- •1. Місце макроекономіки в системі економічних наук
- •2. Об’єкт та предмет мак-ки. Позитивна і нормативна ф-ції мак-ки.
- •3. Метод мак-ки. Моделювання як осн. Метод макроек. Аналізу. Екзогенні і ендогенні зміннні макроек. Моделей.
- •4. Система нац. Рахунків як нормативна база макроек-го рахівництва
- •5. Методологічні принципи побудови снр. Осн. Категорії снр.
- •6.Основні макроекономічні показники.
- •7. Вал випуск та ввп. Методи обч-ння ввп: вир, кінц викор-ння, розподільчий.
- •8. Номін та реальний ввп. Індекси цін. Інфлювання та дефлювання ввп
- •9. Циклічність як форма економ. Розвитку. Сутність, стр-ра та види ек. Циклів.
- •10. Зайнятість та безробіття. Види безробіття. Закон Оукена.
- •11. Інфляція та її наслідки. Темп інфляції та його обчислення. Види інфляції залежно від темпів.
- •12. Інфляція попиту та пропозиції. Стагфляція.
- •13. Екон. Кругообіг в умовах чистого ринку. Роль фін. Посередників в економ. Кругообігу.
- •14. Сук. Попит. Крива сук. Попиту. Цінові та нецінові чинники сук. Попиту
- •15. Сукупна пропозиція. Сукупна пропозиція на основі виробничої функції Класична модель сукупної пропозиції
- •16. Кейнсіанська модель сукупної пропозиції. Короткострокова крива сукупної пропозиції. Цінові та нецінові чинники сукупної пропозиції.
- •17.Сукупний попит - сукупна пропозиція як базова модель ек. Рівноваги
- •18. Функція споживання. Середня та гранична схильність до споживання та заощадження.
- •19. Інвестиційна ф-ція. % ставка як чинник інвестиційного попиту. Номінальна та реальна % ставка.
- •20. Мультиплікатор інвеситцій.
- •21. Сукупні видатки і рівноважний ввп. Модель «видатки-випуск».
- •22. Модель „вилучення-ін’єкції”
- •23. Неокласична модель рівноваги інвестиції – заощадження.(і – s)
- •24. Заплановані та незаплановані інвестиції
- •25.Сукупні видатки і потенційний ввп. Рецесійний розрив та його графічна та математична інтерпритація.
- •26. Інфляційний розрив як наслідок надмірних сук. Видатків. Графічна і математична інтерпретація інфляційного розриву.
- •27. Кейнсіанська теорія як теоритична база державного регулювання економіки та її основні положення
- •28. Кейсіанська Модель макроекономічної рівноваги за методOм “витрати–випуск”
- •29. Модель “вилучення-ін’єкції”.
- •30. Дискреційна фіскальна політика.
- •31. Граничний коефіцієнт податків і складний мультиплікатор видатків. Мультиплікатор податків. Мультиплікативний вплив державних закупівель і чистих податків на реальний ввп.
- •32. Автоматична фіскальна політика. Автоматичні чмсті податки як вмонтовані стабілізатори. Ефект гальмування автоматичної фіскальної політики та необхідність її доповнення дискреційною політикою
- •33. Фіскальна політика, що спрямована на пропонування
- •36. Механізм функціонування грошового ринку. Грошова пропозиція та грошові агрегати. Попит на гроші.
- •37. Модель грошового ринку. Порушення та відновлення рівноваги на грошовому ринку
- •39.Грошова пропозиція, гр. База і гр. Мульт-р
- •40. Грошово-кредитне регулювання економіки.
- •42. Модель одночасної рівноваги товарного і грошового ринку (is - lm).
- •43. Платіжний баланс та його ргулювання.
- •44.Валютний курс та його котирування. Види валютного курсу. Паритет купівельної спроможності
- •45. Попит і пропозиція як чинники валютного курсу
- •46. Рівноважна модель відкритої економіки is-lm-bp
- •47. Чистий експорт як компонент сукупних видатків. Гранична схильність до імпорту та складний мультиплікатор.
- •48. Бюджетно-податкова політика держави у відкритій економіці за умов фіксованого валютного курсу.
- •49. Бюджетно-податкова політика держави у відкритій економіці за умов гнучкого валютного курсу.
- •50.Грошово-кредитна політика держави за умови фіксованого валютного курсу
- •51.Грошово-кредитна політика держави за умови гнучкого валютного курсу
- •52. Попит, пропозиція і ціна на ринку праці.
- •53. Класична теорія ринку праці
- •54. Кейнсіанська теорія ринку праці
- •56. Економічна нерівність і політика соц. Захисту населення. Крива Лоренца.
- •57. Фактори економ. Зростання. Виробнича ф-ція
- •59.Модель Домара-Харрода
- •60. Модель еконоМічного зростання Роберта Солоу
60. Модель еконоМічного зростання Роберта Солоу
Основні ознаки моделі:
1. За основу зростання в моделі Р. Солоу береться зростання продуктивності праці (у= Y/L), а не зростання продукту (Y). 2. Модель враховує вплив трьох чинників:
а) капіталоозброєності (k = K/L); б) зростання населення (L); в) технологічного прогресу (ТП).
3. За моделлю Р. Солоу існує стійкий рівень капіталоозброєності (k*), який визначає економічну динаміку. Цей стійкий рівень капіталоозброєності (k*) можна визначити за формулою: s/ = k* / f(k*)
де: s — норма заощаджень; - норма амортизації; k* — стійкий рівень капіталоозброєності; f(k*) — продуктивність праці за стійкого рівня капіталоозброєності.
4. Джерелами економічного зростання за Солоу є:
а) Зростання капіталоозброєності (k), яке залежить від зростання норми заощаджень (s). Але зростання норми заощаджень не може бути постійним, оскільки заощадження (S) обмежують споживання (С).
Солоу сформулював «золоте правило», яке виконується за умови, що граничний продукт капіталу (МРК) дорівнює його вибуттю (амортизації — ): МРК = .
“Золоте правило”: При визначенні норми заощаджень критерієм повинна бути максимізація добробуту суспільства. тобто якнайбільше споживання (С).
б) Зростання населення {tL — темп зростання населення) впливає на економічне зростання через динаміку капіталоозброєності: К = I/L – ( + tL)k,
де I/L — інвестиції на одного працюючого; -норма амортизації; tL - темп зростання населення; k – капіталоозброєність.
в) Технологічний прогрес, який, за моделлю, на відміну від попередніх чинників є джерелом постійного зростання як продуктивності праці (у), так і загального продукту (Y).Якщо ефективність виробництва (Е) під впливом технологічного прогресу змінюється з темпом (g), то продуктивність праці змінюється з тим же темпом, а загальний обсяг виробництва зростає з темпом tL + g:
Y = (tL + g ) y0L , де: у0 – базова продуктивність праці.
Модель економічного зростання Р. Солоу зображена на графіку:
І, , tL, g
(+ tL+g)k
I/L = s f(k)
k* k
k - капіталоозброєність одиниці праці з постійною ефективністю;
k* — стійкий стан капіталоозброєності, за якого ok = І, тобто величина капіталу, що вибуває (k), дорівнює капіталу, що інвестується (І = s f(k));
- норма амортизації; tL – темп зростання населення; g — темп зростання ефективності виробництва під впливом технологічного прогресу.
