- •1.Визначте поняття, види основних джерел меп, охар-те їх особливості.
- •2.Визначте поняття принципів меп, атакож дайте хар-ку їх системи і функції.
- •3.Гармонізація зак-ва Укр з мп як важлива умова ефективності меСпівр нашої держави з іншими країнами.
- •4.Дайте загальну хар-ку сучасної між нар валютної системи та її організаційно-правового механізму.
- •5.Дайте порівняльну хар-ку меп та мПривП.
- •6.Дайте порівняльну хар-ку основних принципів мп і принципів меп
- •7.Дайте хар-ку мвВіднос як предмету регулювання мвп.
- •8.Дайте хар-ку між нар договору як джерела меп.
- •9.Дайте хар-ку мео як суб’єкта меп.
- •10.Держава як основний суб’єкт меп.
- •11.Джерела міжнар торгово права: поняття, види і їх загальна хар-ка.
- •12.Договірні і інституційні механізми розв’язання міжнар інвестиційних спорів.
- •13.Еко комісія оон для Європи (єек): мета створ та основні напрями діяльності.
- •14.Екосор в системі мео.
- •15.Європейська валютна система: загальна характеристика, правові основи функціонування і участі в ній.
- •16.Європейське співтовариство в системі міжнародних економічних організацій.
- •17.Загальна характеристика Європейської конвенції про державний імунітет.
- •18.Загальна хар-ка і сфера застосув Конвенц про догов міжнар купівлі-продажу товарів 1980 р.
- •19.Загальна хар-ка Конвенції 1965 р. Про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами.
- •20.Загальна хар-ка правов забезпеч виконан зобов’язань і засобів розв’яз міжнар ек спорів.
- •21.Загальна хар-ка правового регулювання між нар трансп перевезень
- •24.Зміст принципу незастосування сили чи погрози силою та особл його прояву в меп.
- •25.Значення іноземних інвестицій та їх правове регулюв відповідно до зак-ва Укр.
- •26.Значення та правові засади регулюв зед в Україні.
- •27.Зробіть порівняльний аналіз принципів меп та принципів зовнішньоек діяльності України.
- •28.Конференція оон з торгівлі і розвитку (юнктад) як мео.
- •29.Митна політика і митна справа в Укр: поняття та загальна хар-ка їх закон регулюв.
- •30. Меп як галузь меп.
- •32.Міжнар митне право як складова меп.
- •33.Міжнар торгов право – складова част меп.
- •34.Міжнар трансп право: загальна хар-ка.
- •36. Мвф в системі міжнар ек орг-цій.
- •37.Міжн-прав-й звичай як джерело меп.
- •39.МеОрг з торгівлі окрем вид тов та їх місце в системі джерел меп.
- •40.Міжнар ек орг на пострад-му просторі: загальна хар-ка, участь Укр.
- •44.Міжнар-правов мех.-м регулюв співр-ва у галузі наук і техн.
- •46.Місце і роль снд в системі мео.
- •47.Заг пробл гарм-ії зак-ва у. З меп.
- •48.Осн види догов, які уклад-ся в сфері мев.
- •49. Основні концепт-ні підходи міжнар-прав рег-ня діяльн тнк
- •50. Основні аргументи що визначають переваги вступу до сот.
- •51.Націон інтереси Ук. У мев та правові засоби їх забезпеч.
- •52. Необх-сть гармон-ції зак-ва Ук. З меп.
- •58.Основні (загальні) принц меп: понят, джер і перелік
- •59. Види меДогов, їх хар-ка.
- •60. Види міжн ек співр-ва в рамках мо та їх заг хар-ка
- •61. Основні етапи і зміст порядку укладення міжнар договорів Укр.
- •62. Осн полож зу “Про міжнар комерц арбітр”.
- •64.Особл і світовий досвід регулюв діяльн тнк на рег рівні.
- •65.Особл.І міжнар. Інвест. Спорів, правові підстави і порядок їх виріш.
- •67. Особл.І правового регулюв. Міжнар. Морських перевезень
- •68. Особл. Правового регулюв. Міжнар. Співроб. В галузі науки і техн.
