- •1.Практична функція макроекономіки.
- •2.Об'єкт та предмет макроекономіки.
- •3.Моделювання як головний метод відображення фактичної поведінки економіки.
- •4.Сутність та основні категорії снр.
- •5. Макроекономічні показники: випуск, проміжна та кінцева продукція.
- •6. Валовий внутрішній продукт та методи його розрахунку.
- •7.Валовий національний дохід та валовий національний наявний дохід.
- •8.Номінальний та реальний ввп. Поточні та порівнянні ціни.
- •9.Індекс споживчих цін та індекс цін (дефлятор) ввп.
- •10.Показники рівня використання робочої сили: рівень зайнятості, рівень безробіття, коефіцієнт участі в робочій силі.
- •11.Види безробіття: фрикційне, структурне, циклічне. Повна зайнятість, неповна зайнятість, надмірна зайнятість.
- •12.Природний рівень безробіття та методи його вимірювання.
- •13.Неокласична модель ринку праці.
- •14. Кейнсіанська модель ринку праці.
- •15.Втрати від циклічного безробіття. Відставання фактичного ввп від потенційного ввп (розрив ввп). Закон Оукена.
- •16. Визначення потенційного ввп на основі розриву ввп. Вплив безробіття на динаміку ввп.
- •17.Сукупний попит: сутність, графічна інтерпретація.
- •18.Цінові та нецінові чинники сукупного попиту. Вплив нецінових чинників на криву сукупного попиту.
- •20.Сукупна пропозиція у довгостроковому періоді: сутність, графічна та математична інтерпретація.
- •20.Сукупна пропозиція у короткостроковому періоді: сутність, графічна та математична інтерпретація.
- •21.Нецінові чинники короткострокової сукупної пропозиції: ресурсові ціни, продуктивність ресурсів, субсидії підприємствам і податки на підприємства.
- •22.Макроекономічна рівновага у моделі ad-as: короткостроковий та довгостроковий аспект.
- •23А.Механізм відновлення економічної рівноваги, що порушується сукупним попитом, або сукупною пропозицією.
- •23Б.Механізм відновлення економічної рівноваги, що порушується сукупним попитом, або сукупною пропозицією.
- •24. Пропозиція грошей. Сутність пропозиції грошей та грошові агрегати.
- •25. Грошова база та її компоненти: готівка і банківські резерви, обов’язкові і надлишкові резерви.
- •26.Грошовий мультиплікатор, коефіцієнт готівки, резервна норма. Мультиплікація грошової бази банківською системою.
- •27.Пропозиція грошей як функція процентної ставки. Крива пропозиції грошей.
- •28.Класичний підхід до функції попиту на гроші. Рівняння Фішера і кембріджське рівняння попиту на гроші.
- •29.Кейнсіанська функція попиту на гроші. Попит на гроші і швидкість обертання грошей.
- •30.Функція попиту на гроші м. Фрідмена.
- •31.Модель грошового ринку та механізм його врівноваження за різних умов: збільшення доходу, збільшення грошової бази, одночасне збільшення доходу і грошової бази.
- •32.Роль процентної ставки в економіці. Номінальна та реальна процентна ставка. Рівняння Фішера та ефект Фішера.
- •33.Інфляція: сутність, види, методи вимірювання.
- •34.Очікувана інфляція в теорії адаптивних і раціональних очікувань.
- •35.Кейнсіанський та монетаристський підхід до причин інфляції.
- •36.Сучасні уявлення про чинники інфляції.
- •37.Соціально-економічні наслідки високої інфляції.
- •38.Зв’язок між інфляцією і безробіттям у ороткостроковому періоді на основі кривої Філіпса. Крива Філіпса та економічна політика.
- •39.Доходи і витрати домогосподарств в моделі економічного кругообігу.
- •40.Особистий дохід, особистий наявний дохід і споживання.
- •41.Роль заощаджень у споживанні. Вартість заощаджуваних грошей з урахуванням часового фактора.
- •42.Диференціація доходів та методи її аналізу: Крива Лоренца, децільний коефіцієнт, коефіцієнт Джині.
- •43.Кейнсіанська функція споживання. Середня та гранична схильність до споживання і заощаджень.
- •44.Індуційоване та автономне споживання. Чинники автономного споживання: багатство, запозичення.
- •45.Функції споживання з урахуванням фактора часу. Теорія Фішера про міжчасовий вибір споживача.
- •46.Споживання у довгостроковому періоді: гіпотеза життєвого циклу та постійного доходу.
