- •1.Поняття і предмет земельного права України.
- •2.Види юридичної відповідальності за земельні правопорушення.
- •3. Поняття і класифікація суб’єктів аграрного права
- •4. Правове регулювання поводження з відходами сільського господарства
- •5Система і принципи земельного права України
- •6.Види юридичної відповідальності за земельні правопорушення.
- •7. Особливості правового статусу суб’єктів аграрного права
- •11. Загальні засади створення та ліквідації суб’єктів аграрного господарювання
- •12. Правове регулювання ведення сільськогосподарської діяльності в умовах надзвичайних екологічних ситуацій.
- •13 .Види земельних правовідносин.
- •14. Правовий статус земель с/г призначення.
- •15. Загальні питання ринкових перетворень на селі
- •16,27, 44, 67, 140, 144. Фінансова діяльність сільськогосподарських підприємств
- •17. Суб’єкти, об'єкти та зміст земельних правовідносин.
- •18. Фермерське землекористування.
- •19.Правове регулювання приватизації в апк
- •20.Державний земельний кадастр.
- •21.Особливості та класифікація джерел земельного права.
- •22. Субєкти права с.Г землекористування та загальна х-р їх правового статусу Стаття 39. Зк Права власників земельних ділянок і землекористувачів
- •23. Правові засоби формування інфраструктури аграрного ринку
- •24. Внутрішні аграрні правовідносини
- •25. Підзаконні акти як джерела аграрного та земельного права
- •28.Державний земельний кадастр.
- •29.Підстави виникнення, зміни та припинення права землекористування.
- •30.Правовий статус земель населених пунктів.
- •31. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності в аграрному секторі
- •32, 95. Поняття та характеристика правового статусу фермерських господарств
- •33. Загальна х-р права власності на землю
- •36. Посвідчення договорів відчуження земельних ділянок
- •37. Інститут права власності є
- •38.Поняття і склад земель житлової та громадської забудови.
- •39. Правове регулювання ринку зерна
- •40. Зовнішні аграрні правовідносини
- •41 Субекти і обекти права вла-ті на землю.Земельна ділянка як об’єкт права власності
- •42.Порядок використання земель в межах, населених пунктів для забудови та інших потреб
- •43. Правове регулювання ринку алкоголю й тютюну
- •Порівняльна характеристика правомочностей власника, та землекористувача
- •46.Землі природно-заповідного фонду
- •47.Правове регулювання ринку цукру
- •48, 52, 119 Поняття та види с/г кооперативів
- •49. Підстави та порядок виникнення права власності на землю.
- •50. Землі іншого природоохоронного призначення та їх використання.
- •53. Пава та обов’язки власників земельних ділянок
- •54. Поняття та загальна характеристика земель лісового фонду.
- •56, 72, 80, 202. Правові умови та порядок створення с/г кооперативів
- •57. Підстави та порядок припинення права власності на землю
- •58. Землі оздоровчого призначення та їх використання
- •61. Поняття, основні риси т юридична природа приватизації земель
- •62. Визначення, склад та використання земель рекреаційного призначення
- •63 Форми і методи регулятивної діяльн держ органів у сільському господ-ві
- •64. Поняття та види сільськогосподарських кооперативів.
- •65.Субєкти, об’єкти та форми приватизації земель.
- •66. Склад та використання земель історико-культурного призначення
- •68, 88, 116, 128, 206. Членство в с/г кооперативах
- •60, 76, 83, 139. Правові основи діяльності особистих селянських господарств
- •69. Особливості приватизації земель с/г призначення та інших категорій
- •70. Нормування і стандартизація у галузі охорони земель
- •71. Поняття виробничо-господарської діяльності с/г кооперативів
- •73. Юридичні гарантії здійснення приватизації земель
- •75. Поняття соціального розвитку села
- •77. Загальна хар-ка права землекористування
- •78. Загальна хар-ка земель водного фонду
- •79. Правовий режим об’єктів соціальної сфери села
- •81. Виникнення права землекористування.
- •82. Правові форми використання земель лісового призначення.
- •84. Поняття відповідальності за порушення аграрного законодавства.
- •85. Права та обов'язки землекористувачів.
- •86. Посвідчення договорів відчуження земельних ділянок
- •87. Дисциплінарна відповідальність осіб, зайнятих у сільськогосподарському виробництві
- •89. Припинення права землекористування.
- •90 Втрати землі, їх запобігання та відшкодовування.
- •92. Правовий режим земель особистого селянського господарства.
- •93. Поняття та юр. Ознаки оренди землі.
- •101. Договір оренди земельної ділянки
- •108. Підстави, порядок і правові наслідки припинення акціонерного членства в асгт
- •109. Обмеження прова на землю,які випливають із право добросусідство
- •113. Земельні сервітути як форма обмеження прав на землю.
