- •1. Місце макроекономіки в системі економічних наук
- •2. Об’єкт та предмет мак-ки. Позитивна і нормативна ф-ції мак-ки.
- •3. Метод мак-ки. Моделювання як осн. Метод макроек. Аналізу. Екзогенні і ендогенні зміннні макроек. Моделей.
- •4. Система нац. Рахунків як нормативна база макроек-го рахівництва
- •5. Методологічні принципи побудови снр. Осн. Категорії снр.
- •6.Основні макроекономічні показники.
- •7. Вал випуск та ввп. Методи обч-ння ввп: вир, кінц викор-ння, розподільчий.
- •8. Номін та реальний ввп. Індекси цін. Інфлювання та дефлювання ввп
- •9. Циклічність як форма економ. Розвитку. Сутність, стр-ра та види ек. Циклів.
- •10. Зайнятість та безробіття. Види безробіття. Закон Оукена.
- •11. Інфляція та її наслідки. Темп інфляції та його обчислення. Види інфляції залежно від темпів.
- •12. Інфляція попиту та пропозиції. Стагфляція.
- •13. Екон. Кругообіг в умовах чистого ринку. Роль фін. Посередників в економ. Кругообігу.
- •14. Сук. Попит. Крива сук. Попиту. Цінові та нецінові чинники сук. Попиту
- •15. Сукупна пропозиція. Сукупна пропозиція на основі виробничої функції Класична модель сукупної пропозиції
- •16. Кейнсіанська модель сукупної пропозиції. Короткострокова крива сукупної пропозиції. Цінові та нецінові чинники сукупної пропозиції.
- •17.Сукупний попит - сукупна пропозиція як базова модель ек. Рівноваги
- •18. Функція споживання. Середня та гранична схильність до споживання та заощадження.
- •19. Інвестиційна ф-ція. % ставка як чинник інвестиційного попиту. Номінальна та реальна % ставка.
- •20. Мультиплікатор інвеситцій.
- •21. Сукупні видатки і рівноважний ввп. Модель «видатки-випуск».
- •22. Модель „вилучення-ін’єкції”
- •23. Неокласична модель рівноваги інвестиції – заощадження.(і – s)
- •24. Заплановані та незаплановані інвестиції
- •25.Сукупні видатки і потенційний ввп. Рецесійний розрив та його графічна та математична інтерпритація.
- •26. Інфляційний розрив як наслідок надмірних сук. Видатків. Графічна і математична інтерпретація інфляційного розриву.
- •27. Кейнсіанська теорія як теоритична база державного регулювання економіки та її основні положення
- •28. Кейсіанська Модель макроекономічної рівноваги за методOм “витрати–випуск”
- •29. Модель “вилучення-ін’єкції”.
- •30. Дискреційна фіскальна політика.
- •31. Граничний коефіцієнт податків і складний мультиплікатор видатків. Мультиплікатор податків. Мультиплікативний вплив державних закупівель і чистих податків на реальний ввп.
- •32. Автоматична фіскальна політика. Автоматичні чмсті податки як вмонтовані стабілізатори. Ефект гальмування автоматичної фіскальної політики та необхідність її доповнення дискреційною політикою
- •33. Фіскальна політика, що спрямована на пропонування
- •36. Механізм функціонування грошового ринку. Грошова пропозиція та грошові агрегати. Попит на гроші.
- •37. Модель грошового ринку. Порушення та відновлення рівноваги на грошовому ринку
- •39.Грошова пропозиція, гр. База і гр. Мульт-р
- •40. Грошово-кредитне регулювання економіки.
- •42. Модель одночасної рівноваги товарного і грошового ринку (is - lm).
- •43. Платіжний баланс та його ргулювання.
- •44.Валютний курс та його котирування. Види валютного курсу. Паритет купівельної спроможності
- •45. Попит і пропозиція як чинники валютного курсу
- •46. Рівноважна модель відкритої економіки is-lm-bp
- •47. Чистий експорт як компонент сукупних видатків. Гранична схильність до імпорту та складний мультиплікатор.