- •69. Особл. Прав регулюв міжнар. Співроб. У галузі с/г в сучасних умовах.
- •70.Особл. Правового регулюв. Співроб. Держав в сфері міжнар. Інвестицій.
- •71.Особлив. Правового режиму іноз. Інвестицій на території у.
- •76.Охарактеризуйте основні концепції меп
- •77. Охарактеризуйте правову і загальнонаукову природу існуючих концепцій меп
- •79. Переваги багатостор. Ек. Співроб. І його інституц. Форми
- •80.Поняття і осн. Правові форми співроб. Держав в сфері міжнар. Кредитних відносин.
- •81.Поняття і особл. Предмету правового регулювання між нар. Валют.Права.
- •82. Поняття і х-ка предмету регулюв. Меп.
- •83.Поняття імунітету держ і його прояв в мев.
- •85. Понят та види джерел меп, їх загальна х-ка.
- •86.Поняття та джер ммп.
- •87 Поняття та джер. Міжнар. Трансп. Права.
- •88. Поняття та сис-ма меп
- •89. Понят., зміст і види міжн. Кредит. Угод.
- •90 Поняття, основні джерела і суб’єкти мвп.
- •92. Порівняйте зміст і практику застосув принц найб сприяння і надання нац режиму в мт
- •93. Порівняйте поняття «зед» та «мев?
- •94. Порядок вступу до сот.
- •95. Порядок уклад догов між нар куп-прод товару.
- •96. Порядок уклад зовнішн дог за зак-вом Укр.
- •97. Порядок укладання міжнар ек-х та зовн-х договорів за зак-вом Укр.
- •98. Правове забезпеч виконан між нар ек догов.
- •99. Правове закріпл і зміст принц невід’ємн сувер держав над їх прир рес.
- •100. Правове закріпл і зміст принц свободи вибору форми організації зовн-ек зв’язків.
- •101.Правове закріплення і зміст принц юр рівності і недоп-ті ек дискрим держав.
- •102. Правове регулюв між нар авто перевезень.
- •103. Правове регулюв міжнар залізн перевез.
- •104. Правове рег міжнар мор перевез.
- •105. Правове регул міжнар повітр перевез.
- •106. Правове регул міжнар річк перевезень.
- •107. Прав регулюв питань вступу і членства в сот.
- •108. Правовий статус Міжнар комерц арбітр суду, як засобу виріш спорів в сфері мев.
- •109. Правовий статус Морської арбітражної комісії при тпп Укр
- •110. Правові основи забезпеч виконання зобов’язань за меДог.
- •111. Правові питання участі єс в системі сучасн мев.
- •112. Принцип взаємної вигоди: нормативне закріплення та застосув в ек віднос між держ.
- •113. Принц найб сприян, реалізація в практиці мев.
- •114. Принцип національного режиму, його сутність і значення в сучасних мев.
- •115. Принцип роздільної майнової відповідальності між державою і її юр особами: нормативне закріплення та зміст.
- •116. Принц свободи вибору форми організації зовнішньоек зв’язків: його зміст, нормат закріпл і реалізація на нац рівні.
- •117. Принц сувер рівності держав та його закріпл в міжнар-правових документах.
- •118. Принципи зовнішньоек діяльності за зак-вом Укр.
- •119. Природа і особливості реалізації правосуб’єктності держави в меп.
- •120. Проблеми правового регулюв участі тнк в системі сучасних мев: їх природа, зміст і можливі шляхи вирішення.
- •121.Ратифікація міжнар договорів за зак-вом Укр: поняття, процедура і юр знач.
- •123.Режим і принц мт та їх правове рег-ння.
- •124.Рішення мо, як джерела меп.
- •125.Розк-те зміст поняття «між нар
- •126.Розкрийте зміст поняття «міжнар правосуб’єктність» щодо суверен держ.
- •127.Роль і знач Віденської Конвенції про право мДог 1969 в регулюванні порядку уклад меДог.
- •129.Система держ органів Укр, які здійснюють функції у сфері меСпівр і закон закріплення їх повноваж.