- •114. Землі транспорту і їх використання.
- •116.Членство в сіль.Госп. Кооперативах
- •117. Поняття гарантій прав на землю.
- •118. Склад і використання земель зв’язку і енергетики
- •122. Порядок розгляду земельних спорів органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів
- •123. Поняття та основні ознаки особистого селянського господарства.
- •124. Земельно-прцесуальне забезпечення набуття прав на землю
- •125. Особливості обчисленн плати за землі різного цільового призначення.
- •126. Відповідальність органів виконавчої влади та місцевого самоврядування за порушення права власності на землю за виданням актів які порушують права власників земельних ділянок.
- •127. Правовий режим майна особистого селянського господарства.
- •129. Поняття зміст та субєкти управління у галузі використання та охорони земель.
- •130. Добросусідство.
- •131. Відносини фермерського господарства з бюджетом банківськими установами та страховими організаціями.
- •132. Правове регулювання використання тваринного світу в сільському господарстві.
- •133. Система і функції управління у галузі використання та охорони земель.
- •134. Земельні торги їх обовязковість для земельних ділянок комунальної власності.
- •135. Державна підтримка особистих селянських господарств.
- •137. Система і повноваження органів управління у галузі використання і охорони земель.
- •138. Грошова оцінка та державна реестрація земельних ділянок.
- •141. Встановлення та зміна меж адміністративно-територіальних утворень.
- •142. Олік кількості та якості земель порядок ведення державного земельного кадастру
- •143. Правове регулювання господарської діяльності фермерського господарства.
- •145. Планування використання земель,землеустрій.
- •146. Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам.
- •148. Контроль за використанням та охороною земель.
- •149. Спільна власність на землю.
- •150. Загальна характеристика законодавства про окремі види сільськогосподарської діяльності.
- •152. Моніторинг земель.
- •154. Особливості аграрно-правового регулювання договірних правовідносин у сульському господарстві.
- •156. Державний земельний кадастр.
- •157.Загальна характеристика посвідчення договорів відчуження земельних ділянок.
- •158. Правове регулювання бджільництва.
- •159. Поняття та загальна характеристика правового статусу фермерських господарств.
- •160. Економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель.
- •162. Порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності іноземним громадянам та юридичним особам.
- •163.Загальна характеристика правового регулювання галузі тваринництва.
- •164. Юридична природа ринкового обігу земельних ділянок
- •165. Повноваження кму в галузі земельних відносин
- •166. Контрактація, інші окремі договори щодо реалізації с/г продукції
- •167. Розмежування правового регулювання приватизації земель та набуття права власності на землю за спеціальними процедурами
- •168. Правочини із земельними ділянками.
- •169. Поняття, завдання, та мета землеустрою
- •170. Правове регулювання ветеринарної медицини
- •171. Умови і порядок припинення діяльності фермерського господарства
- •172. Продаж земельних ділянок на конкурентних засадах
- •173.Покупці земель сільськогосподарського призначення та набуття права власності на земельні ділянки на підставі інших цивільно-правових угод
- •174. Правове регулювання насінництва
- •175. Припинення права користування земельньними ділянками,які використовуються з порушенням земельного зак-ва.
- •Стаття 144. Порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства
- •176.Викуп земельних ділянок для суспільних потреб
- •178. Правові аспекти вирощування наркотичних рослин
- •180.Примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності
- •181. Правові засади відтворення і охорони земель
- •182. Класифікація договірних зобов'язань у сільському господарстві
- •183,191,195. Правові засади реорганізації та ліквідації сільськогосподарських кооперативів
- •184. Поняття правової охорони земель.
- •185. Визнання земельних торгів такими, що не відбулися
- •Стаття 139. Відчуження земельних ділянок за рішенням суду
- •186. Правова охорона прав на сорти рослин
- •187. Право постійного користування земельною ділянкою, права землекористувачів Стаття 92. Право постійного користування земельною ділянкою
- •Стаття 95. Права землекористувачів
- •188.Стандартизація і нормування в галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів
- •189. Надання права пост.Користув. Зем.Ділянок юридичним особам.
- •190. Поняття та загальна характеристика правового забезпечення якості та безпеки сільськогосподарської продукції
- •192.Особливості прав. Охорони ґрунтів
- •194. Загальна характеристика законодавства про охорону довкілля в сільському господарстві
- •196. Загальна характеристика відповідальності за порушення земельного законодавства
- •197. Бонітування грунтів та економічна оцінка земель
- •198. Правовий інститут меліорації земель у сільському господарстві
- •201.Склад і використання земель оборони та іншого призначення
- •202. Правові умови та порядок створення сільськогосподарських кооперативів
- •203. Поняття та загальна характеристика правового статусу фермерських господарств
- •204.Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам Стаття 156. Підстави відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам
- •205. Порядок укладення договору оренди землі,чинність договору,термін дії та державна реєстрація.
