ек і наук-техн співр-во; Уг про наук-техн співр-во; кредитні угоди; податкові угоди, догов про дружбу і співр-во і взаємну допомогу.+див 59

49. Основні концепт-ні підходи міжнар-прав рег-ня діяльн тнк

ТНК-єдине ек угрупов підпр-в різної державн належн-ті, що здійсн-ть свою діяльн, керовано з одного центру на територ кількох країн на основі їх націон зак-ва; це відповідні об'єднання, спілки, діяльність яких не обмежена рамками однієї нації або держави Міжнар-правове рег-ння діяльн ТНК відб-ся на 3х рівнях: 1.національний- материнськ комп, дочірні п-ва, філії ТНК зобов’язані виконувати вимоги нац зак-ва тієї країни, де представлена їх діяльність. 2.регіон-й-передбачає об’єднання країн певного регіону зі схожими соціально-ек проблем (країниЛат.Америки).Док-т: Декларація про міжнар ін­вестиції і багатонаціональні підпр-ва 76р.3.універс-й-передбач об’єднання зусиль по врег-нню діяльності ТНК в планетарному масштабі. З цією метою було створено Центр ООН при ТНК, а також ряд міжурядових Комісії ООН з ТНК. Одним з найб важливих рез-тів діяльності цих органів булла розробка Кодексу правил поведінки ТНК. Напрями цього док-ту є рекомендаційними. Важливу роль у регулюванні міжнародних правових відносин за участі ТНК відіграють країни Андської групи-субрегіонального торгов-ек об'єднання, створеного в межах Латиноамерик асоціації інтеграції.

Міжн.-прав.регул-ня діял-ті ТНК як на регіон-му, так і на універс. рівні сьогодні ще далеке від бажаного, хоча вже є міжн.-прав.документи, які викор-ся для регул-ня діяльності ТНК. Щодо регіонального рівня, то до док-тів передусім слід віднести прийняту 1976 р. Декларацію про міжн інвестиції і багатонац під-ва. До Декларації додавався ще й такий док-т, як Керівні принципи для багатонац під.в. Їх виконання є добровільною справою. До системи Керівних принципів ТНК належать: *повага до суверенітету країни; * повага до зак-ва; * повага до соц-культ цінностей країни перебування; *дотримання міжн права; *підпорядкованість праву країни перебування; урахування політики цієї країни в галузі розвитку та права; *співр-во з країною перебування з виключенням практики підкупу та субсидій, а також обов'язкове невтручання у внутр справи. Міжн.-прав.рег-ня діял-ті ТНК на регіон. рівні відіграє певну роль, але воно ще не спроможне захистити країни, особливо ті, які стали на шлях самост. роз-ку. Тому саме ці країни і висунули вимоги про встан-ня нового міжн.ек.порядку, в межах якого здійснювалося б прав.рег-ня діял-ті ТНК. У дан.випадку йдеться про міжн.-прав.регул-ня діял-ті ТНК універс.ха­рактеру. Хартія ек. прав та обов'яз-в(1974р.) закріпила полож-ня,спрям-ні на обмеж-ня діял-ті ТНК. Розпочала діял-ть спец."група 77" з вивч-ня та узагал-ня матеріалів, що розкривають зміст, форми і методи діял-ті ТНК. Були виявлені ТНК, які втруч-ся у внутр.справи країн, де розташовані їхні філіали, і доведено, що вони намаг-ся поширювати на цих терит-ях дію законів тих країн, де знах-ся їхні центри управ-ня. Усе це вимагало відпов.втруч-я міжн. співтов-ва. Насамперед необх-но розробити і прийняти відпов.нормат.акти, спрям-ні на міжн.-прав.рег-ня діял-ті ТНК. Важл.кроком у цьому напрямі була розробка Кодексу поведінки ТНК. В 1974 р. були створені міжуряд.комісії 00Н з транснаціон. корпорацій і Центр по ТНК, які приступили до розробки проекту кодексу поведінки ТНК. У проекті Кодексу сформульовані прин-пи діял-ті ТНК, які мають прогрес. хар-р. До них, зокрема, належать такі: повага суверенітету країн, в яких вони здій-ють свою діял-ть; підпорядк-ня законам цих країн; врах-ня ек цілей і завдань пол-ки, що пров-ся в цих кр-х; повага до соц.-культ.цілей, цінностей і традицій країн, в яких вони здій-ють свою діял-ть; невтруч-я у внутр