
- •1. Уявлення про предмет психології. Поняття про психіку.
- •2.Зв’язок психології з іншими науками
- •3.Основні галузі сучасної психології
- •4. Методи дослідження в психології
- •5. Загальне уявлення про пізнавальні процеси
- •9. Сприймання та його характеристики.
- •10. Сприймання часу та простору
- •11. Уява як пізнавальний процес.
- •12.Увага як пізнавальний процес
- •14. Види уваги
- •15. Фактори, що забезпечують увагу. Увага та уважність.
- •16. Загальне уявлення про пам’ять як пізнавальний процес
- •17. Види пам’яті.
- •18.Загальні характеристики мислення
- •22. Мова та її зв’язок з мислення
- •23. Уява як пізнавальний процес
- •25. Емоції і почуття. Порівняльна хар-ка.
- •26.Різновиди емоцій і почуттів.
- •27. Воля як складний психологічний феномен. Різновиди вольових актів.
- •28. Темперамент та його характеристика.
- •29. Властивості темпераменту.
- •30. Загальна хар-ка характеру та його структура.
- •31.Акцентуації характеру.
- •32.Здібності. Природа їх виникнення та розвитку.
- •33. Класифікація здібностей.
- •34.Задатки та здібності. Порівняльна характеристика.
- •35.Форми роз-ку здібностей. Обдарованість, талант, геніальність.
- •37.Уявлення про особистість у вітчизняній психології.
- •38.Індивід,особистість, індивідуальність.
- •39.Рушійні сили розвитку особистості.
- •40.Психологічна структура особистості.
23. Уява як пізнавальний процес
Уява — психічний (інтелектуальний) процес створення образів предметів, ситуацій, обставин шляхом установлення нових зв'язків між відомими образами та знаннями. Уява надає людині можливість виходити за межі ретельного світу, переміщувати речі та події в майбутнє, минуле, в інші світи та простори. Уява пов'язана з образами, уявленнями, хоча продукт уяви оформлюється знаково — у вигляді, наприклад, опису, тексту, .тобто вербальне (скажімо, як фантастичний твір). Учені вважають, що уява виникла в людини як відповідь на потребу передбачати результат своєї праці і, крім того, пояснити незрозумілі події та явища природи.
Уява, як і всі інші пізнавальні процеси, становить результат діяльності мозку людини, функцію кори великих півкуль
Уяву інколи досить важко відрізнити від мислення, особливо мислення образного. Саме тому вона не завжди розглядається самостійно. Разом з тим уява нерідко визначається як випереджальне відображення дійсності в образах, уявленнях на відміну від мислення, яке відбиває дійсність у формі понять. Уява створює образи результату діяльності, а також забезпечує розробку стратега діяльності, зокрема розумової, у ситуаціях невизначених та ймовірних. Тому творча уява є психологічною основою багатьох видів творчої діяльності, що теж характеризується новизною як процесу, так і одержаного продукту. Однак ступінь принципової новизни уявного може бути різний. Від цього залежить поділ уяви на види й типи.
24. ?Емоції? – це реакції індивіда на ті ситуації до яких індивід не може водночас адаптуватися і значення її (емоції) переважно функціональне. Вона може викликати порушення памяті, навичок, зміну складних дій легшими, простішими. Емоційна реакція може бути адекватною ситуації, але рівень її організації – нижчим ніж заведено в даній культурі. Кожна людина на власному досвіді переконується у двоякому характері емоцій: переживання, нерозривні з їхніми органічними проявами. У переживання поєднується реальне й ідеальне.
Порівняно з емоціями, у волі домінуючу роль відіграє безпосередній вплив людини на довкілля. Власне вольові дії виникають лише в умовах конфлікту між бажаною метою і небажаними умовами та наслідками цієї дії. воля являє собою певну структуру, що має початок та кінець. Вона пов’язана з боротьбою мотивів при прийнятті рішення із вольовими зусиллями. Вольові якості особистості виявляються в її ініціативності, самостійності та незалежності.
25. Емоції і почуття. Порівняльна хар-ка.
Почуття – вибіркове і стійке емоційне ставлення індивіда до певних предметів, явищ довколишнього світу. За походженням і функціонуванням вони пов’язані з емоціями, які є безпосередніми переживаннями з яких формується ставлення. А почуття – це саме ставлення.
Емоції й почуття становлять два види специфічних проявів афективної сфери особистості, пов'язаних з переживанням ставлення її до навколишнього середовища, інших людей, самої себе. Емоції й почуття мають, крім загальних, і свої специфічні характеристики. Загальними характеристиками емоцій і почуттів виступають знак (позитивні, негативні, амбівалентні) і модальність (ралість, горе, смуток тощо). Існують базальні емоції й почуття — це радість, страх, гнів і печаль. Це якісні характеристики емоцій і почуттів. Кількісні характеристики — сила, глибина, інтенсивність та тривалість. Емоції й почуття розрізняються за інтенсивністю (від слабких до афекту), за силою і глибиною (пристрасті), за тривалістю (настрої).Крім якісних і кількісних загальних характеристик, загальними властивостями емоцій і почуттів виступають переключення, передбачення і просторово-часове зміщення. Переключення — це можливість перенесення емоційного забарвлення з причин почуттів на другорядні умови. Передбачення виникає на основі емоційної оцінки обставин, котрі раніше сприяли успіху чи неуспіху. Просторово-часове зміщення — властивість переживань, емоцій і почуттів зміщатися з самої події у згадку про неї.
Специфічні властивості емоцій. До таких властивостей належать передусім ситуативність. І предметність. Для емоцій ситуативність — провідна властивість, це вираження значущого для людини тут і тепер. Предметність — це суттєва ознака емоцій, пов'язана з виділенням актуальною предметного змісту.
Головна властивість почуттів — у почуттях відображається стійке узагальнене ставлення до предмета, явища, людей, яке спонукає діяти певним чином щодо них.