- •1. Місце макроекономіки в системі економічних наук
- •2. Об’єкт та предмет мак-ки. Позитивна і нормативна ф-ції мак-ки.
- •3. Метод мак-ки. Моделювання як осн. Метод макроек. Аналізу. Екзогенні і ендогенні зміннні макроек. Моделей.
- •4. Система нац. Рахунків як нормативна база макроек-го рахівництва
- •5. Методологічні принципи побудови снр. Осн. Категорії снр.
- •6.Основні макроекономічні показники.
- •7. Вал випуск та ввп. Методи обч-ння ввп: вир, кінц викор-ння, розподільчий.
- •8. Номін та реальний ввп. Індекси цін. Інфлювання та дефлювання ввп
- •9. Циклічність як форма економ. Розвитку. Сутність, стр-ра та види ек. Циклів.
- •10. Зайнятість та безробіття. Види безробіття. Закон Оукена.
- •11. Інфляція та її наслідки. Темп інфляції та його обчислення. Види інфляції залежно від темпів.
- •12. Інфляція попиту та пропозиції. Стагфляція.
- •13. Екон. Кругообіг в умовах чистого ринку. Роль фін. Посередників в економ. Кругообігу.
- •14. Сук. Попит. Крива сук. Попиту. Цінові та нецінові чинники сук. Попиту
- •15. Сукупна пропозиція. Сукупна пропозиція на основі виробничої функції Класична модель сукупної пропозиції
- •16. Кейнсіанська модель сукупної пропозиції. Короткострокова крива сукупної пропозиції. Цінові та нецінові чинники сукупної пропозиції.
- •17.Сукупний попит - сукупна пропозиція як базова модель ек. Рівноваги
- •18. Функція споживання. Середня та гранична схильність до споживання та заощадження.
- •19. Інвестиційна ф-ція. % ставка як чинник інвестиційного попиту. Номінальна та реальна % ставка.
- •20. Мультиплікатор інвеситцій.
- •21. Сукупні видатки і рівноважний ввп. Модель «видатки-випуск».
- •22. Модель „вилучення-ін’єкції”
- •23. Неокласична модель рівноваги інвестиції – заощадження.(і – s)
- •24. Заплановані та незаплановані інвестиції
- •25.Сукупні видатки і потенційний ввп. Рецесійний розрив та його графічна та математична інтерпритація.
- •26. Інфляційний розрив як наслідок надмірних сук. Видатків. Графічна і математична інтерпретація інфляційного розриву.
- •27. Кейнсіанська теорія як теоритична база державного регулювання економіки та її основні положення
- •28. Кейсіанська Модель макроекономічної рівноваги за методOм “витрати–випуск”
- •29. Модель “вилучення-ін’єкції”.
- •30. Дискреційна фіскальна політика.
- •31. Граничний коефіцієнт податків і складний мультиплікатор видатків. Мультиплікатор податків. Мультиплікативний вплив державних закупівель і чистих податків на реальний ввп.
- •32. Автоматична фіскальна політика. Автоматичні чмсті податки як вмонтовані стабілізатори. Ефект гальмування автоматичної фіскальної політики та необхідність її доповнення дискреційною політикою
- •33. Фіскальна політика, що спрямована на пропонування
- •36. Механізм функціонування грошового ринку. Грошова пропозиція та грошові агрегати. Попит на гроші.
- •37. Модель грошового ринку. Порушення та відновлення рівноваги на грошовому ринку
- •39.Грошова пропозиція, гр. База і гр. Мульт-р
- •40. Грошово-кредитне регулювання економіки.
- •42. Модель одночасної рівноваги товарного і грошового ринку (is - lm).
- •43. Платіжний баланс та його ргулювання.
- •44.Валютний курс та його котирування. Види валютного курсу. Паритет купівельної спроможності
- •45. Попит і пропозиція як чинники валютного курсу
- •46. Рівноважна модель відкритої економіки is-lm-bp
- •47. Чистий експорт як компонент сукупних видатків. Гранична схильність до імпорту та складний мультиплікатор.
- •48. Бюджетно-податкова політика держави у відкритій економіці за умов фіксованого валютного курсу.
