- •Модуль 1. Теоретичні основи дисципліни «Менеджмент професійної діяльності». Функції менеджменту
- •Тема 1. Сутність, роль та методологічні основи менеджменту професійної діяльності у сучасних умовах
- •1.1. Предмет, об'єкт і суб'єкт менеджменту
- •1.2. Рівні управління, групи менеджерів
- •1.3. Закони і закономірності менеджменту, система принципів менеджменту
- •1.4. Функцій менеджменту як види управлінської діяльності
- •1.5. Етапи розвитку менеджменту. Інтегровані підходи до управління
- •1.6. Розвиток сучасної системи менеджменту в Україні
- •Тема 2. Державне регулювання діяльності в професійній освітній сфері
- •2.1. Роль та місце професійної освітньої діяльності в становленні цивілізованих ринкових відношень в Україні
- •2.2. Нормативна база, що пов’язана з управлінням в освітній сфері і вищій школі
- •Тема 3. Організація як об'єкт управління в галузі
- •3.1. Поняття та ознаки організацій
- •3.2. Модель організації як відкритої системи
- •3.3. Колективи (групи) працівників в організації
- •3.4. Фактори впливу на організацію. Фактори внутрішнього середовища. Методи оцінки впливу факторів зовнішнього середовища
- •Тема 4. Планування як загальна функція менеджменту
- •4.1. Сутність та зміст планування
- •4.2. Поняття місії в управлінні та класифікація цілей організації
- •4.3.Методика побудови «дерева цілей»
- •4.4. Стратегічне та оперативне планування
- •Тема 5. Організаційна діяльність як загальна функція менеджменту
- •5.1. Сутність та особливості функції організування. Повноваження, обов’язки, відповідальність
- •5.2. Сутність організаційної структури управління
- •5.3. Види організаційних структур управління
- •5.4. Централізація і децентралізація
- •Тема 6. Контроль та регулювання як загальні функції менеджменту
- •6.1. Поняття контролю. Принципи і цілі функції контролювання
- •6.2. Етапи процесу контролювання
- •6.3. Зворотний зв'язок при контролі
- •6.4. Поняття регулювання та його місце в системі управління. Етапи процесу регулювання
- •Тема 7. Мотивація як функція менеджменту, управління персоналом
- •7.1. Значення людського фактора в управлінні організацією
- •7.2. Сутність та еволюція мотивування
- •7.3. Засоби мотиваційного впливу
- •7.4. Відбір та оцінка персоналу
- •Модуль 2. Методи менеджменту та зв’язуючі процеси. Організаційні зміни та ефективність менеджменту
- •Тема 8. Методи менеджменту
- •8.1. Сутність та класифікація методів менеджменту
- •8.2. Економічні методи менеджменту
- •8.3. Адміністративні методи менеджменту
- •8.4. Соціально-психологічні методи менеджменту
- •8.5. Технологічні методи менеджменту
- •Тема 9. Зв’язуючи процеси в менеджменті
- •9.1. Поняття і характеристика комунікацій
- •9.2. Комунікаційний процес, його елементи. Етапи процесу комунікації
- •9.3. Перешкоди в комунікаціях
- •Отже, під час здійснення різних видів комунікацій особливої ваги набуває культура спілкування - дотримування правил поведінки, етикету, передбачених міжнародним протоколом.
- •9.4. Управлінське рішення як результат управлінської діяльності. Класифікація управлінських рішень
- •9.5. Умови прийняття ефективних управлінських рішень
- •9.6. Процес прийняття управлінських рішень. Оптимізація управлінських рішень
- •Тема 10. Керівництво та лідерство
- •10.1. Сутність та характеристики керівництва, лідерства та влади
- •10.2. Форми впливу та влади
- •10.3. Характеристика та класифікація стилів керівництва
- •10.4. Загальна характеристика моделі сучасного менеджера
- •10.5. Конфлікти як об’єкт керівництва
- •10.6. Стреси як об’єкт керівництва
- •Тема 11. Організаційні зміни та ефективність менеджменту
- •11.1. Організаційні зміни та управління ними
- •11.2. Ефективність менеджменту
- •Короткий термінологічний словник
- •Список рекомендованої літератури
- •Список рекомендованої літератури ……………………………………………………………………80
Тема 10. Керівництво та лідерство
Навчальна мета. Формування знань щодо основних понять, на яких базується керівництво як управлінська функція (вплив, влада, лідерство, стиль керівництва), сутності конфліктів та стресів. Формування умінь виявляти причини конфліктів та виявляти відмінності стилів керівництва.
Основні терміни й поняття: вплив, влада, лідерство, форми впливу, типи влади, стиль керівництва, автократичний стиль, демократичний стиль, ліберальний стиль, конфлікт, типи конфліктів, управління конфліктами.
10.1. Сутність та характеристики керівництва, лідерства та влади
Керівництво є об'єднувальною функцією менеджменту, яка пронизує всі управлінські процеси в організації.