- •48. Бюджетно-податкова політика держави у відкритій економіці за умов фіксованого валютного курсу.
- •49. Бюджетно-податкова політика держави у відкритій економіці за умов гнучкого валютного курсу.
- •50.Грошово-кредитна політика держави за умови фіксованого валютного курсу
- •51.Грошово-кредитна політика держави за умови гнучкого валютного курсу
- •52. Попит, пропозиція і ціна на ринку праці.
- •53. Класична теорія ринку праці
- •54. Кейнсіанська теорія ринку праці
- •56. Економічна нерівність і політика соц. Захисту населення. Крива Лоренца.
- •57. Фактори економ. Зростання. Виробнича ф-ція
- •59.Модель Домара-Харрода
- •60. Модель еконоМічного зростання Роберта Солоу
45. Попит і пропозиція як чинники валютного курсу
Валютний курс- це ціна будь-якої грошової валюти, виражена через певну кількість іншої валюти. В основі в.к.лежить паритет купівельної спроможності.При зіставленні купів.спром.окремих валют до уваги приймається ринковий кошик, тобто набір загальнодоступних і найбільш вживаних товарів, які знаходяться в міжнародному товарообігу.Оскільки паритет обчислюється через ціни, то це свідчить про те, що курс національної валюти залежить від співвідношення цін на товари ринкового кошика у відповідних країнах.Але парт.куп.спром.визначає валютний курс лише в тенденції, тобто в довгостроковому періоді.В короткостроковому періоді він відхиляється від цього паритету, особливо значні відхилення відбуваються в умовах застосування валютного курсу, який коливається під впливом попиту й пропозиції на валютному ринку.Як будь-яка ціна,так і ціна валюти знаходиться в прямій залежності від попиту і в оберненій від пропозиції на валют.ринку.У першу чергу попит на національну валюту визначається попитом на вітчизняний експорт, а її пропозиці- попитом на вітчизняний імпорт товарів та послуг.Якщо вітчизняний експорт збільшується, то іноземні покупці збільшують попит на гривню, а якщо зростає наш імпорт, то вітчизняні покупці збільшують пропозицію гривні.Отже, ці фактори, від яких залежить експорт та імпорт товарів та послуг, є одночасно і факторами валютного курсу.Між торгівельним балансом і валют.курсом існує обернений зв'язок.Якщо, наприклад, торговельний баланс погіршується(збільш.від’ємне сальдо), то це слугує ознакою тог,що країна більше витрачає грошей за кордоном, ніж отримує їх від продажу своїх товарів.У цьому випадку на валютному ринку з боку учасників торгових операцій збільшується пропозиція національної валюти і зростає попит на іноземну валюту, що спрямовує курс національної валюти до зниження.Навпаки при позитивному сальдо виникає тенденція до підвищення курсу нац.од.Падіння курсу нац.валюти стимулює вітчиз.експортерів і робить менш вигідним імпорт.Зі зростанням курсу нац.од.все відбувається в протилежному напрямі.
46. Рівноважна модель відкритої економіки is-lm-bp
В основі моделі Манделла-Флемінга знаходиться відома модель IS-LM, яка ще має назву модель Хікса-Хансена, і дозволяє визначати стан одночасної рівноваги на товарному і грошовому ринках за умов різних комбінацій ставки відсотка і рівня доходу. На відміну від моделі Хікса-Хансена модель Манделла-Флемінга описує одночасну рівновагу товарного, грошового і зовнішнього ринків у малій відкритій економіці.
Визначимо вид рівнянь кривих IS-LM.
Рівняння
кривої IS
можна
вивести, використовуючи основне
кейнсіанське рівняння:
Y= C + I + G
С = С + С'(1 -t)Y
1 = 1-bi,
де b - коефіцієнт еластичності інвестицій від відсоткової ставки
G = G.
