Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
макроекономіка(оригінал).doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
17.04.2019
Размер:
1.42 Mб
Скачать

16. Кейнсіанська модель сукупної пропозиції. Короткострокова крива сукупної пропозиції. Цінові та нецінові чинники сукупної пропозиції.

Кейнсіанській моделі відповідає горизонтальна крива сукупної пропозиції AS (відрізок І). Це означає, що економіка може знаходитися в стані рівноваги, перебуваючи одночасно у спаді або депресії при значному рівні безробіття. Горизонтальний відрізок означає негнучкість цін відносно реального обсягу виробництва в бік їх зниження.

З більшення реального обсягу виробництва на певному відрізку призведе до нестачі деяких ресурсів. Фірми будуть змушені використовувати менш ефективне устаткування і менш кваліфіковану робочу силу, отже продуктивність праці знижуватиметься. Це збільшить витрати на одиницю продукції та ціни продуктів. При зростанні обсягів виробництва роботу можуть отримувати недостатньо кваліфіковані робітники.

Відрізок ІІ відображає економіку в фазі підйому. Врешті-решт економіка досягне природного обсягу реального випуску, або навіть перевищить його, досягнувши абсолютної повної потужності, тоді крива сукупної пропозиції стане вертикальною.

Крива сукупної пропозиції показує взаємозв’язок між рівнем цін та реальним обсягом виробництва за інших умов. Проте, коли одна або декілька з цих „інших умов” змінюється, крива, під впливом нецінових факторів, переміщується. Визначимо ці фактори: 1) зміни продуктивності факторів виробництва; 2) зміни цін на ресурси; 3) зміни правового та інституціонального середовища.

Цінові фактори: 1) зміна процентної ставки; 2) зміна рівня цін.

К ороткострокова крива сукупної пропозиції перетинає довгострокову криву сукупної пропозиції на тому рівні цін на виробничі ресурси, на які сподіваються фірми. Якщо фірми сподіваються на новий рівень цін на ресурси, то крива зміститься угору ( ) або вниз до нової точки перетину з довгостроковою кривою сукупної пропозиції. Таким чином, в основі концепції короткострокової кривої сукупної пропозиції знаходиться поняття рівня цін на ресурси, на які сподіваються фірми.

17.Сукупний попит - сукупна пропозиція як базова модель ек. Рівноваги

Відомо, що точка перетину кривих попиту і пропозиції на ринку будь-якого товару визначає рівноважну ціну.

Аналогічно точка перетину кривих сукупного попиту і сукупної пропозиції визначає рівноважний рівень цін і рівноважний реальний осяг виробництва.

Розглянемо ситуацію перетину трьох кривих: кривої сукупного попиту АD1, короткострокової кривої сукупної пропозиції AS1, довгострокової кривої сукупної пропозиціїAS.

1.Ціни на ресурси і ціни на готові товари і послуги визначаються співвідношенням, яке відповідає стану довгострокової рівноваги в точці перетину пропозиції AS1 з довгостроковою кривою сукупної пропозиції.

Висота точки перетину довго та короткострокової кривих вказує на рівень цін на ресурси за сподіваннями фірми.

2. Точка перетину кривих AD1 та AS1 вказує на рівень цін на готові товари і

послуги, що склався, та на такий рівень реального ВНП, при якому сукупний попит дорівнює сукупній пропозиції при такому рівні цін на ресурси, на який і подіваються фірми. Перетин короткострокової кривої сукупної пропозиції кривою сукупного попиту вказує на параметри короткострокової рівноваги

економічної системи.

3.Точка перетину кривої АD1 з довгостроковою кривою сукупної пропозиції вказує на рівень цін, при якому сукупні реальні видатки дорівнюють природному рівню реального випуску економічної системи. Економічна система знаходиться в стані довгострокової рівноваги тільки в точці перетину кривої сукупного попиту з довгостроковою кривою сукупної пропозиції.

4.Перетин усіх трьох кривих у точці Е0 вказує на рівень цін і рівень реального ВНП, кожен з яких відповідає умовам короткострокової і

довгострокової рівноваги.

Розглянемо короткострокову і довгострокову реакцію економічної системи

на збільшення сукупного попиту (рис)

Якщо крива сукупного попиту переміщується з точки довгострокової рівноваги Е0 в положення АD2, це перемістить всю економічну систему в стан короткострокової рівноваги в точці еі. При цьому реальний ВНП перевищить природний рівень, зростуть ціни на готові товари і послуги, а безробіття знизиться нижче природного рівня. Через деякий час рівень цін на ресурси, на який сподіваються фірми, почне зростати, щоб відповідати рівню цін на готову

Розглянемо криву сукупної пропозиції АS, яка складається з вертикального та горизонтального відрізку. Припустимо, що домогосподарства збільшили свої видатки, щоб перемістити криву сукупною попиту праворуч. Як видно з графіка, конкретні наслідки збільшення сукупного попиту залежать від того, на якому з відрізків кривої сукупної пропозиції (горизонтальному, проміжному, вертикальному) вони знаходяться.

На горизонтальному відрізку зростання сукупного попиту з АD1 до АD2 приведе до збільшення реального обсягу виробництва, але не вплине не рівень цін. На вертикальному відрізку зростання сукупного попиту з AD5 до AD6 підвищить рівень цін, але реальний обсяг виробництва не зможе перевищити природний рівень виробництва при абсолютно повному використанні виробничого потенціалу. Зростання попиту на проміжному відрізку з ADз до АD4 збільшуватиме і реальний обсяг виробництва, і рівень цін.

Модель сукупного попиту і сукупної пропозиції показує, як інфляція зменшує розмір мультиплікатора. Для приросту цін сукупного попиту від AD2 до AD3 рівень цін не змінюється, і мультиплікатор працює на повну потужність Хоча приріст сукупного попиту від AD3 до AD4 дорівнює попередньому, його частково поглинає інфляція (підвищення цін з рз до Р4 і реальний обсяг виробництва зростає значно менше, ніж у попередньому випадку.

As2 as1 as3

Р2 р1 р3

Під впливом нецінових факторів крива сукупної пропозиції може зміститись від положення АS1 до АS2 або АS3, при цьому рівень цін відповідно змінюється з рі до P2 або рз. Підвищення рівня цін до Р2 є інфляцією витрат.

Переміщення кривої сукупної пропозиції з положення АS1 у АS2 передбачає зміну рівня повної зайнятості та реального обсягу виробництва при абсолютно повному використанні потенціалу економіки.