Розрахунок експортної ціни

Світова ціна, що об'єктивно віддзеркалює вартість товару, характеризується наступними ознаками:

• це ціна, по якій здійснюються великі експортні й імпортні угоди на умовах, звичайних для більшості товарних ринків;

• це ціна, використовувана в регулярних угодах на найважливіших ринках;

• це ціна товарів у таких угодах, платежі по який ведуться у вільно конвертованій валюті.

Важливу допоміжну інформацію одержують, розраховуючи за даними митної статистики питомі ціни одиниці маси (кг, т) чи основного параметра (кВт, м³/г) виробу, вивчаючи індекси оптових і зовнішньоторговельних цін, що публікуються в різного роду офіційних документах ООН і урядових організацій промислово розвинених країн. До важливих виправлень, найбільш розповсюдженим у комерційному світі, варто віднести виправлення на: уторговування; місце постачання; кількість; термін постачання; умови платежу; серійність; дату конкурентного матеріалу; сезонність; комплектацію.

Розрахунок експортної ціни виконують у такий спосіб:

• З наявної бази даних роблять вибірку найсвіжіших зведень про ціни на товари, аналогічні (порівнянні) тому, що ми бажаємо експортувати.

• Заносять у заздалегідь приготовлену таблицю основні техніко-економічні параметри цих і наших товарів, включаючи умови постачання і ціни.

• За допомогою виправлень ціну нашого товару приводять до умов реалізації на обраному ринку. При цьому враховують відмінності в техніко-економічних параметрах нашого товару від товарів конкурентів: якщо відмінність у нашу користь, ціна збільшується, якщо на користь конкурентів — зменшується.

• Оскільки конкуруючих товарів декілька, одержують усереднену ціну щодо всіх згаданих товарів. Ця ціна і є базовою для переговорів з покупцями-оптовиками (агентами).

4. Типи цінових стратегій у міжнародному маркетингу Стратегії фірм у політиці цін

Ціна, як правило, відноситься до групи контрольованих факторів. Тому стратегію ціноутворення можна змінювати в міру того, як:

• змінюється ситуація на зовнішньому ринку;

• товар переходить з однієї стадії життєвого циклу в іншу;

• новий це товар чи вже наявний на ринку;

• чи доповнюється основний товар допоміжним;

• чи є товар частиною товарної номенклатури;

• чи супроводжують товар обов'язкові приналежності;

• чи розрізняються між собою споживачі і т.д.

При встановленні цін на новинку застосовуються наступні основні варіанти стратегій:

Стратегія “зняття вершків”

Вона застосовується при встановленні цін на справжню новинку, захищену патентом, і полягає в послідовному східчастому охопленні різних дохідних сегментів ринку. Застосовуючи цю стратегію, фірма одержує можливість зняття “фінансових вершків”. Поступово знижуючи ціну, можна залучати все нові ешелони клієнтів, яких влаштовує нова ціна. До подібної практики прибігають фірми “Дюпон”, “Поляроїд” та ін.

Стратегія “зняття вершків” з ринку має сенс при наступних умовах:

1. спостерігається високий рівень поточного попиту з боку досить великої кількості покупців;

2. витрати дрібносерійного виробництва не настільки високі, щоб звести нанівець фінансові вигоди компанії;

3. висока початкова ціна не буде залучати нових конкурентів;

4. висока ціна підтримує образ високої якості товару.