- •130.Система меп: поняття і загальна хар-ка складових елементів.
- •131.Спеціалізовані установи системи оон в системі мео.
- •132.Спец принципи меп: поняття, джерела і перелік.
- •133.Способи виріш спорів, що випливають з меДог, і їх загальна хар-ка.
- •134.Сутність Державної програми заохочення іноз інвестиц в Укр.
- •135.Сутність мев, їх зміст та значення.
- •136.Сутність та знач принц найб сприяння в мт.
- •137.Сутність, ознаки та загальна хар-ка держави як суб’єкта меп.
- •138.У чому полягає принципова різниця між гатТі сот
- •139.У яких основних джерелах закріплюються принц і норми мТрП: загальна хар-ка.
- •140.Укладення міжнар ек договорів за зак-вом Укр.
- •141.Україна на шляху до сот: охар-те особливості сучасного етапу.
- •142.Україна як суб’єкт меп.
- •143.Форми участі держав у мев.
- •147.Цілі і завдання митн політики держав і її вплив на розвиток мев.
- •148.Що мають спільного і в чому полягає відмінність заг і спец принц меп?
- •149.Яким чином і чому членство України в єс передбачає умову попереднього вступу до сот?
- •150.Які документи мр можна віднести до джерел меп і за якими ознаками.
39.МеОрг з торгівлі окрем вид тов та їх місце в системі джерел меп.
Існує ряд інших МО у галузі торгівлі окремими видами товарів (кавою, цукром, каучуком тощо). які створені у різні роки шляхом укладення між. товарних угод. Так, у 1933 р. виникла МО з торгівлі пшеницею, у 1940-бавовною; у 1962 р.- кавою, у 1977 р- цукром, у 1979 р- каучуком і маслиновою олією, МО з тропічної деревини. Основною метою таких угод є попередження або пом'якшення різких коливань цін, співр-во в певній галузі, ліквідац торгів бар’єрів і недобросов-ті та дискримінац-ї політики в інтересах всіх учасників, зміцнення cвітов продовольч безпеки, провед міжурядов консульт і переговорів. Міжн товарним угодам властива багатостор-ть. В них беруть участь як країни-експортери, так і країни-імпортери, на які покладені певні обов'язки. Так, для кожної країни-експортера визначається повна квота вивозу відповідних товарів, і вона зобов'язана її дотримуватися. Що стосується, напр, країни-імпортера пшениці, то вона, відповідно до укладеної міжнар товарн угоди, зобов'язана купити у країни-експортера певну кількість пшениці у кожному с\г році. В угодах визначається макс. і міні.рівень цін. У межах угод регулюється питання про між.систему запасів відповідного товару, яка передбачає їх поділ на нац; квазіміжнар і міжнар(буферні). Нац.запаси-це запаси товару, які зберігаються і контрол-ся країнами-експортерами; квазімі запа зберігаються і контр-ся теж країнами-експортерами, але їх розподіл здійснюється відповідно до міжнародних норм; щодо між. запасів, то вони зберігаються на складах МО створених на основі відповідних товарн угод. Основними постійно діючими органами між.товарних угод є Міжнародна рада;Виконавчий комітет; Виконавч директор.
Самостійну групу МЕО складають країни- виробники сировини, в межах яких здійснюється координація дій країн, що розвиваються, в галузі виробництва і торгівлі відповідними видами сировинних товарів. До таких організацій належить, наприклад, Організація країн-експ-рів нафти-ОПЕК, 1960 р. Вона об'єднує 13 основних нафтодобувних країн Азії, Африки і Лат. Амер. На ці країни припадає 70 % запасів нафти, 60-видобутку й 90 % експорту нафти в капіталіст-му світі. Гол цілями ОПЕК є захист інтересів країн, що розв-ся й одночасно є експ-рами нафти, від експлуатації міжнар фінанси-м капіталом, підвищ доходів від добування нафти, заохоч розвитку нафтового госп-ва. Найвищим органом ОПЕК є Конференція міністрів, яка скликається не менше як два рази на рік; безпосереднє керівництво здійснює Рада директорів; поточну роботу проводить секретаріат; штаб-квартира у Відні.Є й інші міжнародні організації, що об'єднують країни-виробники сировини-їх бл 20.
