- •1. Місце макроекономіки в системі економічних наук
- •2. Об’єкт та предмет мак-ки. Позитивна і нормативна ф-ції мак-ки.
- •3. Метод мак-ки. Моделювання як осн. Метод макроек. Аналізу. Екзогенні і ендогенні зміннні макроек. Моделей.
- •4. Система нац. Рахунків як нормативна база макроек-го рахівництва
- •5. Методологічні принципи побудови снр. Осн. Категорії снр.
- •6.Основні макроекономічні показники.
- •7. Вал випуск та ввп. Методи обч-ння ввп: вир, кінц викор-ння, розподільчий.
- •8. Номін та реальний ввп. Індекси цін. Інфлювання та дефлювання ввп
- •9. Циклічність як форма економ. Розвитку. Сутність, стр-ра та види ек. Циклів.
- •10. Зайнятість та безробіття. Види безробіття. Закон Оукена.
- •11. Інфляція та її наслідки. Темп інфляції та його обчислення. Види інфляції залежно від темпів.
- •12. Інфляція попиту та пропозиції. Стагфляція.
- •13. Екон. Кругообіг в умовах чистого ринку. Роль фін. Посередників в економ. Кругообігу.
- •14. Сук. Попит. Крива сук. Попиту. Цінові та нецінові чинники сук. Попиту
- •15. Сукупна пропозиція. Сукупна пропозиція на основі виробничої функції Класична модель сукупної пропозиції
- •16. Кейнсіанська модель сукупної пропозиції. Короткострокова крива сукупної пропозиції. Цінові та нецінові чинники сукупної пропозиції.
- •17.Сукупний попит - сукупна пропозиція як базова модель ек. Рівноваги
- •18. Функція споживання. Середня та гранична схильність до споживання та заощадження.
- •19. Інвестиційна ф-ція. % ставка як чинник інвестиційного попиту. Номінальна та реальна % ставка.
- •20. Мультиплікатор інвеситцій.
- •21. Сукупні видатки і рівноважний ввп. Модель «видатки-випуск».
- •22. Модель „вилучення-ін’єкції”
- •23. Неокласична модель рівноваги інвестиції – заощадження.(і – s)
- •24. Заплановані та незаплановані інвестиції
- •25.Сукупні видатки і потенційний ввп. Рецесійний розрив та його графічна та математична інтерпритація.
- •26. Інфляційний розрив як наслідок надмірних сук. Видатків. Графічна і математична інтерпретація інфляційного розриву.
- •27. Кейнсіанська теорія як теоритична база державного регулювання економіки та її основні положення
- •28. Кейсіанська Модель макроекономічної рівноваги за методOм “витрати–випуск”
- •29. Модель “вилучення-ін’єкції”.
- •30. Дискреційна фіскальна політика.
- •31. Граничний коефіцієнт податків і складний мультиплікатор видатків. Мультиплікатор податків. Мультиплікативний вплив державних закупівель і чистих податків на реальний ввп.
- •32. Автоматична фіскальна політика. Автоматичні чмсті податки як вмонтовані стабілізатори. Ефект гальмування автоматичної фіскальної політики та необхідність її доповнення дискреційною політикою
- •33. Фіскальна політика, що спрямована на пропонування
- •36. Механізм функціонування грошового ринку. Грошова пропозиція та грошові агрегати. Попит на гроші.
- •37. Модель грошового ринку. Порушення та відновлення рівноваги на грошовому ринку
- •39.Грошова пропозиція, гр. База і гр. Мульт-р
- •40. Грошово-кредитне регулювання економіки.
- •42. Модель одночасної рівноваги товарного і грошового ринку (is - lm).
- •43. Платіжний баланс та його ргулювання.
- •44.Валютний курс та його котирування. Види валютного курсу. Паритет купівельної спроможності
- •45. Попит і пропозиція як чинники валютного курсу
- •46. Рівноважна модель відкритої економіки is-lm-bp
- •47. Чистий експорт як компонент сукупних видатків. Гранична схильність до імпорту та складний мультиплікатор.
- •48. Бюджетно-податкова політика держави у відкритій економіці за умов фіксованого валютного курсу.
- •49. Бюджетно-податкова політика держави у відкритій економіці за умов гнучкого валютного курсу.
- •50.Грошово-кредитна політика держави за умови фіксованого валютного курсу
- •51.Грошово-кредитна політика держави за умови гнучкого валютного курсу
- •52. Попит, пропозиція і ціна на ринку праці.
- •53. Класична теорія ринку праці
- •54. Кейнсіанська теорія ринку праці
- •56. Економічна нерівність і політика соц. Захисту населення. Крива Лоренца.
- •57. Фактори економ. Зростання. Виробнича ф-ція
- •59.Модель Домара-Харрода
- •60. Модель еконоМічного зростання Роберта Солоу
6.Основні макроекономічні показники.
Країни з ринковою економікою, а також ті, що здійснюють перехід до ринкових відносин, як таку економічну модель використовують систему національних рахунків, що затверджена 00Н і рекомендована для використання з метою забезпечення міжнародних зіставлень, порівнянь та ін.