Із вищенаведених рівнянь отримуємо:
Y = C + I + G + C'(l-t)Y-bi.
Якщо позначити суму автономних видатків С + І + G через Е, отримуємо:
Якщо
позначити
через α , матимемо такий варіант кривої
IS:
Y=α(E-bi)
Крива IS має від'ємний нахил оскільки збільшення відсоткової ставки зменшує інвестиції і завдяки мультиплікаційному ефекту призводить до зменшення рівня доходу. У формулі кривої IS як екзогенні змінні виступають автономні складові видатків С, І, G, причому зміна в одній з них призводить до зрушення кривої IS на графіку. Нахил кривої IS залежить від граничної схильності до споживання і ставки відсотка.
Для аналізу впливу зовнішнього ринку на товарний ринок уведемо в модель IS- LM чистий експорт Хn.
Хn = X - nq - m'Y.
Формула кривої IS набуває вигляду:
n- коефіцієнт еластичності чистого експорту від валютного курсу;
q - валютний курс;
m - гранична схильність до імпортування;
Y - сукупний дохід;
С - автономне споживання домогосподарств;
І- автономні інвестиції приватного сектора;
G - автономні державні видатки;
С' - гранична схильність до споживання;
t - ставка оподаткування доходу;
b - коефіцієнт еластичності інвестицій від відсоткової ставки;
і - відсоткова ставка.
Крива LM описує взаємозв'язок між грошовим попитом, доходом і відсотком LM:
k - коефіцієнт еластичності попиту на гроші від розміру реального випуску;
h - коефіцієнт еластичності попиту на гроші від ставки відсотка.
Рівняння описує рівновагу грошового ринку. Крива LM має позитивний нахил ,оскільки k > 0. Зростання доходу збільшує h попит на гроші, і якщо не існує відповідної пропозиції грошей, то відсоткова ставка зростає, і попит повертається до початкового рівня. Зрушити криву LM може зміна у номінальній пропозиції грошей.
Платіжний баланс включає рахунок поточних операцій СА і рахунок руху капіталу КА та рахунок зміни офіційних резервних активів AR. Сума СА та КА становить баланс офіційних розрахунків ВР
ВР = СА + КА.
Модель IS - LM- ВР
Якщо баланс офіційних розрахунків відображає чисту купівлю іноземних товарів, послуг та активів, дисбаланс може бути профінансований за рахунок офіційних валютних резервів Центробанку ЛК. Якщо припустити, що величина іноземних валютних резервів відповідає величині офіційних валютних резервів Центробанку, то рахунок офіційних валютних резервів фактично відображає величину зміни чистих валютних резервів Центробанку.
ВР = ∆R
Рівняння кривої ВР може бути представлено у такому вигляді:
і - і* - різниця між внутрішньою і світовою ставками відсотка.
Крива ВР завжди має позитивний нахил, що обумовлено зростанням доходу Y, імпорту М, збільшенням дефіциту за поточним рахунком і як наслідок збільшенням внутрішньої відсоткової ставки. Зрушити криву ВР можуть зміни обмінного валютного курсу, активна торговельна політика, зміни в потоках капіталу.
За умов фіксованого валютного курсу нахил ВР залежить від рівня мобільності капіталу.
Ліворуч від кривої ВР знаходиться область, у якій платіжний баланс має дефіцит, праворуч знаходиться область, у якій платіжний баланс позитивний
У моделі Манделла-Флемінга передбачається, що в економіці існує абсолютна мобільність капіталу, а це означає, що в малій відкритій економіці внутрішня ставка відсотка визначається світовою відсотковою ставкою і = і*. За таких умов крива ВР є горизонтальною, що відображає абсолютну еластичність доходу від світової ставки відсотка.
Платіжний баланс має дефіцит в області вище кривої ВР, відповідно платіжний баланс позитивний в області нижче кривої ВР.