- •47.Кейнсіанська функція інвестицій: графічний та математичний аналіз.
- •48.Неокласична функція інвестицій та її математична інтерпретація.
- •49.Проста інвестиційна функція. Бухгалтерський метод визначення прибутковості інвестиційних проектів та метод чистої дисконтованої вартості.
- •50.Автономні інвестиції. Чинники автономних інвестицій: технічний прогрес, рівень забезпеченості основним капіталом, податки на підприємців, ділові очікування. Модель акселератора.
- •51.Класичний механізм урівноваження заощаджень з інвестиціями.
- •52.Кейнсіанський механізм урівноваження заощаджень з інвестиціями.
- •53.Структура заощаджень. Трансформація заощаджень в інвестиції за допомогою фінансових ринків та фінансових посередників.
- •54.Визначення рівноважного ввп на основі методу “витрати – випуск”. Модель “кейнсіанський хрест”.
- •55.Визначення рівноважного ввп за методом “вилучення–ін’єкції”. Модель “заощадження-інвестиції”.
- •56.Модель простого мультиплікатора витрат. Механізм мультиплікації автономних витрат. Ефект мультиплікатора.
- •57.Рецесійний розрив: графічна та математична інтерпретація.
- •58.Інфляційний розрив: графічна та математична інтерпретація.
- •59.Сутність економічного зростання та його показники. Екстенсивне та інтенсивне зростання економіки.
- •60.Економічне зростання та економічний розвиток.
- •61.Основні положення кейнсіанської теорії економічного зростання. Модель Харрода-Домара.
- •62.Основні положення неокласичної теорії економічного зростання. Виробнича функція Кобба-Дугласа.
- •63.Теорії ендогенного зростання.
- •64.Передумови моделі економічного зростання Солоу. Вплив нагромадження капіталу, приросту населення та технічного прогресу на капіталоозброєність.
- •Чинники економічного зростання в моделі Солоу
- •65.Висновки моделі Солоу, Золоте правило нагромадження, роль технічного погресу в економічному зростанні.
- •66.Джерела економічного зростання у моделі Солоу. Внесок факторів виробництва в економічне зростання. Залишок Солоу.
- •67. Економічний цикл: сутність та структура. Характеристика фаз економічного циклу.
- •68.Модель мультиплікатора-акселератора.
- •69. Основні теорії економічного циклу.
- •70.Модель економічного кругообігу з урахуванням держави. Доходи і видатки держави. Перерозподільча та стабілізаційна функції держави.
- •71.Вплив держави на економічну рівновагу. Модель економічної рівноваги за методом “витрати-випуск” для змішаної закритої економіки.
- •72. Модель економічної рівноваги за методом “вилучення-ін’єкції” для змішаної закритої економіки.
- •73.Дискреційна фіскальна політика. Мультиплікатор витрат і податків. Вплив фіскальних інструментів на ввп і державний бюджет.
- •74.Не дискреційна (автоматична) фіскальна політика, вмонтовані стабілізатори. Ефект гальмування динаміки ввп.
- •75.Цілі, інструменти та передатний механізм монетарної політики.
- •76. Монетарна політика у моделі ad-as та наслідки впливу на економіку монетарної експансії в короткостроковому та довгостроковому періодах.
- •77.Платіжний баланс: сутність та зміст його розділів.
- •78.Модель платіжного балансу, модель балансу автономних операцій, механізм усунення дисбалансу.
- •79.Валюта, валютний курс та його види: номінальний та реальний, фіксований і плановий двосторонній і багатосторонній.
- •80.Вплив зовнішньої торгівлі на умови формування економічної рівноваги: метод “ витрати-випуск”, метод “вилучення-ін’єкції”.
- •81.Чинники, що впливають на чистий експорт. Функція чистого експорту. Мультиплікативний вплив чистого експорту на ввп.
- •82. Етапи розвитку міжнародної валютної системи.
- •Практична функція макроекономіки.
78.Модель платіжного балансу, модель балансу автономних операцій, механізм усунення дисбалансу.