Система національних рахунків (СНР) — це система взаємопов'язаних економічних показників, які відображають загальні й найбільш важливі аспекти економічного розвитку, пов'язані з виробництвом і споживанням продуктів та послуг, розподілом і перерозподілом доходів, формуванням національного багатства країни.
Валовий випуск (ВВ) — це сукупна ринкова вартість товарів та послуг, вироблених за рік резидентами країни в базових цінах. При цьому під базовими цінами розуміють ціни, які складаються із собівартості та прибутку і не включають в себе продуктові податки (акцизний збір, податок на додану вартість, мито та ін.). Визначення ВВ передбачає використання такої формули:
ВВ=РП+З1-32,
де РП — вартість реалізованої продукції;
З1—вартість продукції, що спрямована у запаси+незавершене виробництво, за цінами у момент спрямування у запаси
32—вартість продукції, що була використана із запасів, за цінами на момент її використання
Валовий внутрішній продукт — це сукупна ринкова вартість кінцевої продукції та послуг, що вироблені резидентами країни за рік. Кінцева продукція — це та частка валового випуску, яка виходить із сфери виробництва і спрямовується на невиробниче споживання, інвестування (нагромадження) та експорт. Це означає, що при обчисленні ВВП не враховується проміжна продукція, тобто продукти та послуги, використані в процесі виробництва. Для обчислення ВВП використовують три методи:
1. Згідно з виробничим методом ВВП обчислюється:
ВВП = (ВВ - МВ) + (ПП - С)
де ВВ — валовий випуск окремих галузей; МВ — матеріальні витрати окремих галузей;
ПП — продуктові податки; С — субсидії;
Як бачимо, ринкова вартість ВВП, розрахованого виробничим методом, пов'язана з обчисленням валового випуску (ВВ) і проміжного споживання (МВ) товарів та послуг. Визначення цих елементів ВВП було розглянуто раніше.
2.За витратами:
ВВП=СВ+ВІ+ДЗ+ЧЕ
СВ–споживчі витрати домогосподарств; ВІ–валові інвестиції недержавного сектору ек-ки;
ДЗ–державні закупки тов та послуг; ЧЕ – чистий експорт (різниця між експ-м та імп-м товарів та послуг)
3. За доходами:
ВВП=ЗП+ВКП+ЗД+(НП–С)
ЗП–зар плата найм робітників;
ВКП–валовий корпоративний прибуток (под на приб+див-ди+нерозп приб+аморт)
ЗД–змішаний доход, який не можна розподілити на з/п та прибуток
НП–неприбуткові податки; С–субсидії пов”яз з вир-ом та імпортом, (НП-С) – чисті неприбуткові податки
Валовий національний продукт (ВНП) включає не тільки кінцеве виробництво резидентів, але ще чистий експорт або виключає чистий імпорт.
Чистий внутрішній продукт (ЧВП):
ЧВП = ВВП–А. А–амортизація
Валовий національний доход (ВНД) — це сума внутрішніх первинних доходів, тобто ВВП плюс чисті зовнішні первинні доходи, які отримані резидентами даної країни від інших країн.
Чисті зовнішні первинні доходи (ЧПД) визначаються як різниця міх первинними доходами, які отримані від інших країн, і первинними доходами, які передані іншим країнам. Отже, ВНД відрізняється від ВВП на сальдо первинних доходів, отриманих з-за кордону і переданих за кордон: ВНД = ВВП + ЧПД
Первинні доходи, які отримують резиденти даної країни, можуть бути у формі поточних трансфертів перерозподілені нерезидентам. І навпаки, первинні доходи нерезидентів можуть у формі поточних трансфертів передаватись резидентам даної країни. З урахуванням руху поточних трансфертів у грошовій і натуральній формах формується валовий наявний національний доход (ВНД):
ВНД = ВНД + ЧПТ, де ЧПТ — чисті поточні зовнішні трансферти, тобто різниця між поточними трансфертами, отриманими з-за кордону і переданими за кордон.
Особистий доход (ОД). Особистий доход складається із первинних доходів домашніх господарств та їх вторинних доходів, які не зароблені, але отримані внаслідок перерозподілу первинних доходів (внутрішні соціальні трансферти — СТ, та чисті зовнішні соціальні трансферти — ЧСТ).
ОД = (ЗП–ВСФ) + Р + ЧВ + Д + ЗД + СТ+ ЧСТ
де ВСФ — відрахування від заробітної плати до страхових фондів;
Р — рента як доход від передачі прав на використання власності (землі, надр тощо);
ЧВ — чистий відсоток як доход від фінансових активів (позички, облігації, термінові внески тощо); він обчислюється як різниця між отриманими і сплаченими відсотками;
Д —див-ди як доход від участі в акц-му капіталі; ЗД — зміш доход, тобто доход некорпор бізнесу.
Безподаткового доходу (БД). Він обчислюється як різниця між особистим доходом і особистими податками (ОП):
БД=ОД-ОП, де ОП —особисті податки (приб податок, податки на особисте майно, на спадщину та ін.).