40.Міжнар ек орг на пострад-му просторі: загальна хар-ка, участь Укр.
Розпад колишнього Союзу РСР обумовив пошук нових форм політ, екон, гуманіт та інш співр-ва між самост державами, які до того були союзними республіками. Були створені: СНД, Євроаз ек співт-во(ЄврАзЄС), регіон об’єднання ГУУАМ, ОЧЕС. СНД створна основі Угоди про ств-ня СНД, підписаної вищими керівниками Респ Білорусь, РФ та Укр 1991 р. В столиці Казахстану 1991 р. на нараді глав нових незалежних держав було підписано Протокол до Угоди, в якому зазначалося, що Азербайдж,Білор,Вірмен,Казахст,Киргизс,Молд,Росія, Таджикист,Туркменист,Узбекист і У. на рівноправн засадах утв-ть СНД. Пізніше до Співдр-ті приєдналася і Грузія. 93р був прийнятий Статут СНД. ВРУкр ратифікувала Угоду про створ СНД вже 91р, У. є асоційованим членом СНД. Вона не підписала Статут СНД через те, що деякі положення суперечать укр законодавству. Головн напрямком співр-ва У в СНД є збереж та розшир ринку збуту товарів вітчизнян вир-ва, виріш пит надійного забезпеч ек-ки У паливно-енергетичн і сиров-ми ресурсами, відновл промисл-ї кооперац. Членство в організації є добровільним і кожний з учасників має право призупинити чи припинити своє членство в СНД, повідомивши про це її учасників за рік. Цілі Співдр-ті:- співроб-во в пол-й, ек-ній, екол-ій, гуман-ій і культурній галузях;-сприяння всебічному і збалансованому екон-му і соц-му розвитку держав-членів у межах заг-го ек-го простору, а також міждержавному співроб-ву й інтеграції;-забезп-ня прав людини і осн-х свобод відповідно до загальновизн-х принципів і норм міжн-го права та документів ОБСЄ; -співроб-во з метою забезп-ня миру і безпеки, прийняття ефект-х заходів до скор-ня озброєння і військ-х витрат, ліквідації ядерної зброї та інших видів озброєння;-мирне врегул-ня суперечок і конфліктів між державами-членами.ЄврАзЕС створ 2000 р. на основі Договору про заснування ЄврАзЄС, який був підпис-й президентами РФ, Казахстан, Киргизької Респ і Респ.Таджикистан,Узбекист. + Узбекист з 05р. ЄврАзЕс створено для підвищення ефективності процесу формування Митного союзу і Єдиного ек простору, а також для реалізації інших цілей і завдань, визначених в Угоді про Митний союз, Договорі про поглиблення інтеграції в ек і гуманітарній галузях, Договорі про Митний союз і Єдиний ек простір. У догов про заснув орг-ції зазначено, що прийняття його членів відкрите для всіх держ, які беруть на себе зобов’яз, що виплив-ть із цього договору. Принцип фінансування в ній є основою принципу голосув-ня.. Цілі: встановл загальн правил торг-лі товар і посл, погодження планів щодо взаємовіднос із СОТ, ефект-не функціонув платіжно-розр-х відносин, забезпеч ек безпеки на зовнішн кордонах співт-ва, співр-во в економ, правов, соц сферах.. ГУУАМ- Регіон об'єднання за участі Грузії, Укр, Респ Узбекистан, Азербайджанської Респ та Респ Молдова створено 2001 р. відповідно до Ялтинської Хартії. Мета-сприяння соц-ек розвитку; - зміцнення і розширення торговельно-ек зв'язків; - розв-к і ефективне викор-ня в інтересах країн ГУАМ транспортно-комунікаційних магістралей і відповідної інфраструктури, розташованої на їх території; -зміцнення регіональної безпеки в усіх сферах діял.ті; -розвиток відносин у галузях науки, культури і в гуманітарній сфері; -взаємодія в рамках міжн організацій; -б-ба з міжн тероризмом, злочинністю та наркобізнесом. Співр-во в рамках ГУУАМ здійсн.ся на загальновизнаних нормах і принципах міжн права, зокрема поваги суверенітету, незалежності територ цілісності і невтруча у внутр справи держ-учасниць. Було визначено, що осн напрямом співр-ва ГУАМ є: ек.ка, наука, технології та навкол середовище; інфраструктура транспорту, енергетики, телекомунікації; спільні інвест і фін проекти; гуманітарна сфера, культура, освіта, засоби масової Інфо, обмін молоді, інші напрями, які становлять взаємний інтерес. Участь Укр в ГУАМ покликана вирішщити проблему енергозабезпеч Європи та Укр., поглибл співр-ва зі стратегічними партнерами. ОЧЕС створ 92р главами 11 держав і урядів, серед яких і Укр. Цілі: перетвор Чорн моря в море миру і добробуту, поглибл двостор і багатостор співр-ва, сприяння ек, соц та техн прогресу, вільному підпр-ву.