Керівництво - вид управлінської діяльності, який на засадах лідерства та влади забезпечує виконання функцій менеджменту, формування методів менеджменту та їх трансформацію в управлінські рішення шляхом використання комунікацій.
Основою керівництва є лідерство, влада і вплив.
Лідерство - здатність за рахунок особистих якостей здійснювати вплив на поведінку окремих осіб і груп працівників з метою зосередження їх зусиль на досягненні цілей організації.
Фактично лідерство надає працівникові неформальні повноваження.
Влада - можливість впливати на поведінку інших людей.
Передумовою для реалізації таких можливостей є формальні повноваження, які надає посада.
Вплив - поведінка одного працівника (керівника), яка вносить зміни в поведінку, стосунки, відчуття тощо іншого працівника (підлеглого).
З набуттям формальних повноважень керівник отримує певну владу. Рівень впливу наділеної владою особи А на підлеглу особу Б дорівнює ступеню залежності особи Б від особи А.
Влада керівника виявляється в тому, що від нього значною мірою залежать посади, заробітна плата, просування за службовою ієрархією, доступ до соціальних підлеглих. Але в багатьох випадках і підлеглі мають владу над керівником, оскільки від них значною мірою залежить його поінформованість, неформальні контакти в колективі та ін.
Найкраще для організації, коли її керівник одночасно є й лідером. Однак на практиці нерідко трапляється що особа, яка є лідером колективу працівників (володіє здатністю впливати), не обіймає керівної посади (не має влади). За таких обставин у колективі можливі конфлікти, стресові ситуації, прояви боротьби за владу, що може негативно впливати на діяльність організації.
Керівництво здійснюється з допомогою функцій і методів менеджменту, комунікацій, шляхом прийняття управлінських рішень.
10.2. Форми впливу та влади
Основними формами впливу можна вважати наступні:
Навіювання – це вплив на особу не критикою, а особистим прикладом поведінки, авторитетом, словом тощо.
Переконання – це вплив на особу через логічне слово, емоції, дискусію, наведення прикладів з досвіду та історії.
Прохання – це вплив на особу через слово при добрих стосунках.
Погроза – це вплив на особу через залякування, обіцянки спричинити підлеглому зло тощо.
Підкуп – це вплив на особу через схиляння її на свій бік будь-якими засобами (гроші, вільний час та ін.).
Наказ – це офіційне розпорядження органів, що мають владу. Його не обговорюють, а виконують.
Керівник може застосувати різні форми влади.
1. Влада примусу. Виконавець вірить, що влада може перешкоджати задоволенню його певних потреб, або спричинити якісь неприємності, іншими словами, вплив на працівників базується на страху втратити роботу, повагу, захищеність тощо.
До недоліків влади примусу належать: значні витрати на управління; відсутність у підлеглих довіри до керівництва; виникнення бажання помститися керівникові; поява гальмівних процесів розвитку здібностей людини.
2. Влада винагороди. Базується на переконанні, що виконавець може отримати винагороду за виконання конкретних дій, поведінку. При цьому винагорода повинна бути цінною. У такій ситуації менеджер має усвідомити, що кожна людина індивідуально сприймає і цінності (згідно з теорією очікувань).
До недоліків влади винагороди належать: обмеженість розмірів винагороди; обмеження використання винагород законодавчими актами, політикою фірми; труднощі у з'ясування ставлення працівника до винагороди.
З. Законна (традиційна) влада. Базується на вірі виконавця в те, що керівник має право віддавати накази, а його обов'язок - виконувати їх. В її основу покладено традиції, здатні задовольнити потребу виконавця в захищеності й належності. Вплив на засадах традицій можливий тоді, коли наявні норми організаційної культури та етики бізнесу сприяють усвідомленню того, що підпорядкування керівникам є бажаною поведінкою.
Недоліками законної влади є: опір традицій організаційним змінам; відсутність тісного зв'язку між традиціями і винагородами, з одного боку, та задоволенням власних потреб, з іншого; недостатнє використання потенціалу працівників, здібності яких часто залишаються не поміченими, оскільки вони не входять до формальної системи (групи).
4. Еталонна влада. В її основі - влада власного прикладу керівника. Формується на особистих якостях, рисах, здібностях лідерів (їх називають харизматичними — надійними особливим даром). Як правило, таким лідерам властиві енергійність, імпозантність, незалежність характеру, ораторські здібності, освіченість, сприйняття похвал на власну адресу без себелюбства, пихатості, зарозумілості, інтелігентність, достойні манери поведінки, впевненість тощо.
За такої форми влади існує загроза виникнення зарозумілості, пихатості керівника, що може призвести до ігнорування інших форм влади.
Експертна влада. Ґрунтується на впевненості виконавців, що влада володіє спеціальними знаннями, які зможуть задовольнити певні потреби. Впливає така влада через «розумну» віру, коли виконавець свідомо і логічно довіряє знанням експерта (керівника).
Недоліки експертної влади полягають у тому, що «розумна» віра менш стійка, ніж вплив харизматичної особистості. Крім того, у підлеглого може виявитись більше влади, ніж у керівника, що часто породжує конфліктні ситуації.