- •49. Бюджетно-податкова політика держави у відкритій економіці за умов гнучкого валютного курсу.
- •50.Грошово-кредитна політика держави за умови фіксованого валютного курсу
- •51.Грошово-кредитна політика держави за умови гнучкого валютного курсу
- •52. Попит, пропозиція і ціна на ринку праці.
- •53. Класична теорія ринку праці
- •54. Кейнсіанська теорія ринку праці
- •56. Економічна нерівність і політика соц. Захисту населення. Крива Лоренца.
- •57. Фактори економ. Зростання. Виробнича ф-ція
- •59.Модель Домара-Харрода
- •60. Модель еконоМічного зростання Роберта Солоу
12. Інфляція попиту та пропозиції. Стагфляція.
Інфляція попиту має місце, коли починаючи зі стану рівноваги відбув-ся однократне зрушення попиту вправо. Це зрушення м.б. викликане збільшенням к-ті грошей в обігу, зростанням дефіциту бюджету, зміною реального споживання, планових інвестицій, чистого експорту.Інфляція попиту може статися внаслідок проведення довготермінової експансіоністської податково-бюджетної чи грошово-кредитної політики для підтримкм безперервного розширення.Починаючи з певного стану рівноваги в довготривалому періоді, експансіоністська податково-бюджетна чи грошо-кредитна політика спочатку дуже ефективна. В короткотермінових періодах вона стимулює реальне ек зростання і підтримує безробіття на низькому рівні. Першим наслідком такої політики є незначна інфляція. Однак підтримання реального обсягу вир-ва і зайнятості на даному високому рівні можливе за рах інфляції, яка кожен рік буде прискорювати свій темп
Інфляція пропозиції має місце, коли крива сук попиту AD стабільна, а крива сук пропозиції AS рухається вгору внаслідок того, що фірми очікують зростання витрат на випуск продукції.
Одним з джерел інфляції пропозиції є різуке порушення(шок) пропозиції. Шок пропозиції має місце, коли зовн фактори відносно економічної системи збільшують очікуваний рівень цін на фактори вир-ва.Інфляція пропозиції зумовлена зменшенням сук пропозиції, що відповідає зростанню витрат на 1 продукції. Інфляція, зумовлена зростанням витрат вир-ва, має 2 осн джерела:збільшення номінальної зарплати і цін на сировину.
Різновидом інфляції попиту і інфляції витрат є так звана «інфляція пов’язана із спадом». Якщо крива сук пропозиції зміщується вгору, тоді як крива сук попиту стабільна, зменшується реальний обсяг вир-ва, а безробіття зростає. Тим часом продовжує підніматися абсолютний рівень цін. Тобто ситуацію зменшення реального обсягу вир-ва при значному рівні інфляції і безробіття наз-ють стагфляцією.
13. Екон. Кругообіг в умовах чистого ринку. Роль фін. Посередників в економ. Кругообігу.
У змішаній
економіці головну координуючу роль
виконує ринок. Пов’язуючи між собою
продавців та покупців, ринок встановлює
ціни і розподіляє обмежені ресурси
згідно з платоспроможними потребами
економічних суб’єктів. Існує два види
ринку: продуктів і ресурсів. Ринок
продуктів – це ринок, на якому домашні
господарства купують вироблені
підприємствами товари та послуги. Ринок
ресурсів – це ринок, на якому підприємства
купують у домашніх господарств ресурси,
необхідні їм для виробництва: робочу
силу, капітал, природні ресурси. Через
ринок ресурсів і продуктів підприємства
і домашні господарства взаємодіють між
собою. В процесі їх взаємодії відбувається
економічний кругообіг, внаслідок якого
в економіці визначається обсяг і
структура виробництва, а між окремими
ринками досягається рівновага.Б
Більша частина заощаджень домогосподарств перетворюється в інвестиції на фінансовому ринку за допомогою спеціальних фінансових посередників. До них належать комерційні банки, страхові компанії, інвестиційні компанії та різні фонди. Акумулюючи вільні від витрат грошові ресурси домогосподарств, фінансові посередники передають їх у формі позичок у розпорядження підприємців за відповідну ціну, відсоткову ставку. Таким чином фінансові посередники приймають участь у процесі інвестування.