41.Міжнар Кодекси повед в системі джерел МЕП. Своєрідн джерел МЕП є міжнар кодекси поведінки. Вони почали створ-ся наприк. 70х. рр з ініціативи кр, що розвив-ся. В цих міжнар-правових док-тах систем-ні правила поведінки відповідн суб'єктів МЕВ (лінійних конференцій, ТНК) або у відповідному напрямі екон-ї д-ті (передача технологій, контроль за обмеженням ділової практики). Одним із перших таких кодексів був розроблений конференцією ООН з торг. і роз-ку Кодекс проведення лінійних конференцій, норми якого регул-ли орг-цію лінійн. перевезень у галузі торгового мореплавства. Важливим кодексом є Між нар Кодекс рекламн діяльн, що був розробл-й МТПалат. Він поширюється на всі види реклами будь-яких товар і посл. Повед-ку держ служб-ців рег-є Міжнар кодекс повед держ посадов осіб, який буп прийн-й ГА ООН в 96р. Проект Кодексу поведінки ТНК має 6 частин (І-преамбула і цілі; II-визнач-ня і сфера застос-ня;III-діял-ть ТНК; А-заг. і політ положення, Б-ек, фін. і соц. положення, В-над-ня гласності інф-ції; IV-режим ТНК; V-міжуряд. співроб-во; VI-здійсн-ня кодексу повед-ки). У проекті Кодексу сформульовані прин-пи діял-ті ТНК, які мають прогрес. хар-р. До них, зокрема, належать такі: повага суверенітету країн, в яких вони здій-ють свою діял-ть; підпорядк-ня законам цих країн; врах-ня ек. цілей і завдань пол-ки, що пров-ся в цих кр-х; повага до соц.-культ. цілей, цінностей і традицій країн, в яких вони здій-ють свою діял-ть; невтруч-я у внутр. справи та ін. За дотриманням норм Кодексу повинна здійс-ти нагляд спец.комісія ООН, а також центр ООН по ТНК.