- •206. Членство в сільськогосподарських кооперативах
- •207. Загальна характеристика
- •208.Вирішення земельних спорів Стаття 158. Органи, що вирішують земельні спори
- •Стаття 159. Порядок розгляду земельних спорів органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів
- •Стаття 160. Права і обов’язки сторін при розгляді земельних спорів
- •Стаття 161. Виконання рішення органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів та органів місцевого самоврядування щодо земельних спорів
- •209. Виникнення права спільної часткової власностіна земельну ділянку .
- •210.Органи управління та контролю сільськогосподарського кооперативу та їх компетенція.
- •211.Земельні правовідносини у фермерському господарстві.
- •212. Поняття механізму реалізації прав на землю.
- •213. Плата за землю як засіб правового стимулювання розвитку земельних відносин
- •214. Правовий режим майна та землі сільськогосподарського кооперативу.
- •215. Умови і порядок створення фермерського господарства та припинення його діяльності.
134. Земельні торги їх обовязковість для земельних ділянок комунальної власності.
Земельні ділянки державної або комунальної власності призначені для продажу суб'єктам підприємницької діяльності під забудову, підлягають продажу на конкурентних засадах (земельні торги).Норма ст. 134 ЗК України закріплює принцип обов'язковості продажу на конкурентних засадах земельних ділянок із земель державної та комунальної власності, якщо земельна ділянка призначається під забудову і відчужується у власність суб'єктів підприємницької діяльності. Обов'язковість продажу земельних ділянок на земельних торгах означає, що зазначені земельні ділянки не можуть бути відчужені шляхом договірного продажу, придбані у власність на основі договору оренди з правом викупу чи передані безоплатно у власність суб'єктами підприємницької діяльності Відповідно до цієї статті ЗК України об'єктом купівлі-продажу є земельні ділянки, призначені під забудову, що має бути здійснена суб'єктами підприємницької діяльності. Це означає, що такі земельні ділянки мають бути вільними від капітальних будівель і споруд. Перелік таких земельних ділянок, що призначаються для продажу, мають визначати місцеві органи державної влади та сільські, селищні, міські ради.Покупцями земельних ділянок, призначених для продажу під забудову, із земель державної та комунальної власності можуть бути лише юридичні особи, в тому числі іноземні та громадяни — суб'єкти підприємницької діяльності. Фізичні особи, які не зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності, не можуть брати участь у земельних торгах і набувати у власність земельні ділянки під забудову.
135. Державна підтримка особистих селянських господарств.
Державна підтримка особистих селянських господарств здійснюється відповідно до загальнодержавних і регіональних програм за рахунок державного і місцевих бюджетів у порядку, встановленому законом. Кабінет Міністрів України відповідно до загальнодержавних програм щорічно при підготовці проекту Державного бюджету України передбачає відповідні кошти на підтримку особистих селянських господарств. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до регіональних програм щорічно передбачають кошти в проектах місцевих бюджетів на підтримку особистих селянських господарств. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень сприяють особистим селянським господарствам: в організації у сільській місцевості кредитних спілок, сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів для надання послуг із заготівлі, зберігання, переробки та збуту сільськогосподарської продукції, спільного використання технічних і транспортних засобів та соціально-побутового обслуговування, забезпечення кормами і молодняком худоби та птиці; в організації діяльності з надання інженерно-технічних, ветеринарних, агрономічних, зоотехнічних та інших послуг, а також послуг із забезпечення сортовим насінням, садівним матеріалом, племінною та продуктивною худобою, гібридами та кросами птиці, сільськогосподарською технікою та обладнанням; у виділенні земельних ділянок єдиним масивом; в отриманні кредитів для будівництва житла, господарських будівель і споруд, придбання сільськогосподарської техніки та обладнання; в організації у сільській місцевості фахової підготовки та перепідготовки членів особистого селянського господарства.
