59.Модель Домара-Харрода

В кейнсіанській теорії ек зростання пов’язується з автономними інвестиціями, які зумовлені стимулюючою політикою держави спрямованою на зростання випуску і доходу.

Модель Кейнса розглядала лише депресивну економіку в короткому періоді, а тому Р. Харрод і Є. Домар зробили спробу доповнити її і започаткували аналіз економіки у довгому періоді. В однофакторній моделі Домара фактором ек зростання виступає обсяг інвестицій, який визначає величину сук попиту.

В моделі Домара не враховані технологічні зміни, а тому гранична продуктивність капіталу є відносно постійною величиною а = const. Величина економічного зростання ∆У/У в моделі Домара обчислюється таким способом: Gr =∆У/У ,

де Gr – зростання. ∆Y – приріст продукту протягом певного періоду;

Y – обсяг продукту в попередньому періоді.

За умов рівноваги сукупний попит дорівнює сукупній пропозиції, тобто:, (1/s’)∆I=αI ∆I/I=αs’

Оскільки за умов рівноваги І = S, а S = s’Y і при цьому s’ = const темпи збільшення національного доходу дорівнюють темпам збільшення обсягів інвестицій ∆Y/Y=∆I/I=αs’

Отже,ек зростання, яке забезпечується рівноважним темпом зростання доходу, прямо пропорційне нормі заощаджень і граничній продуктивності капіталу.

Для забезпечення рівноваги інвестиції і національний дохід в моделі Домара повинні збільшуватися постійними темпами.

Модель виходить із пропорційного збільшення капіталу і продукту, однак капіталу притаманна тенденція до спадної віддачі, тому рівність K/Y≠∆K/∆Y не витримується. Іншими словами, середні і граничні значення співвідношення капіталу і продукту є різними, що графічно відображено на мал.1.

Крива 1 показує ситуацію, коли зростання запасу капіталу спричиняє пропорційне зростання продукту. Крива 2 показує реальну ситуацію, коли після досягнення певного запасу капіталу починається зменшення його віддачі у вигляді скорочення приросту продукту. На графіку показано, що є лише одна точка Е, в якій витримується рівність K/Y=∆K/∆Y, і їй відповідає запас капіталу К_Е. При всіх інших значеннях запасу капіталу K/Y≠∆K/∆Y.

Модель Харрода є розвитком моделі Домара. Якщо в моделі Домара інвестиції задані екзогенно, то Харрод вважав, що величина інвестицій визначається акселератором і залежить від доходу I_t=ν(Y_t –Y_t-1) де ν– акселератор;I_t - інвестиції поточного періоду;Y_t – дохід, отриманий у поточному періоді; Y_t-1;Y_t-2– дохід, отриманий у попередніх періодах.

Підприємці планують обсяги виробництва, виходячи із співвідношення попиту і пропозиції, яке склалося у попередній період, і модель очікування підприємців має такий вигляд: Y_t – (Y_t-1/Y_t-1)=α(Y_t-1-(Y_t-2/Y_t-2))

Якщо гранична продуктивність капіталу а = 1, то сукупний попит дорівнює сукупній пропозиції, і темпи зростання економіки будуть збережені.

За умов рівноваги (І = S) обсяг сукупного попиту визначається так:

а величина сукупної пропозиції – як Прирівнявши сукупний попит і сукупну пропозицію, отримуємо рівняння, яке слід розв’язати відносно величини економічного зростання ∆Y_t/(∆Y_t-1), темп якого є постійною величиною

Співвідношення S’/(ν-S’) має назву “гарантований темп зростання”, якщо забезпечує рівноважний стан економіки.

Якщо гарантований темп зростання перевищує природний, який забезпечує повну зайнятість населення, то внаслідок недостатньої пропозиції праці фактичний темп зростання буде нижчим за гарантований і підприємці зменшать обсяги випуску та інвестицій, що призведе до рецесії в економіці.

Якщо гарантований темп зростання перевищує природний, то фактичний темп перевищить гарантований, а наявність необхідних трудових ресурсів створює передумови для збільшення інвестицій та випуску.

Будь-яке відхилення величини інвестицій від умов гарантованого темпа зростання порушує стан динамічної рівноваги. Тому збалансований у національній економіці досягається при рівності гарантованого, природного і фактичного темпів зростання.