Платіжний баланс — це макроекономічна модель, яка охоплює сукупність економічних операцій країни з рештою світу. Всі операції групуються в платіжному балансі за двома рахунками: рахунком поточних операцій та рахунком операцій з капіталом та фінансових операцій. У платіжному балансі кожна операція записується двічі — за кредитом однієї статті і за дебетом іншої статті. Переважна більшість операцій є еквівалентним обміном економічними цінностями. Поряд із цим існують і такі операції, що відображують надання економічних цінностей на безоплатній основі. Вони подаються в статті під назвою «Трансферти». Крім двох рахунків в платіжному балансі застосовується автономна стаття «Помилки та упущення», яка відображує сальдо статистичних неточностей, що виникають внаслідок часових і вартісних розбіжностей між митною та банківською статистикою.
Рахунок поточних операцій складається з трьох частин: баланс товарів та послуг, сальдо якого дорівнює чистому експорту; доходи, сальдо яких обчислюється як різниця між доходами, отриманими резидентами, і доходами, виплаченими нерезидентам; поточні трансферти, сальдо яких являє собою різницю між отриманими і виплаченими трансфертами. Рахунок капітальних операцій складається з двох частин: рахунок операцій з капіталом — відображає рух капітальних трансфертів і нефінансових активів і фінансовий рахунок — відображує операції з фінансовими активами та зобов’язаннями, які виникають у резидентів відносно нерезидентів. Виділяють чотири групи активів і зобов’язань: прямі інвестиції, портфельні інвестиції, інші інвестиції, резервні активи.
Платіжний баланс за своїм визначенням завжди є рівноважним. Його рівновага означає, що сальдо поточного рахунка дорівнює сальдо рахунка капітальних операцій з протилежним знаком за одночасного врахування сальдо статті «Помилки та упущення». Нерівноважним може бути лише неповний платіжний баланс, в якому рахунок капітальних операцій не враховує статтю «Резервні активи». Без цієї статті виникає баланс автономних операцій. Його нерівноважність свідчить про те, що країна одержала від усіх автономних операцій менше або більше іноземної валюти, ніж витратила на ці операції. Цей дисбаланс усувається за рахунок операцій з резервними активами.
79.Валюта, валютний курс та його види: номінальний та реальний, фіксований і плановий двосторонній і багатосторонній.
Валют.(обмінний) курс – ціна будь-якої валюти, виражена через певну кількість іншої валюти. При цьому під валютою розуміють будь-який платіжний засіб, який може бути застосований у міжнародних рахунках. Залежно від режиму формування валют.курсу (е) розрізняють вільний плаваючий, керовано плаваючий, фіксований. Залежно від к-ті іноземних валют, за допомогою яких вимірюється курс нац.валюти, слід розрізняти односторонній та багатосторонній валют.курс. Односторонній валют.курс – ціна нац.валюти, яка вимірюється через певну к-ть однієї іноземної валюти, наприклад 1 дол.США=4 грн. Багатосторонній (ефективний) валют.курс обчислюється як середньозважений індекс ( ) на базі двосторонніх курсів нац.валюти відносно валют основних торгових партнерів країни ( ). При цьому частка кожного торгового партнера у валютному кошику визначається часткою його у зовн.торгівлі з даною країною (Wі):
Залежно від урахування співвідношення нац.та іноземних цін на предмет зовн.торгівлі валютний курс ділиться на номінальний та реальний. Номінальний курс (е) – курс, який обчислюється через фактичну к-ть іноземної валюти. Реальний курс (еr) обчислюється як добуток номін.курсу на співвідношення між нац.ціною товару (Pn) та його іноземною ціною (Рі) за формулою
Особливим варіантом визначення номін.валют.курсу є концепція паритету купівельної спроможності (ПКС). В її основі лежить закон єдиної ціни, за яким ціна певного товару на всіх нац.ринках має бути однаковою, оскільки різниця між ними усувається валютними курсами. Чим вища нац.ціна, тим нижчий курс нац.валюти, і навпаки. Отже, згідно з ПКС валютний курс відбиває співвідношення між нац.та іноземними цінами і визн.за формулою е= Pn/ Рі . Але на валют.курс впливає не лише співвідношення цін. Тому ПКС визначає курс лише в тенденції, тобто в довгостроковому періоді. У коро строковому періоді він коливається під впливом попиту і пропозиції на валютному ринку. Всі чинники, що впливають на валют.курс через попит і пропозицію на валют.ринку, відображаються через зміни в платіжному балансі. Так, збільшення експорту підвищує попит на вітчизняну валюту, а збільшення імпорту – підвищує її пропозицію, що відповідним чином впливає на валют.курс. на валют.курс впливають також зміни в рахунках капітальних операцій. Так, за збільшення попиту на вітчизняні активи зростає попит на нац.валюту, що викликає підвищення валют.курсу.