23. Уява як пізнавальний процес

Уява — психічний (інтелектуальний) процес створення образів предметів, ситуацій, обставин шляхом установлення нових зв'язків між відомими образами та знаннями. Уява надає людині можливість виходити за межі ре­тельного світу, переміщувати речі та події в майбутнє, минуле, в інші світи та простори. Уява пов'язана з образами, уявленнями, хоча продукт уяви офор­млюється знаково — у вигляді, наприклад, опису, тексту, .тобто вербальне (скажімо, як фантастичний твір). Учені вважають, що уява виникла в людини як відповідь на потребу передбачати результат своєї праці і, крім того, пояснити незрозумілі події та явища природи.

Уява, як і всі інші пізнавальні процеси, становить результат діяльності мозку людини, функцію кори великих півкуль

Уяву інколи досить важко відрізнити від мислення, особ­ливо мислення образного. Саме тому вона не завжди роз­глядається самостійно. Разом з тим уява нерідко визнача­ється як випереджальне відображення дійсності в образах, уявленнях на відміну від мислення, яке відбиває дійсність у формі понять. Уява створює образи результату діяльності, а також забезпечує розробку стратега діяльності, зок­рема розумової, у ситуаціях невизначених та ймовірних. То­му творча уява є психологічною основою багатьох видів творчої діяльності, що теж характеризується новизною як процесу, так і одержаного продукту. Однак ступінь прин­ципової новизни уявного може бути різний. Від цього за­лежить поділ уяви на види й типи.

24. ?Емоції? – це реакції індивіда на ті ситуації до яких індивід не може водночас адаптуватися і значення її (емоції) переважно функціональне. Вона може викликати порушення памяті, навичок, зміну складних дій легшими, простішими. Емоційна реакція може бути адекватною ситуації, але рівень її організації – нижчим ніж заведено в даній культурі. Кожна людина на власному досвіді переконується у двоякому характері емоцій: переживання, нерозривні з їхніми органічними проявами. У переживання поєднується реальне й ідеальне.

Порівняно з емоціями, у волі домінуючу роль відіграє безпосередній вплив людини на довкілля. Власне вольові дії виникають лише в умовах конфлікту між бажаною метою і небажаними умовами та наслідками цієї дії. воля являє собою певну структуру, що має початок та кінець. Вона пов’язана з боротьбою мотивів при прийнятті рішення із вольовими зусиллями. Вольові якості особистості виявляються в її ініціативності, самостійності та незалежності.

25. Емоції і почуття. Порівняльна хар-ка.

Почуття – вибіркове і стійке емоційне ставлення індивіда до певних предметів, явищ довколишнього світу. За походженням і функціонуванням вони пов’язані з емоціями, які є безпосередніми переживаннями з яких формується ставлення. А почуття – це саме ставлення.

Емоції й почуття становлять два види специфічних проя­вів афективної сфери особистості, пов'язаних з переживан­ням ставлення її до навколишнього середовища, інших лю­дей, самої себе. Емоції й почуття мають, крім загальних, і свої специфічні характеристики. Загальними харак­теристиками емоцій і почуттів виступають знак (позитивні, негативні, амбівалентні) і модальність (ралість, горе, смуток тощо). Існують базальні емоції й почуття — це радість, страх, гнів і печаль. Це якісні характеристики емоцій і почуттів. Кількісні харак­теристики — сила, глибина, інтенсивність та тривалість. Емоції й почуття розрізняються за інтенсивністю (від слабких до афекту), за силою і глибиною (пристрасті), за тривалістю (настрої).Крім якісних і кількісних загальних характеристик, за­гальними властивостями емоцій і почуттів виступають пере­ключення, передбачення і просторово-часове зміщення. Переключення — це можливість перенесення емоційного забарвлення з причин почуттів на другорядні умови. Передбачення виникає на основі емоційної оцінки обста­вин, котрі раніше сприяли успіху чи неуспіху. Просторово-часове зміщення — властивість переживань, емоцій і почуттів зміщатися з самої події у згадку про неї.

Специфічні властивості емоцій. До таких властивостей на­лежать передусім ситуативність. І предметність. Для емоцій ситуативність — провідна властивість, це вираження значу­щого для людини тут і тепер. Предметність — це суттєва ознака емоцій, пов'язана з виділенням актуальною предметного змісту.

Головна властивість почуттів — у по­чуттях відображається стійке узагальнене ставлення до предмета, явища, людей, яке спонукає діяти певним чином щодо них.