42.Міжнародні торгові договори (угоди): поняття і види. Торгов дог - регулюють торговельно-економічні відносини між країнами. М.Торг договори, договори про торгівлю та мореплавство, торговельні угоди створюють договірно-правову базу торгов-ек-х відносин між країнами, встановлюють принципи взаємовідн-н, визначають їх правовий режим, сферу застосува (регулюв митного обкладання, застосува нетарифн обмеж,розвиток трансп-х зв'язків, торгове та пов'язаної з нею діяльності), надають право створювати торговельні предст-ва на території один одного. МТД є найбільш типовою та найпошир формою регулюв зв’язків між суб’єктами МЕВ в галузі торгівлі. Це зумовлюється тим, що вони є засобом регулюв, який може найкращим чином забезпеч досягн поставлених сторонами ек цілей і водночас гарантувати дотрим принципу поваги суверенітету та невтруч однієї держави у внутр справи іншої.Міжн торг дог- угода між двома або кількома д-вами в якій визнач-ся їхні взаємні права та обов-ки в галузі торгівлі. На їх підставі устан-ся або прип-ся відпов-ні МЕВ між д-вами в сфері торгівлі. У міжн торг угодах визнач п-пи і створ правова база для торг відносин. Торг угоди укл-ся на 2- і багатостор основі. Напр. ГАТТ(47р.), Угода про регулюв взаємов-н держав СНД в галузі торгово-ек співр-ва,92 р. Значну роль у розвитку міжнарторгов відносин мають полож Конвенції 00Н про договори міжнар купівлі-продажу (1980 р., Відень). Види торг угод: -Дог-ри про торгівлю і мореплавство - улад від імені д-в на 5 і більше років і закр-ють основн умови зд-ння міжн торг відносин. -Угоди про торг відносини укл між урядами країн, які дом-ться про встан-ня міжн торг відносин на осн дог-ру про торгівлю і мореплавство. Вони розвивають і конкретизують положення цього дог-ру, визнач-чи обов-ки сторін. -Угоди в галузі морського судноплавства підпис-ся на осн торг угод в них рег-ся двостор відносини у галузі судноплавства, полегш доступу до портів д-ви-партнера. Розв ділових відносин. - Угоди про тов-обіг і платежі визнач асортимент товарів строки та умови поставки, пор-к розрах-ків. - Клірингові угоди передбач пор-к розрах-в через залік зустрічних вимог. - Торг конвенції визнач зміст відносин між д-вами з вузьких спец питань. - Протоколи – угоди з б-я конкр питання в галузі зовн торг.
43.Міжнар-правов мех-м регул співр-ва в галузі с\г. Практично держ всіх континентів тією чи інш мірою вступають у МЕВ, пов’яз з обміном прод с\г. С\г прод-я є предметом між нар, міждерж-х ек віднос. Сприяння розв-ку співр у галузі с/г, удоскон-я міжнародно-праврегул-я цих відносин - завдання ряду міжн орг-й. Одн-єю з міжнар, міжурядов спеціалізов-х орг-й ООН в галузі с\г співр-ва є Продов і с\г орг-я ООН- ФАО- штаб-квар в Римі, заснов 1945 року.Цілі: сприяти поліпш харчування і якості життя, вдосконал вир-ва і розподілу продов-тва та іншої с/г продукції, вивчення світового продовольч станов і кон-ри на світов ринку важливих прод товарів; розробка для країн-уч реком-й в галузі вир-ва і збуту різних видів с/г прод-ї; *визначення політики щодо міжур-х угод з окремих с\г товарів. Вищий орган - Конференція (збир раз у 2 роки для визначення загальних напрямів політики, програми дій, бюджету орг-ї. + М Конфер з пит харчув-94. М Фонд с.г розв-ІФАД-76, метою є мобілізація коштів для збільш вир-ва і поліпш харчування груп насел з низькими доход, надає кредити на пільгов-х умовах під проекти щодо здійсн контролю над водними рес-ми, комплексним розв-м сільських районів + дрібним фермерам на розв твар-ва, поставку і розпод добрив. Допомога лише державам-членам. Всесв конф з з розв і раціон викор рибних рес-74. Практично всі регіональні екон комісії ек і Соц Ради ООН через відповідні структурні підрозділи займ-ся питанням орг-ї міжн співр в галузі с/г. Всесв продов Рада (1974) - вищий рган ООН з проблем продовольства та інших суміжних питань. Розглядає пробл щодо продов у світі, розробл певні екоменд. Співроб-є з ФАО, Міжн фондом с/г-розвитку та іншими орг системи ООН. З її участю 1980 створ Міжнар надзвич-й резерв, яка зроб немало заход з продов-х проблем. Відпов функціїї щожо міжн с/г-співроб викон: Міжн асоц з контролю якості насіння, Міжафрик бюро з грунтів і економіки с/г-ва, Міжн комісія з переробки с/г-продуктів, Міжн бюро виноградарства і виновир-ва, Міжн комітет з чаю і т.д.