136. Право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку, виявив відповідне бажання, має документи, що підтверджують його здатність займатися сільським господарством, і витримав професійний відбір. Першочергове право на створення такого господарства надається громадянам, які проживають в сільській місцевості, мають відповідну кваліфікацію або досвід роботи в сільському господарстві. Фермерське господарство створюється виключно на добровільних засадах. Конкурсний відбір осіб, які виявили бажання створити таке господарство, здійснює районна (міська) професійна комісія з питань створення фермерських господарств, склад якої формує і затверджує районна (міська). До складу професійної комісії входять представники органів державної влади, органів місцевого самоврядування території, на якій передбачається відведення земельної ділянки для створення фермерських господарств, представники Асоціації фермерів та приватних землевласників і громадських організацій. Висновок професійної комісії з питань створення фермерських господарств про наявність у громадянина достатнього досвіду роботи у сільському господарстві або потрібної сільськогосподарської кваліфікації є умовою для державної реєстрації фермерського господарства і надання (передачі) громадянину у власність або оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства із земель державної і комунальної власності відповідно до чинного ЗК. Земельні ділянки для ведення фермерських господарств передаються в приватну власність і надаються в користування на умовах оренди із земель державної або комунальної власності, а також земель, вилучених (викуплених) в установленому порядку. Щоб одержати таку ділянку, громадяни подають заяву до відповідної районної державної адміністрації або місцевої ради. У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додається рішення професійної комісії з питань створення фермерських господарств про наявність у громадянина достатнього досвіду роботи у сільському господарстві або відповідної сільськогосподарської кваліфікації. Районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають заяву у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки розробляється за рахунок Українського державного фонду підтримки фермерських господарств. У разі відмови органів державної влади та органів місцевого самоврядування надати земельну ділянку для ведення фермерського господарства, а також у інших спірних випадках, відповідно до ст. 118 ЗК і ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство", справа розв'язується в судовому порядку. Оскільки рішення суду про задоволення позову є підставою для відведення ділянки в натурі (на місцевості), видачі документа, що засвідчує право власності на землю, а також для укладення договору оренди земельної ділянки, в резолютивній частині рішення повинне бути вказано місце розташування ділянки, її розмір і межі'. Відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) провадиться після збирання врожаю на цій ділянці попереднім землекористувачем. Відповідно до ст. 121 ЗК, безоплатно у приватну власність фермерського господарства передаються земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній у цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району. Така передача здійснюється один раз, про що рада, котра передає земельну ділянку, робить відмітку в паспорті або документі, який його заміняє. Земельні ділянки, розмір яких перевищує розмір, встановлений у ч. 1 ст. 121 ЗК, передаються громадянам у приватну власність для ведення фермерського господарства на підставі цивільно-правових угод. Земельні ділянки виділяються, як правило, єдиним масивом з розташованими на них водними джерелами та лісовими угіддями, якомога можливості наближеними до існуючих шляхів, електричних і радіотелефонних мереж, газових і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури. Відповідно до ст. ст. 56, 59 ЗК та ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство", землі лісового і водного фондів, що належать до угідь фермерського господарства, не можуть передаватися в приватну власність, за винятком невеликих — до 5 га ділянок лісів і невеликих — до 3 га ділянок під замкненими природними водоймами. Фермерське господарство має право здійснювати залісення частини земель та будувати замкнену водойму на земельній ділянці, що належить цьому господарству чи його членові на праві приватної власності. Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у виконавчому комітеті міської, районної у місті ради або в районній, районних міст Києва і Севастополя державних адміністраціях за місцем проживання особи або місцезнаходженням земельної ділянки. Спеціальний порядок державної реєстрації фермерських господарств визначається ст. 8 Закону України "Про фермерське господарство". Для реєстрації фермерського господарства до органу державної реєстрації подаються: установчі документи (засновницький договір про створення господарства та його Статут. Підписи громадян на установчих документах про створення фермерського господарства посвідчуються нотаріусом); реєстраційна картка встановленого зразка, яка є заявою про державну реєстрацію фермерського господарства; копія документа, що засвідчує наявність у громадянина на праві власності чи оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення; документ, що посвідчує внесення плати за державну реєстрацію фермерського господарства. Державна реєстрація фермерського господарства здійснюється за наявності всіх потрібних документів протягом не більше 5 робочих днів. Органи державної реєстрації зобов'язані в межах цього терміну внести дані з реєстраційної картки до Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності та видати Свідоцтво про державну реєстрацію фермерського господарства. Це свідоцтво та копія документа, що підтверджує взяття господарства на облік у державному податковому органі, є підставою для відкриття рахунків у будь-яких банках України та інших держав за вибором суб'єкта підприємницької діяльності і за згодою цих банків у порядку, що встановлюється Національним банком України. Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості), отримання Державного акту на право власності на землю або укладення договору оренди земельної ділянки й державної реєстрації фермерське господарство одержує печатку зі своїм найменуванням і адресою, відкриває поточні та вкладні (депозитні) рахунки в установах банку і вступає у відносини з підприємствами, установами та організаціями, визнається органами державної влади та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник, плануючи економічний і соціальний розвиток регіону. Відповідно до ст. 35 Закону України "Про фермерське господарство" діяльність фермерського господарства припиняється в разі: реорганізації; ліквідації; визнання фермерського господарства неплатоспроможним (банкрутом); якщо не залишається жодного члена фермерського господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства.